Анотація до роботи:

Лембрик І.С. Порушення функціонального стану органів гастро-дуоденальної зони та психоемоційного статусу у дітей шкільного віку із синдромом функціональної диспепсії: удосконалення лікування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10- “Педіатрія”. Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ,2006 р.

Дисертація присвячена проблемі вивчення особливостей клінічного перебігу, функціонального стану шлунку і психоемоційного статусу, удосконаленню лікування синдрому функціональної диспепсії у дітей шкільного віку та профілактики розвитку хронічного гастродуоденіту.

Вивчено особливості функціонального стану шлунку, клініки та перебігу СФД у дітей шкільного віку. Встановлено особливості психологічного статусу та функціонування вегетативної нервової системи, наявність хронічного психоемоційного стресу. На основі медико-біологічних і соціальних факторів ризику створено математичну модель прогнозування розвитку хронічного гастродуоденіту у дітей шкільного віку з СФД та розроблено комплекс диференційованих лікувально-профілактичних заходів із застосуванням психотерапевтичних методів лікування.

У дисертації подані нові дані стосовно психологічного статусу у дітей шкільного віку із синдромом функціональної диспепсії, узагальнені основні особливості функціонального стану шлунку, удосконалені диференційовані підходи до діагностики і лікування СФД у дітей та профілактики розвитку хронічного гастродуоденіту у дітей з СФД.

1. У дітей шкільного віку із синдромом функціональної диспепсії найчастіше зустрічається дискінетичний (у 49,5% хворих) та виразковоподібний варіант захворювання (у 38,9% хворих). Нelicobacter pylori виявлено у 50% дітей з СФД. Встановлена особливість больового абдомінального синдрому у дітей з СФД Нp⁺: можливість рецидивів протягом доби та часта поява болю натще.

2. Встановлені характерні особливості функціонального стану шлунку в дітей шкільного віку із СФД: при виразковоподібному варіанті СФД нормальна моторно – евакуаторна функція у 50% хворих та підвищена кислотоутворююча функція у 100% хворих, а при дискінетичному варіанті – сповільнена моторно – евакуаторна функція у 60,5 % хворих та нормальна кислотоутворююча функція (73,7 %).

3. У всіх дітей з СФД виявлено порушення психоемоційного статусу: риси інтровертованості, підвищення рівнів особистісної та реактивної тривожності, посилення властивостей нейротизму, емоційної нестійкості, іпохондричності, ригідність мислення, ослаблення інтелектуально – мнестичних функцій, непослідовність мислення, зниження концентрації уваги та здатності до міркування, зниження самооцінки. Встановлено наявність хронічного психоемоційного стресу у 82,0 % хворих на СФД, у більшості з яких (90,0%) виявлено компенсовану та субкомпенсовану стадії хронічного психоемоційного стресу, а декомпенсовану – у 10,0% дітей з СФД.

4. Характерною особливістю вегетативної нервової системи у дітей з СФД є переважання симпатикотонії ( 73,6 % хворих) над парасимпатикотонією (26,0 % хворих).

5. Найсуттєвішими прогностичними факторами переходу синдрому функціональної диспепсії в гастродуоденіт у дітей шкільного віку є: наявність гострих та хронічних стресових станів; комп'ютерні ігри, агресивні за змістом; зв'язок інтенсивності болю в епігастрії зі змінами кислотоутворюючої функції; прибуток на одного члена сім'ї нижче від прожиткового мінімуму; куріння; незадовільні взаємини батьків між собою; соціальне становище матері; нерегулярний режим харчування школяра.

6. Встановлено, що застосування розробленого диференційованого комплексу лікувально – профілактичних заходів у дітей шкільного віку з СФД сприяло нормалізації функціонального стану шлунку та основних показників психологічного статусу, попередженню розвитку хронічного гастродуоденіту.

Публікації автора:

1. Фактори ризику розвитку функціональної диспепсії та ерозивного гастродуоденіту у дітей підліткового віку (власні спостереження та огляд літератури) // Український медичний альманах.-Т.1.-№2.-2004.-С.17-19. (співавт. Волосянко А.Б., Цицюра О.О., Святкевич О.Т.) - Збір матеріалу та аналіз отриманих даних.

2. Клінічні особливості перебігу функціональної диспепсії в дитячому віці // Вісник Вінницького національного медичного університету.-№8 (1).-2004.-С.268-270. (співавт. Волосянко А.Б.) - Клінічне та параклінічне обстеження хворих, підготовка статті до друку.

3. Застосування мотиліуму як монотерапії при функціональній диспепсії у дітей // Архів клінічної медицини.-№1.-2004.-С.44-45. (співавт. Волосянко А.Б., Саморіз Л.М., Шеремета А.І.) - Узагальнення ефективності лікування, підготовка статті до друку.

4. Психоемоційний стан у дітей, хворих на функціональну диспепсію // Буковинський медичний вісник.-Т.8.-№1.-2004.-С.79-82.

5. Вплив музикотерапії на клінічні особливості функціональних захворювань верхніх відділів травного тракту. // Архів клінічної медицини. - № 2 (6).-2004.-С.- 54-55. (співавт. Цицюра О.О.) - Обстеження хворих, вивчення ефективності лікування.

6. Моторно – евакуаторна функція шлунка у дітей старшого шкільного віку із синдромом функціональної диспепсії, методи визначення та їх порівняльна характеристика // „ Здоров’я жінки”.-№4.-С.163-165. (співавт. Волосянко А.Б., Мороз О.Д.) - Визначення моторно–евакуаторної функції шлунку, обстеження хворих.

7. Застосування комп’ютерної рН – метрії шлунка для визначення ефективності антисекреторної терапії у дітей шкільного віку із синдромом функціональної диспепсії. // Перинатологія та педіатрія.- №4.-2004.- С.58-61. (співавт. Мороз О.Д.) - Проведення експрес–рН метрії та рН–моніторингу з фармакотестом.

8. Лікування психоемоційних змін при синдромі функціональної диспепсії у дітей старшого шкільного віку. // Галицький лікарський вісник. - Т.12 –число 1- частина 2.- 2005.-С.46-48.

9. Адаптаційно – компенсаторні процеси при синдромі функціональної диспепсії у дітей старшого шкільного віку на підставі даних кардіоінтервалографії. // „Здоров’я жінки”. – 2005. – №.2 (22)-С.- 192-194. (співавт. Мороз О.Д., Волосянко А.Б.) - Збір матеріалу, аналіз отриманих в процесі обстеження даних, обґрунтування висновків.

10. Математична модель прогнозування переходу синдрому функціональної диспепсії в хронічний гастродуоденіт у дітей шкільного віку // Архів клінічної медицини. - № 2 (8).-2005.- С.70-77.

11. Вміст в сироватці крові кортизолу та серотоніну у дітей шкільного віку із синдромом функціональної диспепсії в умовах хронічного психоемоційного стресу // Biomedical and biosocial anthropology. - жовтень 2005.—С.6-8.

12. Стан кислотоутворюючої функції шлунка у дітей шкільного віку із синдромом функціональної диспепсії та хронічним гастродуоденітом за даними комп’ютерної внутрішньопорожнинної рН-метрії шлунку // Матеріали науково-практичного симпозіуму „Езофагогастро-рН-моніторинг та ізотопні дихальні тести в сучасній гастроентерології ”.- Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2006.- №10 (1).-С.127-130.

13. Ефективність лансопразолу (хеліколу) та гастросідину в лікуванні функціональної диспепсії у дітей шкільного віку. // Тези 11 –го з’їзду педіатрів України (7 -10 грудня 2004 року, м. Київ) ”Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі”.-196 -197с.(співавт. Мороз О.Д.) - Обстеження та лікування хворих, обґрунтування висновків.