Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Мікробіологія


Суглобов Євген Валерійович. Порівняльний вплив пептидогліканів та тейхоєвих кислот на функціональну активність імунної системи : Дис... канд. мед. наук: 03.00.07 / Харківський держ. медичний ун-т. — Х., 2001. — 139арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 112-139.



Анотація до роботи:

Суглобов Є.В. Порівняльний вплив пептидогліканів та тейхоєвих кислот на функціональну активність імунної системи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.07 – мікробіологія. - Науково-дослідний інститут мікробіології і імунології ім. І.І. Мечникова, Харків, 2001.

Дисертацію присвячено вивченню механізмів дії пептидогліканів та тейхоєвих кислот грампозитивних коків на секреторну і фагоцитарну активність моноцитів людини в експерименті. Встановлений дозозалежний вплив пептидогліканів на продукцію моноцитами ІЛ-1, 6, ФНП- і простагландіну Е2: зі збільшенням чинної концентрації пептидогліканів та тейхоєвих кислот секреторна активність моноцитів зростає переважно за рахунок продукції ІЛ-1. Показаний різноспрямований і дозозалежний вплив пептидогліканів та тейхоєвих кислот на вміст циклічних нуклеотидів в моноцитах. Низькі концентрації пептидогліканів та тейхоєвих кислот викликають внутрішньоклітинне переважання цГМФ над цАМФ, високі - переважання цАМФ над цГМФ. Показаний стимулюючий вплив на фагоцитоз моноцитів малих доз пептидогліканів та тейхоєвих кислот й інгібуючий вплив великих доз. Визначені патогенетичні підходи до лікування гнійно-запальних захворювань, які викликаються грампозитивними коками, на основі вивчення імунозапального потенціалу бактерійних пептидогліканів та тейхоєвих кислот. Основні результати проведених досліджень впроваджені в практику лікувальних установ та в навчальний процес медичних вищих навчальних закладів.

  1. Пептидоглікани і тейхоєві кислоти грампозитивних бактерій родів Staphylococcus, Streptococcus, Peptococcus і Peptostreptococcus істотно впливають на секреторну, метаболічну і фагоцитарну активність моноцитів крові людини in vitro. Спроможність впливати на дані функції моноцитів більш виражена у пептидогліканів, ніж у тейхоєвих кислот.

  2. Вплив пептидогліканів і тейхоєвих кислот грампозитивних коків на функціональну активність моноцитів крові людини є дозозалежним і видоспеціфичним. В міру збільшення концентрацій пептидогліканів і тейхоєвих кислот вплив на секреторну, метаболічну і фагоцитарну активність моноцитів зростає. Найбільш виражені зміни функціональної активності моноцитів викликають пептидоглікани і тейхоєві кислоти Staphylococcus aureus і Streptococcus pyogenes, помірні - Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus hyicus, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus capitis, Staphylococcus warneri, Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus pneumoniae, найменші - Peptococcus niger і Peptostreptococcus magnus.

  3. Вплив пептидогліканів і тейхоєвих кислот грампозитивних бактерій родів Staphylococcus, Streptococcus, Peptococcus і Peptostreptococcus на секреторну активність моноцитів крові людини in vitro виявляється в посиленні продукції інтерлейкіну-1, інтерлейкіну-6, фактора некрозу пухлин- і простагландіну Е2. Малі концентрації пептидогліканів і тейхоєвих кислот викликають переважну продукцію моноцитами інтерлейкіну-6, високі - інтерлейкіну-1.

  4. Вплив пептидогліканів і тейхоєвих кислот грампозитивних бактерій родів Staphylococcus, Streptococcus, Peptococcus і Peptostreptococcus на метаболізм моноцитів крові людини in vitro виражається в зміні внутрішньоклітинного вмісту циклічних нуклеотидів - цАМФ, цГМФ, а також їх співвідношення - цАМФ/цГМФ. Малі концентрації пептидогліканів (0,01-0,1 мг/л) і тейхоєвих кислот (1,0 мг/л) викликають, як правило, збільшення цАМФ і цГМФ при зберіганні співвідношення між ними в межах фізіологічної норми. Великі концентрації тейхоєвих кислот (5,0-10,0 мг/л) і пептидогліканів (1,0-200,0 мг/л) викликають збільшення внутрішньоклітинного вмісту цАМФ при зниженні цГМФ і співвідношення цАМФ/цГМФ.

  5. Пептидоглікани грампозитивних коків у малих концентраціях (0,01-0,1 мг/л) стимулюють фагоцитарну активність моноцитів крові людини in vitro, що супроводжується збільшенням фагоцитарного числа і фагоцитарного індексу. Високі концентрації пептидогліканів (1,0-200,0 мг/л) пригнічують фагоцитоз моноцитів, що виявляється зниженням фагоцитарного індексу і фагоцитарного числа.

  1. Тейхоєві кислоти стафілококів, стрептококів, пептококів і пептострептококів в концентрації 1,0-10,0 мг/л пригнічують фагоцитарну активність моноцитів крові людини in vitro. Зі збільшенням концентрації тейхоєвих кислот фагоцитарний індекс і фагоцитарне число моноцитів прогресивно знижуються.

Публікації автора:

  1. Суглобов Є.В., Мінухін В.В. Імунні порушення у хворих на посттравматичні ускладнення // Медицина сегодня и завтра. – 2000. - № 3. - С. 6-8.

  2. Суглобов Є.В., Надтока В.Л., Момотов А.О. Мікробіологічний спектр збудників та імунні показники при посттравматичних остеомієлітах // Український медичний альманах. – 2000. - № 5. - С.166-167.

  3. Даценко М.Ф., Суглобов Є.В., Салманова О.М., Потьомкін Є.І., Волянська Н.П. Секреція інтерлейкінів 1 та 6 моноцитами in vitro при експериментальному сепсисі // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. – 2001. - № 3. – С. 71-73.

  4. Гайдаш И.С., Флегонтова В.В., Бирюкова С.В., Суглобов Е.В., Кучма И.Ю., Волянский А.Ю. Микробиологический спектр условно-патогенных бактерий – возбудителей посттравматических остеомиелитов // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2000. - № 2. - С. 89-92.

  5. Гайдаш І.С., Флегонтова В.В., Суглобов Є.В., Салманова О.М., Потьомкін Є.І. Апоптозіндукуюча активність пептидогліканів та тейхоєвих кислот грампозитивних збудників гнійно-запальних захворювань у хірургічних хворих // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2001. - № 1. - С. 70-73.

  6. Гайдаш І.С., Флегонтова В.В., Суглобов Є.В. Антилізоцимна активність умовно-патогенних бактерій – збудників посттравматичних остеомієлітів // Буковинський медичний вісник. – 2000. - № 2. – С. 50-51.

  7. Гайдаш І.С., Флегонтова В.В., Суглобов Є.В., Сидорчук Р.І., Волянський А.Ю., Гречко В.А., Шевченко М.Ю., Ал-Омари Амер. Вплив стафілококів на показники клітинного імунітету // Інфекційні хвороби. – 2000. - № 3. - С. 9-11.

  8. Гайдаш І.С., Флегонтова В.В., Суглобов Є.В. Апоптозіндукуюча активність ліпополісахаридів збудників гнійно-запальних захворювань у хірургічних хворих // Вісник морської медицини. – 2000. - № 3. - С. 24-28.

  9. Гайдаш І.С., Флегонтова В.В., Суглобов Є.В., Шевченко М.Ю., Потьомкін Є.І., Герасименко О.В., Мангов Д.В., Руденко Г.В., Рубан Т.В. Вплив збудників гнійно-запальних захворювань хірургічного профілю на систему циклічних нуклеотидів в імуноцитах // Буковинський медичний вісник. – 2001. - № 2. – С. 59-61.

  10. Гайдаш І.С., Флегонтова В.В., Казимірко Н.К., Романюк Б.П., Шевченко М.Ю., Суглобов Є.В., Рубан О.В., Вітріщак С.В. Шпитальні інфекції на межі тисячоліть. - Луганськ: Елтон-2, 2000. – 65 с.

  11. Гайдаш И.С., Флегонтова В.В., Казимирко Н.К., Волянский А.Ю., Сидорчук И.И., Суглобов Є.В., Шевченко М.Ю. Эффективность комбинации мази «Батумин» и димексида при лечении послеоперационных гнойно-септических осложнений // Материалы 2-й научной конференции хирургов Северо-Запада России и 23 – Республики Карелия совместно с Санкт-Петербургским НИИ скорой помощи им. проф. И.И. Джанелидзе (Петрозаводск, 24-26 мая 2000 г.). – Санкт-Петербург, 2000. – С. 158-159.

  12. Гайдаш І.С., Флегонтова В.В., Суглобов Є.В., Момотов А.О., Ал-Омери Амер. Мікробіологічна характеристика збудників посттравматичних остеомієлітів у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2000. - № 3. - С. 77.

  13. Лабораторна діагностика гнійно-запальних захворювань, обумовлених аспорогенними анаеробними мікроорганізмами / Під ред. Москаленко В.Ф. - Харків, 2000, 36 с.