Анотація до роботи:

Романенко Л.А. Пострадіаційні зміни адаптивних функцій центральної нервової системи в процесі геронтогенезу.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини та тварин. – Таврійський національний університет.

Дисертація присвячена дослідженню впливу малих доз іонізуючого випромінювання на стан адаптивних функцій центральної нервової системи в геронтогенезі з урахуванням нейроспецифічних білків мозку, що беруть участь у мнестичних процесах. Вперше в умовах комплексного експерименту досліджені особливості стану пам’яті і поведінкових реакцій в геронтогенезі в залежності від терміну і режиму дії низькодозованого опромінення. Показано, що в умовах тривалої дії низькодозованого опромінення мали місце порушення поведінкових реакцій щурів та амнезія навичок, які були більш виражені у старих тварин.

Досліджено захисний вплив превентивного курсового введення (7 днів) перед опроміненням тварин пірацетаму (в дозі 400 мг/кг), що проявлявся в ослабленні депримуючої дії радіації на показники стану вищої нервової діяльності та нейрохімічну організіцію головного мозку.

1. У дисертації наведені дані, які отримані в умовах комплексної постановки експерименту при дослідженні особливостей стану пам’яті і поведінкових реакцій з врахуванням нейрохімічних показників під впливом низькодозованого опромінювання за різних умов його фракціонування.

2. Тривала дія низькодозованого опромінювання викликала порушення інтегративної діяльності ЦНС у щурів в процесі геронтогенезу, що супроводжувалось розладом орієнтовно-дослідницької діяльності та амнезією навика умовної реакції пасивного уникнення. Ступінь порушення когнітивних процесів після одноразового опромінення у молодих щурів була виражена менше, ніж у старих.

3. Ступінь порушення інтегративної діяльності ЦНС в процесі опромінення при різних умовах його фракціонування залежала як від тривалості дії опромінювання, так і від віку щурів. При опромінюванні впродовж семи днів мало місце найбільш виразне пригнічення орієнтовно-дослідницької діяльності і умовної реакції пасивного уникнення у щурів обох вікових груп.

4. Превентивне введення пірацетаму перед опроміненням супроводжувалось його протекторною дією на показники поведінкових реакцій, що супроводжувались його нормалізуючим ефектом на інтегративні процеси ЦНС. Більш виразний нейропротекторний ефект відзначено у старих тварин.

5. Дія низькодозованого опромінення супроводжувалась змінами філаментної і розчинної форм ГФКБ в корі головного мозку, гіпокампі і мозочку статевонезрілих і старих щурів і характеризувалась двофазною реакцією. Одноразове опромінення впродовж 7 днів викликало зниження обох фракцій в гіпокампі і мозочку,тоді як в корі великих півкуль мало місце підвищення філаментної фракції в межах 5 – 23%. Опромінення протягом 14 –21 доби супроводжувалось зростанням філаментної форми ГФКБ у всіх досліджуваних структурах мозку.

6. При дії низькодозованого опромінення у всіх групах щурів виявлені зміни поліпептидного складу ГФКБ у гіпокампі,мозочку і корі великих півкуль,що проявилось збільшенням інтенсивності поліпептиду 49 кДа в корі головного мозку та Mr 42 кДа в гіпокампі при опромінюванні впродовж 7 і 14 діб.Така залежність спостерігалась як для розчинної,так і для філаментної форм гліальних філаментів.

7. Пролонговане іонізуюче випромінювання супроводжувалось збільшенням вмісту проміжних філаментів статевонезрілих щурів в досліджуваних структурах мозку,що супроводжувалось змінами поліпептидного складу нейрофіламентів і вмісту субодиниць 210 кДа,160 кДа і 70 кДа в гіпокампі,мозочку і корі великих півкуль. Характер змін поліпептидного складу нейрофіламентів в мозку старих і статевонезрілих щурів співпадав.

8. Введення пірацетаму перед опроміненням впродовж 7 днів супроводжувалось зниженням вмісту білків проміжних філаментів глії, а пролонгована дія опромінення впродовж 14 і 21 дня – підвищенням вмісту ГФКБ.Найбільш ефективна дія пірацетаму визначена для періоду опромінення 21-ї доби. Пірацетам знижував ефект іонізуючого випромінювання на поліпептидний склад білків гліальних і нейрональних проміжних філаментів.

Публікації автора:

1. Протекторна дія пірацетаму на проміжні філаменти гліальних клітин і нейронів за умов впливу малих доз іонізуючої радіа ції // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. –2001. -№3. –с.28-34. (в співавт. Недзвецький В.С., Неруш П.О., Тихомиров А.О.).

2. Вплив іонізуючого випромінювання і хлориду алюмінію на білок проміжних філаментів глії головного мозку щурів // Нейрофізіологія. –2001. –т.33. -№1. –с.33-38. (в співавт. Недзвецький В.С., Неруш П.О., Тихомиров А.О. ).

3. Вплив іонізуючого випромінювання і хлориду алюмінію на проміжні філаменти нейронів мозку щурів // Медична хімія. Науковий журнал АМН України. –2000. –т.2. –с.49-52. (в співавт. Недзвецький В.С., Неруш П.О., Тихомиров А.О.) .

4. Memory process and lipid metabolism of the brain in steress conditions // I. Pathophysiology. –1998. –V.5. - p. 10 (co-authors Nerush P.A., Koldunov V.V.).

5. Пострадиационные изменения адаптивных функций ЦНС // Экологический фонд Приднепровья, материалы конференции: “Методы и средства выживания в экологически напряженных регионах”: Сборник тезисов докладов, 13-14 мая 1999, г.Днепропетровск (в соавт. Неруш П.А.).

6. Влияние стрессовых факторов на перекисное окисление липидов в различных отделах головного мозга //Второй российский конгресс по патофизиологии. Москва, октябрь. –2000. (в соавт. Мамчур В.И., Зленко Е.Т., Опрышко В.И.).

7. Вплив пірацетаму на поведінкові реакції щурів за умов дії низькодозованного опромінення // ІІ Національний з’їзд фармакологів України м.Дніпропетровськ, 1-4 жовтня 2001. (в співавт. Неруш П.О., Демченко О.М.).

8. Вплив пірацетаму на зміну проміжних філаментів, індукованих іонізуючим випромінюванням // ІІ Національний з’їзд фармакологів України м.Дніпропетровськ, 1-4 жовтня 2001. (в співавт. Недзвецький В.С., Тихомиров А.О., Корякіна Ж.О.).

9. Влияние сочетанного действия ионизирующего излучения и хлорида алюминия на поведенческие реакции крыс и специфические белки цитоскелета // Архив клинической и экспериментальной медицины. –2001. –т.10. -№2. –с.209. (в соавт. Недзвецкий В.С.).