Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Психологічні науки / Медична психологія


Висоцький Віталій Михайлович. Поширеність подружньої дезадаптації, чинники її ризику в осіб, що беруть шлюб, та їх психопрофілактика : Дис... канд. наук: 19.00.04 - 2006.



Анотація до роботи:

Висоцький В.М. Поширеність подружньої дезадаптації, чинники її ризику в осіб, що беруть шлюб, та їх психопрофілактика. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 19.00.04 – медична психологія. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України. – Харків, 2006.

У дисертації з позицій системного підходу уперше дано медико-соціальну характеристику поширеності порушень сексуального здоров’я серед міського та сільського населення. Виявлено вплив цих порушень на якість життя, визначено причини й механізми формування подружньої дезадаптації та первинної сексуальної дисфункції у чоловіків і жінок. Уперше виявлено чинники ризику розвитку зазначених розладів.

На основі здобутих даних про чинники ризику розроблено систему психопрофілактики порушення сексуального здоров’я у молодих людей, що беруть шлюб.

  1. У дисертації наведено теоретичне обгрунтування й дано практичне розв’язання проблеми психопрофілактики порушень сексуального здоров’я у молодих людей, що беруть шлюб. Проблему по-новому розв’язано з позицій системного підходу до виявлення чинників ризику розвитку різних варіантів та форм подружньої дезадаптації і первинної сексуальної дисфункції.

  2. Поширеність порушень сексуального здоров’я серед населення становить 34±4%, з яких дезадаптивні форми складають 43±3%, первинна і вторинна сексуальна дисфункція у чоловіків – 57±3%, у жінок – 51±3%. Подружня дезадаптація проявляється в сексуально-еротичній, комунікативній, соціокультурній, статеворольовій, конституціональній, зрідка в аверсійній формі. Серед клінічних форм первинної сексуальної дисфункції відзначаються найчастіше паторефлекторна, абстинентна форми, невроз очікування, у чоловіків також мовчазний простатовезикулізм.

Розвиткові зазначених форм передують чинники ризику, які мають сукупний характер і можуть стати причиною або сприяти розладу сексуального здоров’я.

  1. Чинниками ризику формування подружньої дезадаптації та первинної сексуальної дисфункції є недостатня та неправильна поінформованість у питаннях психогігієни статевого життя, низький рівень загальної та сексуальної культури; утруднення в спілкуванні та невміння обговорювати сексуальні теми; наявність дисгармонійних та таких, що спричиняють конфлікти, рис особистості й характеру; схильність до негативних емоційних реакцій, утворення нав’язливостей та фобій; ненормативна стетеворольова поведінка; затримка сомато- й психосексуального розвитку; слабкий тип статевої конституції; нерегулярне статеве життя; невміння гармонійно сполучати роботу з відпочинком.

Ці самі чинники ризику виявляються в молодих людей, що беруть шлюб.

  1. Психопрофілактика подружньої дезадаптації у молодих людей, що беруть шлюб, має виходити з чотирифакторної концепції забезпечення сексуального здоров’я, грунтуватися на принципах системності, комплексності, диференційованості. етапності, послідовності, і має бути звернена до трьох підсистем особистості – інтраіндивідній, інтеріндивідній та метаіндивідній. При цьому система психопрофілактики має включати чотири компоненти – інформаційний, емоційний, поведінковий та особистісний. Усі вживані психопрофілактичні заходи повинні мати парний характер.

  2. Психопрофілактика соціально-психологічного варіанта подружньої дезадаптації має бути спрямована на підвищення культури спілкування, нівелювання у молодих людей дисгармонійних рис особистості та характеру, ліквідацію порушень статеворольової поведінки, розбіжності в парі домінуючої мотивації і ціннісних орієнтацій, вироблення вміння конструктивно розв’язувати конфлікти, які виникають, виховання відповідального ставлення до виконання сімейних функцій.

З цією метою застосовуються методи групової психотерапії, раціональної психотерапії у формі індивідуальних та парних занять, бібліотерапія, комунікаційний тренінг, персоналістична психотерапія з тренінгом особистісного росту.

  1. Завданнями психопрофілактики сексуального варіанта дезадаптації мають бути підвищення рівня сексуальної культури та поінформованості в питаннях психогігієни статевого життя. Це досягається за допомогою методів раціональної та групової психотерапії, психологічного статеворольового і по змозі – психосексуального тренінгу, а також знайомства з експозиціями Музею сексуальних культур світу, яке сприяє підвищенню сексуальної культури, рівня знань у питаннях сексу, свободі спілкування на сексуальні теми, запобіганню статеворольовій та сексуально-еротичній дезадаптації і допомагає зрозуміти, як правильно реагувати на можливі сексуальні невдачі.

  1. Під час психопрофілактики первинної сексуальної дисфункції для запобігання паторефлекторній її формі, неврозу очікування та фобічному неврозу здійснювані заходи мають бути спрямовані на нівелювання рис характеру, що сприяють патологічній фіксації невдач і утворенню нав’язливостей, дезактуалізацію невдач і створення здорової статевої домінанти. З цією метою використовуються раціональна психотерапія з елементами навіювання й автогенне тренування. За наявності чинників ризику абстинентної та ергопатичної форм сексуальної дисфункції молодим людям роз’яснюють тимчасовий характер сексуальних утруднень та необхідність правильного чергування праці й відпочинку. У разі ризику розвитку мовчазного простатовезикулізму та дезінтеграційної дисфункції для профілактики застосовується масаж передміхурової залози. У всіх випадках наявності чинників ризику первинної сексуальної дисфункції слід по змозі проводити сексуально-еротичний тренінг.

  2. Катамнестичні спостереження протягом 2 років після вступу молодих людей до шлюбу свідчать про високу ефективність запропонованої системи психопрофілактики. При її проведенні первинна сексуальна дисфункція виникла у 5±2% молодих подружжів і в жодного не розвинулися дезадаптивні форми порушення сексуального здоров’я, тоді як у подружжя, які не пройшли курсу психопрофілактики, за наявності тих самих чинників ризику сексуальна дисфункція сформувалася у 22±4% чоловіків і 12±3% жінок, а дезадаптація – у 23±4% подружніх пар.

Публікації автора:

  1. Высоцкий В.М. Типология сексуальных расстройств у мужчин и женщин в Украине // Укр. вісник психоневрології. – 2004. – Т.12, вип.2 (39). – С.81-83.

  2. Высоцкий В.М. Эпидемиологические исследования в сексологии // Междунар. мед. журн. – 2004. – Т.10, №1. – С.72-76.

  3. Высоцкий В.М. Эпидемиологические аспекты нарушения сексуального здоровья у мужчин и женщин в Украине // Междунар. мед. журн. – 2004. – Т.10, №2. – С.51-54.

  4. Высоцкий В.М. Система психопрофилактики нарушений сексуального здоровья среди населения Украины // Журн. психиатр. и мед. психологии. – 2004. – №4 (14) С.53-57.

  5. Высоцкий В.М. О различиях мужской и женской сексуальности // Укр. мед. альманах. – 2004. – Т.7, №4 (Додаток). – С.26-27.