Саприкін Олексій Вікторович. Порушення подружньої комунікації за невідповідності статевої конституції подружжя та його психотерапевтична корекція: дисертація канд. мед. наук: 14.01.16 / Український НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології. - К., 2003.
Анотація до роботи:
Саприкін О.В. Порушення подружньої комунікації за невідповідності статевої конституції подружжя та його психотерапевтична корекція. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України. Київ, 2003.
З позицій системного підходу вивчено механізми розвитку і проявів порушення комунікації подружжя за невідповідності у них типів сексуальної культури. Вивчено особливості статевого розвитку, виявлено значення соматогенних, соціогенних та психогенних чинників у формуванні слабкого типу статевої конституції. Визначено характер сексуальної поведінки та сексуальної комунікації, відмінності особистості чоловіків і жінок зі слабкою статевою конституцією та їхню роль у розвитку подружньої дезадаптації.
Сформульовано критерії диференціальної діагностики конституціональної дезадаптації, розроблено психотерапевтичні методики, що дозволяють оптимізувати сексуальну поведінку і підвищити рівень сексуальних відносин подружжя за невідповідності типів їх статевої конституції.
Розроблено систему психотерапевтичної корекції порушення подружньої комунікації, зумовленого невідповідністю типів статевої конституції у чоловіка і дружини.
У дисертаційній роботі наведено теоретичне обгрунтування і нове вирішення проблеми порушення подружньої комунікації за невідповідності типів статевої конституції чоловіка і дружини. Проблему вирішено з позицій системного підходу до дослідження порушення загальної і сексуальної комунікації подружжя з метою розробки ефективної системи його психотерапевтичної корекції.
Для усіх чоловіків і жінок зі слабкою статевою конституцією характерні затримки соматосексуального та психосексуального розвитку, сукупні асинхронії статевого дозрівання, у переважної більшості чоловіків і половини жінок наявні порушення статеворольової поведінки (фемінінна поведінка у чоловіків і гіперфемінінна – у жінок).
У подружніх парах зі слабкою статевою конституцією у чоловіка або дружини має місце сукупне порушення компонентів і складових сексуального здоров’я. При цьому стрижневим є ураження нейрогуморальної складової біологічного компонента в одного з подружжя зі слабкою статевою конституцією. Порушення подружньої комунікації зумовлено послабленням решти компонентів та складових сексуального здоров’я: соціального внаслідок недостатньої поінформованості в питаннях сексу та низького рівня загальної і особливо сексуальної культури подружжя; психологічного – через наявність рис особистості, що перешкоджають успішній комунікації, а також внаслідок внутрішньоособистісного конфлікту; соціально-психологічного – внаслідок міжособистісного конфлікту; психічної складової біологічного компонента – в результаті невротичних реакцій на порушення подружньої і, зокрема, сексуальної комунікації.
Ураження біологічного компонента сексуального здоров’я і пов’язані з ним відмінності особистості чоловіків і жінок зі слабкою статевою конституцією визначають їхню сексуальну поведінку – примітивну сексуальну мотивацію, низьку сексуальну активність і сексуальну заповзятливість, що не відповідає бажанням їхньої пари.
Порушення подружньої комунікації за невідповідності типів статевої конституції подружжя за однакової причини виникнення мають різні механізми розвитку і клінічні прояви у залежності від того, в кого спостерігається слабка статева конституція – у чоловіка чи дружини, що зумовлено різною їх роллю в інтимних стосунках та особистісною реакцією на психосексуальну незадоволеність. У першому випадку в більшості жінок (72±7%) розвиваються невротичні розлади, частіше короткочасні депресивні реакції (48±7%), менше – іпохондричний розлад (14±5%) тощо. У другому випадку чоловіки не зазнають сексуальної фрустрації, емоційні реакції на подружню дезадаптацію у них слабо виражені. Проте при цьому нерідка відмова жінок від статевого життя і позашлюбні зв’язки чоловіків, що спостерігаються у 58±9% з них, сприяють психологічній дезадаптації подружжя.
Спільними проявами обох варіантів порушення подружньої комунікації є мала значущість сексуальної функції для чоловіків і жінок зі слабкою статевою конституцією та їх низька сексуальна активність, що зумовлює формальну участь жінок у статевому житті.
Мала цінність сексуально-еротичної функції сім’ї для подружжя зі слабкою статевою конституцією компенсується добрим виконанням ними інших функцій сім’ї.
Особам зі слабкою статевою конституцією притаманні риси порушення самоактуалізації (у 76±6% чоловіків і 80±5% жінок) у поєднанні з алексітимією, що спостерігається в усіх таких осіб.
Рівень подружньої адаптації та подружнього щастя при слабкому типі статевої конституції у чоловіків нижчий, ніж при слабкій конституції у дружин, оскільки, як показало обстеження, сексуальна неспроможність чоловіків більш значуща для жінок, ніж сексуальна слабкість жінок для чоловіків. Тобто слабка статева конституція чоловіків більшою мірою сприяє подружній дезадаптації. Сексуальна самооцінка, сексуальна заклопотаність і сексуальна депресія в осіб зі слабкою статевою конституцією вірогідно нижчі, ніж у їхнього подружжя. У цих осіб також відсутні сексуальні фантазії, а у другого з подружжя фантазії мають адаптивний характер, доповнюючи недостатні сексуальні стимули.
У статеворольовій поведінці чоловіків і жінок зі слабкою статевою конституцією на рівні Я-концепції визначаються високі показники фемінінності та низькі – маскулінності, причому існує кореляція цих показників, що свідчить про незрілу статеворольову модель. Проте у третини чоловіків спостерігається захисна "фасадна" маскулінність. На біогенному рівні індекси маскулінності знижені, а фемінінності підвищені в усіх осіб зі слабкою статевою конституцією. Інфантильна статеворольова модель і дискордантність статеворольової поведінки чоловіків на соціогенному та біогенному рівні можуть спричиняти внутрішньоособистісний конфлікт.
Психотерапевтична корекція порушення подружньої комунікації за невідповідності типів статевої конституції чоловіка і дружини має являти собою систему коригуючих заходів, що проводяться послідовно та диференційовано, і складатися з чотирьох компонентів: інформаційного, емоційного, поведінкового та особистісного. Виходячи з принципу, що сексуальна комунікація є складовою частиною загальної комунікації, слід вважати основними завданнями корекції навчання подружжя правильному міжособистісному та сексуальному спілкуванню. З цією метою на етапі вироблення настанови доцільно використовувати методи раціональної, інформаційної, персоналістичної психотерапії, бібліотерапію; на етапі навчання доцільно застосовувати, окрім раціональної психотерапії, статеворольовий комунікаційний та сексуально-еротичний тренінг.
Проведення розробленої системи психотерапевтичної корекції комунікації подружжя за невідповідності їх статевої конституції дає змогу досягнути високого та стійкого ефекту у 69±5% подружніх пар.
Публікації автора:
Сапрыкин А.В. Сексуальная дисгармония при слабой половой конституции у одного из супругов // Международный медицинский журнал. – 1998. – Т.4, №4. – С.60-61.
Сапрыкин А.В. Половая конституция и ее роль в генезе нарушения сексуальной адаптации // Международный медицинский журнал. – 2001. – Т.7, №4. – С.87-90.
Сапрыкин А.В. Нарушение сексуальной коммуникации при несоответствии половой конституции супругов // Архів психіатрії. – 2002. – №3-4 (30-31). – С.
Сапрыкина Е.В., Сапрыкин А.В. Эриксоновский подход в психотерапевтической коррекции нарушения сексуального здоровья при патохарактерологическом развитии личности у женщин // Международный медицинский журнал. – 2001. – Т.7 , №2. – С.74-75.
Лахно О.В., Кубрак О.В., Семенкина И.А., Сапрыкин А.В. Роль слабой половой конституции женщин в генезе сексуальной дисгармонии супружеской пары и ее коррекция // Вісник проблем біології і медицини – 1998. – Вип.15. – С.64-65.
Сапрыкин А.В. Развитие сексуальной дисгармонии при слабых вариантах половой конституции у женщин // Нові технології в медицині: Матер. наук.-практ. конф. молодих вчених Харківської мед. акад. післядипломної освіти. – Харків, 2000. – С.50-51.
Сапрыкин А.В., Сапрыкина Е.В. Конституционально-генетическая форма сексуальной дисфункции у женщин // Актуальные проблемы сексологии и медицинской психологии: Матер. науч.-практ. конф., посвящ. 15-летию кафедры сексологии и мед. психологии ХМАПО. – 2002. – С.187-189.
