Грицько Марта Ігорівна. Порушення репродуктивного здоров'я у дівчат-підлітків з екстрагенітальною патологією і можливі шляхи їх корекції : Дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Львівський національний медичний ун-т ім. Данила Галицького. — Л., 2006. — 165арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 135-165.
Анотація до роботи:
Грицько М.І. Порушення репродуктивного здоров'я у дівчат-підлітків з екстрагенітальною патологією і можливі шляхи їх корекції . – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2006.
Робота присвячена зниженню частоти патології пубертатного періоду у дівчат-підлітків з екстрагенітальною патологією шляхом розробки комплексу діагностичних та профілактично-лікувальних заходів. На основі ехографічних, гормональних, імунологічних досліджень визначені клінічні особливості пубертатного періоду, гормонального гомеостазу у дівчат-підлітків з пубертатними кровотечами, вторинною аменореєю, гіпоменструальним синдромом на тлі екстрагенітальної патології. Доведено, що дисгармонійний розвиток, порушення біологічного й статевого дозрівання є прекурсорами порушень менструальної функції у дівчат із соматичною патологією, а ризик формування яєчникової гіперандрогенії зростає при підвищенні секреції ЛГ, пролактину, зниженні продукції стероїдзв’язуючого глобуліну. Визначено діагностичну і прогностичну цінність дослідження рівнів інсулінподібного фактору росту-1 та стероїдзв’язуючого глобуліну, перинатальні та препубертатні чинники порушень репродуктивного здоров'я при соматичній патології у дівчат. Встановлено, що у 28,6% підлітків із соматичною патологією має місце субклінічний гіпотироз, спостерігається дисімуноглобулінемія, пригнічення метаболізму мітохондріальних ферментів лімфоцитів, формується стійкий дисбіоз зовнішніх статевих шляхів. Запропоновано комплекс профілактично-лікувальних заходів, спрямованих на корекцію гормональних і метаболічних змін у підлітків із соматичною патологією, визначені прогностичні чинники їх ефективності.
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі, що виражається в удосконаленні профілактичних і лікувально-реабілітаційних заходів у дівчат – підлітків з порушенням менструальної функції на тлі екстрагенітальної патології шляхом ранньої діагностики, прогнозування ймовірності порушень, проведення комплексної поетапної терапії з метою покращання репродуктивного здоров’я.
У 87% дівчат-підлітків з екстрагенітальною патологією та порушеннями МЦ мають місце перенесені в перинатальному періоді патологічні впливи та стани (гіпоксія, ускладнений перебіг вагітності та пологів у матері, мала для гестаційного терміну маса тіла при народженні, родова травма), які складають преморбідний фон майбутніх порушень перебігу пубертатного періоду. У дівчат-підлітків з порушенням менструальної функції та відставанням статевого розвитку серед екстрагенітальної патології переважають хронічний тонзиліт (34,6%), хвороби органів травлення та гепатобіліарної системи (27,8%), патологія ЩЗ (31,2%), анемія (36,1%).
При відсутності порушень менструальної функції у дівчат-підлітків з екстрагенітальною патологією у 37,5% випадках виявляється дисгармонійний розвиток, відставання вираженості вторинних статевих ознак від календарного віку, що можна розглядати як прекурсори виникнення порушень менструальної функції. Серед дівчат-підлітків з вторинною аменореєю та гіпоменструальним синдромом частота невідповідності вираженості вторинних статевих ознак стандартним показникам складає 49,3% - 38,8%, що свідчить про значні дисгормональні розлади.
До особливостей клінічних проявів порушень репродуктивного здоров’я у дівчат-підлітків з екстрагенітальною патологією належать відсутність кореляційного зв'язку між типами порушень менструальної функції та певною соматичною патологією, значна частота альгодисменореї (56,95%), тривалий період (більше 8-12 місяців) встановлення регулярного менструального циклу після менархе у 60,2% хворих.
У дівчат-підлітків залежно від виду порушення МЦ виявляються характерні ехографічні зміни з боку органів малого тазу: збільшення товщини ендометрію при нормальних або зменшених розмірах матки при ЮМК; гіпоплазія матки І-ІІ ступеня, недостатня товщина ендометрію в динаміці МЦ, збільшені або зменшені розміри яєчників, ознаки первинної атрезії фолікулів при вторинній аменореї; гіпоплазія матки І ступеня, відсутність функціональних змін ендометрію та ознак дозрівання фолікулів при гіпоменструальному синдромі.
Зміни функціонального стану гіпофізарно-яєчникової системи у дівчат-підлітків з вторинною аменореєю та у 70% дівчат з гіпоменструальним синдромом характеризуються зниженням рівня гонадотропних гормонів (з переважанням секреції ЛГ) та естрадіолу, фоновими рівнями прогестерону у сироватці крові, зниженням рівня стероїдзв'язуючого глобуліну, що у 35% хворих поєднується з субклінічним гіпотирозом (збільшення секреції ТТГ, дифузне збільшення щитоподібної залози).
У дівчат-підлітків з ЮМК і соматичною патологією визначаються декілька типів порушень секреції гонадотропних та статевих стероїдних гормонів: підвищений рівень секреції ФСГ з високим індексом ЛГ/ФСГ та підвищеним рівнем естрадіолу; знижений рівень секреції ФСГ при підвищеному рівні ЛГ з низьким індексом ЛГ/ФСГ та зниженим рівнем естрадіолу; незмінені рівні секреції ФСГ і ЛГ при незначно підвищеному рівні естрадіолу з характерним для всіх типів порушень МЦ низькому рівні прогестерону у сироватці крові.
На тлі гормонального дисбалансу у 78% дівчат-підлітків з екстрагенітальною патологією та порушеннями МЦ виявляються дисбіотичні процеси нижніх статевих шляхів із переважанням умовно-патогенної флори та грибів роду Candida, що свідчить як про недостатню естрогенну насиченість організму, так і про порушення імунобіологічних процесів з формуванням вторинного імунодефіциту.
Використання диференційованих профілактичних і лікувально-реабілітаційних заходів сприяє нормалізації гормонального балансу, що проявляється покращанням клінічного перебігу основного захворювання, нормалізацією та відновленням менструальної функції у 64,7% дівчат-підлітків з екстрагенітальною патологією.
Публікації автора:
Грицько М.І. Екстрагенітальна патологія як фактор ризику порушень репродуктивного здоров’я дівчат-підлітків і її значення в плануванні сім’ї // Вісник наукових досліджень. – 2004. – № 2 (35) . – С.276-277. (Робота виконана самостійно).
Пирогова В.І., Грицько М.І. Особливості клініки, діагностики та лікування гіперандрогенних станів у дівчат-підлітків // Практична медицина. – 2004. – Т.Х, №3. – С.19-24. (Провела клінічні дослідження, аналіз та узагальнення результатів, підготувала роботу до друку).
Грицько М.І. Гормонально-імунологічні аспекти гомеостазу у дівчат-підлітків з ювенільними матковими кровотечами і тиреопатіями // Буковинський медичний вісник. – 2004. – Т.8, №2. – С.42-45. (Робота виконана самостійно).
Грицько М.І. Імунний статус та функція щитовидної залози у дівчат-підлітків із порушенням репродуктивної системи // Перинатологія і педіатрія. – 2001. – №3. – С.112-113. (Робота виконана самостійно).
Пирогова В.І., Чайківська В.І., Грицько М.І. Стан репродуктивного здоров’я у дівчат-підлітків // Тези доповідей 5-ої всеукраїнської науково-практичної конференції “Роль фізичної культури і спорту в здоровому способі життя”. – Львів, 2001. – С.71-72. (Провела клінічні дослідження, аналіз та узагальнення результатів, оформлення статті).
Hrycko M., Latoch S. Factors of Heredity in Menstrual Disoders During Adolescence // VIII-th European Congress on Pediatric and Adolescent Gynecology. – Prague Czech Republic, 2000. – S.217. (Провела клінічні дослідження, аналіз та узагальнення результатів, оформлення статті).
Грицько М.І. Імуногормональні зміни у дівчат-підлітків із порушеннями репродуктивної системи і екстрагенітальною патологією // Перинатологія та педіатрія. – 2002. – №3. – С.120. (Робота виконана самостійно).
Грицько М.І. Вплив екзогенних і ендогенних чинників на розвиток репродуктивної системи у дівчат-підлітків // Матеріали Всеукраїнського симпозіуму педіатрів “Вплив екопатологічних чинників на стан здоров’я дітей”. – Тернопіль, 2004. – С.36-37. (Робота виконана самостійно).
Грицько М.І. Корекція порушень менструальної функції у дівчат-підлітків // Тези доповідей 65-ї наукової конференції з міжнародною участю студентів та молодих вчених. – Львів, 2004. – С.322-323. (Робота виконана самостійно).
Грицько М.І. Особливості порушення репродуктивного здоров’я у дівчат-підлітків Львівського регіону // Матеріали VІІІ Міжнародного конгресу студентів та молодих вчених .– Тернопіль, 2004. – С.258. (Робота виконана самостійно).
Рirohova V., Hrytsko M., Chaykovskaya E. Reproductive health of adolescent girls with extragenital pathology // The events of the year in gynecology and obstetrics. 1-st Euro-Asian Congress/ – Санкт-Петербург, 2004. – С.45. (Провела клінічні дослідження, аналіз та узагальнення результатів, підготувала роботу до друку).
Грицько М.І. Соматичні захворювання як причини порушення статевого дозрівання у дівчат-підлітків / Матеріали науково-практичної конференції “Сучасна педіатрія: досягнення і перспективи”. – Львів, 2004. – С.90-91. (Робота виконана самостійно).
Чайківська Е.Ф., Грицько М.І. Застосування гормональних препаратів у лікуванні порушень менструальної функції у дівчат-підлітків // Матеріали ІХ Міжнародного конгресу студентів і молодих учених. – Тернопіль, 2005. – C.260. (Провела обстеження, лікування та реабілітацію хворих, аналіз та узагальнення результатів, підготувала роботу до друку).
