Анотація до роботи:

Муквіч О. М. Порушення мікробіоценозів у дітей першого року життя (прогнозування, профілактика та лікування). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України». – Київ, 2008.

Робота присвячена питанням прогнозування, профілактики та лікування мікроекологічних порушень кишечнику у дітей першого року життя.

Вивчено залежність між станом здоров’я, фізичним розвитком дітей першого року життя та наявністю дисбіотичних змін кишечнику. Встановлено вплив ступеня бактеріального навантаження ППБ кишечнику на тяжкість клінічного перебігу, розвиток ускладнень, рецидивів основного захворювання, функціональну активність ШКТ, нутрітивний статус.

Виявлені основні предиктори мікроекологічних порушень та створена математична модель прогнозування розвитку кишечного дисбіозу, яка дозволяє своєчасно проводити індивідуалізовані профілактично-лікувальні заходи.

Досліджені біохімічні маркери захисного слизового бар’єру кишечнику (рН, ГАГ, фукоз, гексоз), рівні про- та протизапальних цитокінів, локального імунного захисту при різних ступенях бактеріальної агресії кишечнику. Встановлені основні патогенетичні механізми дисбіотичних розладів, які обумовлюються кількісними та молекулярно-структурними змінами окремих складових вуглеводовмісних комплексів, дисбалансом Th1- і Th2- лімфоцитів, про що свідчить відповідний цитокіновий профіль, зниженням локальних захисних специфічних (SІgA) та неспецифічних (лізоцим) механізмів.

Розроблений алгоритм лікувально-профілактичних заходів з застосуванням біопрепаратів та продуктів функціонального харчування для дітей першого року життя з високим ризиком розвитку порушень мікроекології та доведена його ефективність в катамнезі 12місяців.

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення актуальної проблеми педіатрії – покращення стану здоров’я дітей першого року життя шляхом прогнозування розвитку порушень мікробіоценозів кишечнику та розробки системи профілактично-лікувальних заходів мікроекологічної корекції на підставі вивчення змін функціонального стану кишечнику, особливостей мікроекологічних порушень, стану слизового бар’єру кишечнику та імунологічної реактивності організму.

1. Порушення мікробіоценозу кишечнику має суттєвий вплив на стан здоров’я та фізичний розвиток дітей першого року життя, що проявляється збільшенням частоти інфекційних захворювань (у 68,1 % дітей з дисбіозом І–ІІ ст. та 90,0 % дітей з дисбіозом ІІІ–ІV ст.), маніфестацією дермо-інтестинальних алергічних реакцій (22,5 % і 51,5 %) та супроводжується дисгармонійним фізичним розвитком – у 18,1 % та 69,3 % дітей, відповідно.

2. Захворювання ШКТ, дихальних шляхів, ЛОР-органів, шкіри у дітей першого року життя в 73,9 % випадків асоціюються з порушеннями складу фекальної мікрофлори та в 75,5 % – з дисбіозом шкіри та/або ротоглотки. Збільшення бактеріальної контамінації кишечнику потенційно-патогенними бактеріями визначає тяжкість клінічного перебігу, розвиток ускладнень, рецидивів основного захворювання, спричиняє зміни функціональної активності ШКТ, порушує нутрітивний статус з розвитком аліментарнозалежних станів та клінічних проявів харчової гіперсенсибілізації.

3. Основними предикторами мікроекологічних порушень є несприятливі фактори анте- пери-, постнатального періодів, які визначають вихідну протиінфекційну та імунологічну компетентність організму дитини першого року життя. Найбільш поширеними серед них є обтяжений акушерський анамнез (у 84,4 % дітей з дисбіозом ІІІ–ІV ст., 55,6 % – І–ІІ ст. та 4,1 % – без дисбіозу); екстрагенітальна патологія у матерів (на одну дитину відповідно 2,12, 1,23 та 0,24); високий інфекційний індекс під час вагітності (1,8, 1,5 та 0,84); внутрішньоутробне інфікування та гнійно-септичні процеси неонатального періоду (92,2 %, 18,7 %); сімейний алергологічний анамнез (у 36,1 % дітей при дисбіозах І–ІV ст. та 10,0 % дітей без дисбіозу).

4. На підставі проведеного покрокового дискримінантного аналізу соціально-економічних та медико-біологічних факторів ризику створена математична модель прогнозування розвитку мікроекологічних порушень основних біотопів, яка дозволяє з імовірністю 90,5 % розраховувати їх розвиток у конкретної дитини і відповідно проводити індивідуалізовані лікувально-профілактичні заходи.

5. Збільшення мікробної агресії кишечнику супроводжується закисленням або залуженням кишечного вмісту, що впливає на метаболізм слизу та його структурну дезорганізацію. Процеси зв’язування вуглеводів з білками зазнають виразного пригнічення в умовах лужного середовища та активації – при синтезі глікопротеінів в умовах закислення кишкового вмісту.

6. При високій контамінації кишечнику ППБ [Lg (14,8±3,6) КУО/г] розвиваються кількісні та молекулярно-структурні зміни окремих складових вуглеводвмісних комплексів: збільшується концентрація ГАГ [(0,75±0,06) мкмоль/мг], загальної [(5,67±0,80) мкмоль/мг] та вільної фукози [(4,49±0,27) мкмоль/мг], знижується вміст БЗГ [(1,88±0,17) мкмоль/мг]. Наявність прямого корелятивного зв’язку між абсолютною кількістю ППБ та концентрацією ГАГ (=+0,721), рівнем вільної (=+0,802) та загальної фукози (=+0,728) при зворотно пропорційній залежності між концентраціями SIgA та ППБ в кишечнику (=–0,631), глікозаміногліканами (=–0,513), вільною фукозою (=–0,514) свідчить про пригнічення одного з локальних захисних механізмів кишечного бар’єру (SIgA) в умовах проліферації бактеріальних алергенів та інтенсивної секреції фукоглікопротеідів з ентероцитів.

7. Направленість змін в обміні фукозовмісних глікопротеінів, гліколіпідів (ГАГ, фукоз, гексоз) та секреторних імуноглобулінів, яка визначається ступенем бактеріальної агресії кишечнику ППБ, доводить порушення захисних функцій слизової оболонки кишечнику та зниження її колонізаційної резистентності з ризиком розвитку бактеріальної та харчової гіперсенсибілізації, запально- деструктивних змін на локальному і системному рівнях.

8. У дітей з порушеннями мікробіоти кишечнику в періоді ремісії основного захворювання імунологічні процеси характеризуються дисбалансом Th1- і Th2- лімфоцитів, про що свідчить відповідний цитокіновий профіль:

– у 86,6 % дітей з мікробними дисбіозами І–ІІ ст. розвивається імунна відповідь по Тh-1 типу (підвищується концентрація прозапальних IL-1, IL-6 та IL-8 та знижується – протизапальних IL-4);

– у 73,5 % дітей з дисбіозом ІІІ–ІV ст. домінує імунна відповідь з підвищенням прозапальних (IL-8, IL-6, TNF) та протизапальних (IL-4 і IL-10) цитокінів.

9. Дисбаланс T-клонів (Th1 і Th2) та синтез відповідних цитокінів у дітей з харчовою алергією визначається кількістю індигенної мікрофлори: при концентрації біфідо- [lg (8,5±0,4) КУО/г] і лактобактерій [lg (7,2±0,7) КУО/г] збільшується синтез прозапальних IL-8 та TNF, а при зменшенні біфідо-
   [lg (5,2±0,1) КУО/г] і лактобактерій [lg (5,8±0,6) КУО/г] – IL-4, IL-6, IL-10.

10. Розроблений алгоритм лікувально-профілактичних заходів з застосуванням біопрепаратів та продуктів функціонального харчування для дітей першого року життя з високим ризиком розвитку порушень мікроекології, який передбачає підтримання мікробіологічної константи організму дитини в залежності від визначеного ступеня ризику розвитку дисбіотичних станів та характеру вигодовування, має виражений нормалізуючий вплив на організм, що проявляється в підтриманні задовільного нутрітивного статусу у 74,3 % дітей, функціонального стану ШКТ – 83,9 %, гармонізації фізичного розвитку – 84,3 %, відсутності інфекційних захворювань – 52,3 % та проявів гіперсенсибілізації у 83,9 % дітей протягом першого року життя.

11. Запровадження комплексу мікроекологічної корекції дозволяє у 84,3 % дітей на грудному та у 79,1 % дітей на штучному вигодовуванні сформувати фізіологічну неонатальну екосистему з селективним пригніченням контамінтальних бактерій та протягом року стримати розвиток тяжких форм дисбіозу кишечнику, оптимізувати процеси цитопротекції з фізіологічним мукоцелюлярним покривом, регенераційні і функціональні здібності ентероциту, утримувати високі концентрації специфічних (SIgA) і неспецифічних (лізоцим) факторів місцевого імунітету.

Публікації автора:

1. Дитяче харчування та засоби догляду за малюками в Україні / [Отт В. Д. , Місник В. П., Коваленко Г. Б. , Муквіч О. М. та ін.]; під наук. ред. В. Д. Отт. – К. : Гармонія, 1999. – 132 с. (Здобувачем особисто підготовлено IV розділ монографії).

2. Муквич Е. Н. Новый мультипробиотик «Апибакт» и перспективы его применения в лечении детей с заболеваниями органов пищеварения, ассоциированными с дисбиозом кишечника / Е. М. Лук’янова, Ю. Г. Антипкин, Д. С. Янковский, Е. Н. Муквич // Здоровье женщины. – 2005. – № 1(21). – С. 205–211. (Здобувачем особисто проведено аналіз літератури, статистична обробка даних і підготовка до друку).

3. Муквіч О. М. Профілактика та лікування мікроекологічних порушень у дітей раннього віку / Ю. Г. Антипкін, О. Г. Шадрін, О. М. Муквіч //Современная педиатрия. – 2008. – № 3(20). – С. 133–137. (Здобувачем особисто проведено аналіз отриманих результатів у дітей, статистична обробка даних, висновки, підготовка до друку).

4. Муквіч О. М. Микробиоценоз и функциональное состояние слизистого барьера кишечника у детей, вскармливаемых смесью с пребиотиками / В. Д. Отт, О. М. Муквіч, В. К. Тищенко // Здоровье женщины. – 2003. – № 3(15). – С. 115–118. (Здобувачем особисто зібрано матеріал, проведено аналіз даних бактеріологічного та біохімічного обстежень, здійснена статистична обробка даних).

5. Муквіч О. М. Вплив суміші «Nutrilon» з пребіотиком на імунологічні та цитопротекторні процеси у дітей з порушеннями мікрофлори кишечника / О. М. Муквіч, В. Д. Отт // Современная педиатрия. – 2005. – № 1 (6). – С. 175–180. (Здобувачем особисто проведено аналіз та узагальнення отриманих даних цитокінового профіля крові та глікопротеінів в копрофільтратах, статистична обробка даних, підготовка до друку).

6. Муквіч О. М. Ефективність молочної суміші «НАН від 6 місяців з біфідобактеріями» у дітей з кишковим дисбактеріозом / В. Д. Отт, О. М. Муквіч // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2001. – № 5(387). – С. 48–51. (Здобувачем особисто отримано матеріал та проведена їх статистична обробка).

7. Муквич Е. Н. Некоторые аспекты диагностики и диетотерапии пищевой гиперчувствительности у детей / Е. Н. Муквич // Современная педиатрия. – 2007. – № 4 (17). – С. 119–122.

8. Муквіч О. М. Сучасні дані про роль пребіотиків в дитячому харчуванні / В. Д. Отт, О. М. Муквіч // Проблеми харчування. – 2005. – № 2 (7). – С. 30–34. (Здобувачем особисто проведено узагальнення отриманих даних, їх аналіз, підготовка до друку).

9. Муквіч О. М. Лікувально-профілактична ефективність функціонального харчування у дітей раннього віку з харчовою алергією / О. Г. Шадрін, О. М. Муквіч, В. М. Фісун [та ін.] // Современная педиатрия. – 2008. – № 2(19). – С. 118–122. (Здобувачем особисто проведено узагальнення отриманих даних, описані вступ, результати та висновки).

10. Муквіч О. М. Особливості формування місцевого імунітету у дітей на ранньому штучному вигодовуванні / О. Г. Шадрін, О. М. Муквіч // Здоровье ребенка. – 2008. – № 2 (11). – С. 7–9. (Здобувачем особисто проведено аналіз показників місцевого імунітету у дітей перших місяців життя, статистична обробка даних, висновки, підготовка до друку).

11. Муквіч О. М. Прогнозування розвитку патологічних мікробних симбіозів у дітей першого року життя / О. М. Муквіч // Репродуктивное здоровье женшины. – 2008. – № 3 (37). – С. 225–227.

12. Муквіч О. М. Порівняльна оцінка впливу протирецидивних курсів мультипробіотика «Апібакт» на стан здоров’я та фізичний розвиток дітей / О. М. Муквіч // Перинатологія та педіатрія. – 2008. – № 2 (34). – С. 92–96.

13. Муквіч О. М. Особливості корекції функціональних дисфункцій кишечнику та порушень цитопротекторного бар’єру у дітей / О. М. Муквіч // Современная педиатрия. – 2008. – № 1 (18). – С. 71–75.

14. Муквіч О. М. Оцінка цитокінового профілю дітей із порушеннями мікробіоти кишечнику та його патогенетична обумовленість / О. М. Муквіч // Здоровье ребенка. – 2008. – № 4 (13). – С. 55–58.

15. Муквіч О. М. Порушення мікробіоценозу кишечнику та його корекція при гастроентерологічних захворюваннях дітей раннього віку / О. Г. Шадрін, О. М. Муквіч, Т. О. Лисяна // Здоровье женшины. – 2008. – № 3 (34). – С. 171–175. (Здобувачем особисто проведено забір матеріалу, аналіз отриманих результатів, статистична обробка даних).

16. Муквіч О. М. Алгоритм мікроекологічної корекції основних біотопів дітей першого року життя / О. Г. Шадрін, О. М. Муквіч // Здоровье ребенка. – 2008. – № 3 (12).– С. 79–83. (Здобувачем особисто проведено аналіз та узагальнення отриманих результатів у дітей).

17. Муквіч О. М. Характеристика імунних реакцій при гіперчутливості у дітей з мікроекологічними порушеннями кишечника / О. М. Муквіч // ПАГ. – 2008. – № 5(429). – С. 21–24

18. Патент на винахід 55913А Україна, UA, C12N1/20, A 61K35/74. Спосіб одержання пробіотика «Апібакт» / Д. С. Янківській, Г. С. Димент, А. М. Філенко, О. П. Потребчук, Л. Д. Товкачевська, В. М. Дубонос, В. А. Передерій, О. М. Муквіч ; заявник та патентовласник ТОВ – фірма «О. Д. Пролісок». – № 2002076088; заяв. 22.072007 ; опубл. 15.04.2003, Бюл. «Промислова власність»№ 4.

19. Патент на корисну модель 27748 Україна, UA, МПК (2006), А61В 10/00. Спосіб діагностики функціональної та органічної патології кишечнику у дітей / О. М. Муквіч, О. Г. Шадрін, В. К. Тищенко ; заявник та патентовласник ДУ «Інститут ПАГ АМНУ» – № 200707984 ; заяв. 16.07.2007 ; опубл. 12.11.2007, Бюл. № 18.

20. Муквіч О. М. Оцінка стану здоров’я дітей першого року життя з мікробними дисбіозами кишечника // Перинатологія та педіатрія. – 2008. – № 3 (35). – С. 117–120.

21. Муквіч О. М. Вплив характеру вигодовування на стан здоров’я та мікробіоценоз основних біотопів у дітей перших місяців життя / О. Г. Шадрін, О. М. Муквіч, Т. Л. Марушко, Т. О. Лісяна // Современная педиатрия. – 2008. – № 4 (21). – С. 159–164. (Здобувачем особисто проведено аналіз та узагальнення отриманих результатів у дітей, статистична обробка даних)

22. Муквіч О. М. Клінічна та біологічна роль пребіотиків в дитячому харчуванні / В. Д. Отт, О. М. Муквіч // Перинатологія та педіатрія. – 2004. – № 2. – С. 52–56. (Здобувачем особисто проведено підбір літературних джерел та їх аналіз).

23. Муквіч О. М. Дисбіоз кишечнику та його корекція при гастроентерологічних захворюваннях дітей раннього віку / О. Г. Шадрін, О. М. Муквіч, Т. О. Лісяна [та ін.] // Роль пробіотиків в охороні здоров’я матері та дитини : [зб. наук. праць / наук. ред. акад. НАН та АМН України, проф. О. М. Лук’янова]. – К., 2006. – С. 37–42. (Здобувачем особисто проведено аналіз отриманих результатів, статистична обробка даних, висновки, підготовка до друку).