Анотація до роботи:

Савченко А.В. Порівняльний аналіз кримінального законодавства України та федерального кримінального законодавства Сполучених Штатів Америки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Київський національний університет внутрішніх справ, Київ, 2007.

У дисертації здійснено комплексне і системне порівняльно-правове дослідження кримінального законодавства України та федерального кримінального законодавства США. Обґрунтовано методологічні засади і теоретико-прикладні передумови здійснення такого дослідження. Розкрито особливості історичного розвитку і джерел відповідного кримінального законодавства. З’ясовано сутність українських та американських кримінально-правових норм щодо: злочину, покарання і суміжних з ними інститутів, а також окремих груп суспільно небезпечних посягань, що входять до сфери регулювання Особливої частини порівнюваного кримінального законодавства. Проаналізовано судову практику та положення доктрини в обох зазначених державах. Визначено можливості запозичення позитивного американського досвіду у сфері нормотворення. Наведено обґрунтовані висновки та сформульовано відповідні пропозиції щодо вдосконалення національного кримінального законодавства й правозастосовної практики.

У висновках викладено основні результати дослідження, сформульовано пропозиції і рекомендації щодо їх наукового та практичного використання. Підкреслено, що кримінальне законодавство США містить чимало норм, які можуть бути адекватно порівняні з відповідними нормами українського законодавства та видаються дієвими й ефективними у протидії злочинності, а отже, потребують вивчення та запровадження у національну правову систему. Кримінальне законодавство України має реформуватися відповідно до стратегії європейської та євроатлантичної інтеграції, з урахуванням найкращих міжнародних та іноземних стандартів, через це запропонована дисертантом модель порівняння українського й американського кримінального законодавства може бути взята за основу при здійсненні подальших порівняльно-правових досліджень. За сучасних умов без звернення до позитивного іноземного (у т.ч. американського) досвіду неможливо здійснювати розвиток і вдосконалення власного кримінального законодавства, реалізовувати положення міжнародних конвенцій, забезпечувати обмін правовою інформацією і науковими ідеями, розбудовувати національну правову систему та зближувати її з правовими системами розвинених країн світу.

Основні наукові здобутки дисертанта, окрім тих, що висвітлено вище, відображено, зокрема, у таких пропозиціях стосовно вдосконалення кримінального законодавства України:

1. При подальшому реформуванні КК України більш обґрунтованою видається дефініція злочину не як діяння, а як посягання. Зроблений висновок перебуває у кореляційному зв’язку з вимогами ч. 1 ст. 1 КК України, де використовується поняття “злочинні посягання”, та підтверджується деякими науковими дослідженнями. Доцільно також сприйняти американську модель класифікації посягань – вона схожа з класифікаційною моделлю злочинів у державах ЄС. Перспективним є запровадження нової градації кримінальних посягань: 1) кримінальні порушення (не передбачають позбавлення волі); 2) кримінальні проступки (передбачають позбавлення волі на строк до 1 року); 3) злочини (передбачають позбавлення волі на строк понад 1 рік). Усі злочини слід було поділити на: а) незначні (1–3 роки позбавлення волі); б) середньої тяжкості (4–6 років позбавлення волі); в) тяжкі (7–10 років позбавлення волі); г) особливо тяжкі (понад 10 років позбавлення волі).

2. Слід законодавчо визначити поняття “злочинна діяльність”. Це, на думку дисертанта, – вчинення особою, яка згідно із законом визнається суб’єктом злочину, трьох і більше умисних злочинів – середньої тяжкості, тяжких або особливо тяжких у будь-якому поєднанні (порядку), незалежно від того, чи утворюють вони повторність, сукупність (крім ідеальної сукупності) або рецидив, якщо вчинення таких злочинів було для винного основним чи додатковим джерелом існування або засобом систематичного збагачення. Як варіант, у законі можна було б навести перелік конкретних діянь, вчинення яких у певній комбінації і становитиме злочинну діяльність.

3. Є потреба в існуванні окремої статті, яка б диференціювала покарання залежно від стадій вчинення злочину, встановлюючи чітку пропорційність карального впливу відповідно до моменту закінчення посягання. Пропонується, аби строк чи розмір покарання за готування до злочину не перевищував 1/2 максимального строку чи розміру найбільш суворого виду покарання, що передбачений Особливою частиною КК України за закінчений злочин (за замах – 3/4 такого строку чи розміру).

4. Потрібно розширити законодавчий перелік обставин, що виключають злочинність діяння (ідеться про здійснення свого права, виконання професійних функцій, згоду потерпілого на заподіяння шкоди). У Кримінально-процесуальному кодексі України слід передбачити норму про сплату винагороди за повідомлення інформації щодо підготовлених (вчинених) злочинів або про осіб, які їх підготовили (вчинили). Також варто створити спеціальний перелік рішень судів України у справах про обставини, що виключають злочинність діяння, який би слугував типовою моделлю виправданої поведінки особи в незвичайних ситуаціях.

5. Щодо звільнення осіб від кримінальної відповідальності, то необхідно: скасувати вказівку про вчинення особою злочину “вперше” як одну з умов звільнення від кримінальної відповідальності (ст.ст. 45–48 КК України); передбачити можливість звільнення від кримінальної відповідальності й за злочини середньої тяжкості у відповідних нормах Загальної частини КК України (зокрема, ст.ст. 45, 46); запровадити до КПК України норму про “імунітет свідків”, встановивши положення про заборону використання показань свідка, який свідчить про обставини вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів, проти нього самого; “гуманізувати” ст. 49 КК України, зменшивши строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності (зокрема, у п. 1 ч. 1 цієї статті – з двох до одного року, а у п. 2 ч. 1 – з трьох до двох років); розширити перелік заохочувальних норм у межах Особливої частини КК України за відповідні злочини (зокрема, за бандитизм).

6. Слід активізувати практику застосування видів покарань, що є альтернативними позбавленню волі. Потребують запровадження у КК України деякі види додаткових покарань (приміром, кримінально-правова реституція та дії щодо повідомлення потерпілих). Необхідно вдосконалити норми КК України щодо основних і додаткових покарань, передбачивши: можливість сплати штрафу по частинах згідно з графіком, установленим судом, чи до певної дати (ст. 53); заміну цінностей при конфіскації майна (ст. 59); новий перелік майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком (Додаток до КК України).

7. Необхідно виробити уніфіковану процедуру призначення покарання в Україні, що сприятиме подоланню імовірних зловживань з боку суддів, впливатиме на те, щоб покарання призначалися у більш-менш єдиних межах, без широких амплітуд коливання щодо видів і міри (при цьому обвинувачений вже на стадії досудового слідства повинен мати досить чітке уявлення про вид і міру покарання, що може його очікувати при постановленні вироку судом).

8. Стосовно звільнення від покарання та його відбування, то необхідно: “гуманізувати” ст. 80 КК України, зменшивши строки давності виконання обвинувального вироку (зокрема, у п. 1 ч. 1 цієї статті – з двох до одного року, а у п. 2 ч. 1 – з трьох до двох років); при подальшому реформуванні норм про випробування за КК України (ст.ст. 74–79), взяти за основу норми щодо пробації ФККП США, оскільки за сучасних умов пробація видається більш прогресивним і впливовим видом звільнення від кримінального покарання та його відбування; саме у КК України чітко регламентувати звільнення від відбування довічного позбавлення волі (у ст. 87 КК України).

9. Стосовно кримінально-правових заходів, що не є покаранням (заходів безпеки), то у Загальній частині КК України слід виокремити розділ, який би містив їх вичерпний перелік, визначав поняття, види, мету, підстави й умови застосування. Зважаючи на американський досвід, доцільно: скоротити періодичність розгляду питань про продовження, зміну чи припинення застосування примусових заходів медичного характеру з шести до чотирьох місяців (ст. 95 КК України); збільшити строки погашення судимості у ст. 89 КК України (зокрема, у п. 7 цієї статті – з трьох до п’яти років, у п. 8 – з шести до десяти років, у п. 9 – з восьми до п’ятнадцяти років); збільшити максимальний строк громадських робіт (ст. 56 КК України) удвічі, що більш повно відповідатиме меті покарання; за наявності обставин, які пом’якшують покарання (п.п. 1 і 2 ч. 1 ст. 66 КК України), відсутності обставин, які обтяжують покарання, а також при повному визнанні особою своєї вини – передбачити можливість призначати їй покарання більш м’яке (не більше 1/2 його максимального строку або розміру), ніж зазначено у санкціях відповідних статей Особливої частини КК України; за наявності двох чи більше обставин, які обтяжують покарання (відповідно до положень ч. 1 ст. 67 КК України), відсутності обставин, які пом’якшують покарання, а також при засудженні особи за третій умисний злочин, якщо судимість за два попередні злочини не знята або не погашена в установленому законом порядку – передбачити можливість призначати їй покарання більш суворе (більше на 1/2 його максимального строку або розміру), ніж зазначено у санкціях відповідних статей Особливої частини КК України. Видається доцільним створити кримінально-правові норми про дистанційний чи електронний нагляд, інформування громадськості про злочинців, позбавлення додаткових вигод, пільг і привілеїв.

10. У частині правового регулювання відповідальності й покарання неповнолітніх необхідно: принципово гуманізувати політику поводження з неповнолітніми правопорушниками, передусім, шляхом більш широкого застосування покарань, не пов’язаних із позбавленням волі; встановити максимальний строк покарання неповнолітніх у виді позбавлення волі за вчинення особливо тяжкого злочину до десяти років (тому пропонується виключити п. 5 ч. 3 ст. 102 КК України); створити дієву систему ювенальної юстиції, запровадивши суди для неповнолітніх та спрямувати практику на відновне правосуддя; розробити й запровадити комплексні профілактичні програми для неповнолітніх; мобілізувати достатні кошти для забезпечення реформування системи відповідальності й покарання неповнолітніх.

11. Стосовно злочинів проти особи: конкретизувати нормативно момент початку життя людини (доцільно розглядати потерпілим від вбивства не тільки людину, котра народилася, а й “ненароджену дитину”, яка перебуває в утробі матері); у ч. 2 ст. 115 КК України розширити й уточнити перелік обставин, що обтяжують відповідальність за умисне вбивство (зокрема, у разі умисного вбивства викраденої людини; умисного вбивства засудженим під час його втечі з місця позбавлення волі або підозрюваного (обвинуваченого, підсудного) під час його втечі з-під варти); у ст. 119 КК України замість вбивства через необережність установити відповідальність за заподіяння смерті через необережність; криміналізувати клонування людини; удосконалити норми про відповідальність за катування; встановити низку нових конститутивних або кваліфікуючих ознак злочинів (ст.ст. 146, 147 і 149 КК України); об’єднати природні та неприродні форми насильницьких статевих зносин, передбачивши однією статтею відповідальність за сексуальне насильство, а також криміналізувати сексуальне переслідування.

12. У сфері правового регулювання відповідальності за злочини проти власності необхідно: законодавчо розтлумачити поняття “викрадення” та “напад” щодо заволодіння чужим майном; віднести незаконне заволодіння транспортним засобом до злочинів проти власності; передбачити телемаркетингове шахрайство як особливо кваліфікуючу ознаку шахрайства (ч. 3 ст. 190 КК України); створити окремий розділ про відповідальність за злочини проти інтелектуальної власності.

13. Щодо злочинів у сфері господарської діяльності: конкретизувати форми злочинних посягань, про які йдеться у ст. 199 КК України, передбачивши спеціальну конфіскацію предметів цього злочину; диференціювати відповідальність за контрабанду (ст. 201 КК України) залежно від предмета злочину, оскільки несправедливо карати однаково за контрабанду будь-яких товарів у великих розмірах та контрабанду небезпечних предметів і речовин; у диспозиції ч. 1 ст. 212 КК України уточнити, чи можуть бути об’єктом оподаткування доходи злочинного походження; передбачити кримінальну відповідальність за деякі нові посягання у сфері господарювання, зокрема, за незаконні азартні ігри та створення злочинного підприємства фінансового характеру.

14. Стосовно злочинів проти громадської безпеки, то необхідно: передбачити, що мінімальна кількість членів злочинних (терористичних) організацій та банд (якщо банда є злочинною організацією) становить п’ять і більше суб’єктів (такий підхід дозволяє врахувати в повному обсязі кількісний склад усіх імовірних співучасників, визначених у ст. 27 КК України, відмежувати ці типи злочинних спільнот від організованої групи, мінімальна кількість якої становить три суб’єкти злочину, а також правильно кваліфікувати діяння); серед ознак терористичного акту (ст. 258 КК України) передбачити вчинення цього злочину в таких формах, як екотероризм, біотероризм і кібертероризм.

Автор усвідомлює можливу недовершеність окремих положень своєї праці, що зумовлено, передусім, її масштабністю. Однак цим дослідженням, на думку дисертанта, започатковано важливий і самостійний науковий напрям вітчизняної кримінально-правової компаративістики, який слугуватиме підґрунтям подальших творчих пошуків.

Публікації автора:

Монографія

1. Савченко А.В. Кримінальне законодавство України та федеральне кримінальне законодавство Сполучених Штатів Америки: комплексне порівняльно-правове дослідження: Монографія. – К.: КНТ, 2007. – 594 с.

Статті у наукових фахових виданнях ВАК України

1. Савченко А.В. “Відмивання” грошей: кримінально-правовий і порівняльний аспекти // Право України. – 1997. – № 5. – С. 38–42.

2. Савченко А.В. Злочини та злочинність у США: загальний кримінально-правовий, кримінологічний і порівняльний аналіз // Актуальні пробл. юрид. наук у дослідж. учених: Дод. до журн. “Міліція України”. – 2001. – № 9. – С. 28–32.

3. Савченко А.В. Конституція як джерело кримінального законодавства України та США // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2001. – № 3. – С. 14–19.

4. Савченко А.В. Кримінально-правова та кримінологічна сутність статевих збочень (парафілій) // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2001. – № 5. – С. 110–116.

5. Савченко А.В. Сексуальні злочини: кримінально-правовий і порівняльний аспекти // Актуальні пробл. юрид. наук у дослідж. учених: Дод. до журн. “Міліція України”. – 2001. – № 10. – С. 21–26.

6. Савченко А.В. Боротьба з комп’ютерними злочинами: кримінально-правові та тактико-криміналістичні аспекти // Актуальні пробл. юрид. наук у дослідж. учених: Дод. до журн. “Міліція України”. – 2001. – № 11. – С. 9–14.

7. Савченко А.В. Кримінально-правова боротьба з тероризмом: міжнародні, національні та порівняльні аспекти // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2002. – № 2. – С. 168–176.

8. Савченко А.В. Порівняльні кримінально-правові дослідження // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2002. – № 3. – С. 19–22.

9. Савченко А.В. Кримінально-правова боротьба з наркозлочинами: досвід США // Наук. вісн. Юрид. акад. МВС: Зб. наук. пр. – 2003. – № 1 (13). – С. 153–157.

10. Савченко А.В. Кримінально-правові аспекти телемаркетингового шахрайства // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2003. – № 2. – С. 157–160.

11. Савченко А.В. Злочин і покарання за кримінальним законодавством України та США // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2003. – № 3. – С. 233–241.

12. Савченко А.В., Петричко Н.О. Незаконні азартні ігри: кримінально-правовий аспект // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2003. – № 4. – С. 94–100 (частка дисертанта – 50 %).

13. Савченко А.В. Основні напрями адаптації кримінального законодавства України до європейських і світових стандартів // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2004. – № 1. – С. 40–45.

14. Савченко А.В. Кримінальна відповідальність юридичних осіб: американський досвід // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2004. – № 2. – С. 217–222.

15. Савченко А.В. Про деякі особливості кримінального судочинства у США // Наук. вісн. Юрид. акад. МВС: Зб. наук. пр. – 2004. – № 1 (16). – С. 237–245.

16. Савченко А.В. Кримінально-правова характеристика “білокомірцевих” злочинів // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2004. – № 3. – С. 261–268.

17. Савченко А.В. Проблемні питання вивчення федерального кримінального законодавства США // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2004. – № 4. – С. 157–162.

18. Савченко А.В., Марко С.І. Кримінально-правова протидія фальшивомонетництву в Україні та США: порівняльний аналіз // Актуальні пробл. юрид. наук у дослідж. учених: Дод. до журн. “Міліція України”. – 2004. – № 33. – С. 34–39 (частка дисертанта – 50 %).

19. Савченко А.В. Категорія “злочин” у кримінальному законодавстві України та США: порівняльний аналіз // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2004. – № 5. – С. 248–260.

20. Савченко А.В. Проблемні питання національного кримінального законодавства // Актуальні пробл. юрид. наук у дослідж. учених: Дод. до журн. “Міліція України”. – 2004. – № 36. – С. 24–28.

21. Карпов Н.С., Савченко А.В. Протидія корупції у правоохоронних органах: американський досвід // Вісн. Хмельниц. ін-ту регіонального упр. та права. – 2004. – № 4 (12). – С. 202–205 (частка дисертанта – 50 %).

22. Савченко А.В. Кримінально-правові заходи виправлення та безпеки: порівняльний аналіз // Актуальні пробл. юрид. наук у дослідж. учених: Дод. до журн. “Міліція України”. – 2005. – № 37. – С. 18–23.

23. Савченко А.В. Обставини, що виключають злочинність діяння, в Україні та США: порівняльний аналіз // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2005. – № 1. – С. 109–118.

24. Савченко А.В. Склад злочину за кримінальним правом України та США // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2005. – № 2. – С. 31–41.

25. Савченко А.В. Злочини у сфері господарської діяльності за кримінальним законодавством України та США: порівняльний аналіз // Актуальні пробл. юрид. наук у дослідж. учених: Дод. до журн. “Міліція України”. – 2005. – № 40. – С. 16–20.

26. Савченко А.В. Пробація та реституція як види кримінального покарання // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2005. – № 4. – С. 26–35.

27. Савченко А.В. Злочини проти основ національної безпеки в Україні та США (на рівні федерації): порівняльний аналіз // Актуальні пробл. юрид. наук у дослідж. учених: Дод. до журн. “Міліція України”. – 2005. – № 42. – С. 14–18.

28. Савченко А. Застосування смертної кари та позбавлення волі у США // Право України. – 2005. – № 6. – С. 120–123.

29. Савченко А.В. Кримінально-правова протидія організованій злочинності та корупції в Україні та США: порівняльний аналіз // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2005. – № 5. – С. 131–141.

30. Савченко А.В. Порівняльний аналіз історичного розвитку кримінального законодавства України та США // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2005. – № 6. – С. 238–248.

31. Савченко А.В. Порівняльний аналіз інституту покарання в Україні та США // Наук. вісн. Львів. юрид. ін-ту. Серія юридична. Збірник. – Л.: Львів. юрид. ін-т МВС України. – Вип. 1. – 2005. – С. 247–256.

32. Савченко А.В. Злочини проти особи у кримінальному законодавстві України та США (на рівні федерації): порівняльний аналіз // Актуальні пробл. юрид. наук у дослідж. учених: Дод. до журн. “Міліція України”. – 2005. – № 45. – С. 10–15.

33. Савченко А.В. Кримінальна відповідальність за злочини проти власності в Україні та США (на рівні федерації): порівняльний аналіз // Актуальні пробл. юрид. наук у дослідж. учених: Дод. до журн. “Міліція України”. – 2005. – № 46. – С. 17–23.

34. Савченко А. Попередня злочинна діяльність і співучасть за кримінальним законодавством України та США (на рівні федерації): порівняльний аналіз // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 11. – С. 149–154.

35. Савченко А. Злочини проти правосуддя в Україні та США (на рівні федерації): порівняльний аналіз // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 12. – С. 151–154.

36. Савченко А. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку в Україні та США (на рівні федерації): порівняльний аналіз // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 1. – С. 116–119.

37. Савченко А.В., Трембовецька Т.П., Кохановська О.В. Злочини проти інтелектуальної власності в Україні та США: порівняльний аналіз // Наук. вісн. Київ. нац. ун-ту внутр. справ. – 2006. – № 1. – С. 131–140 (частка дисертанта – 50 %).

38. Савченко А. Особливості структури кримінального законодавства України та США (на рівні федерації): порівняльний аналіз // Право України. – 2006. – № 3. – С. 90–93.

39. Савченко А.В. Звільнення від кримінальної відповідальності, покарання та його відбування в Україні та США (на рівні федерації): порівняльний аналіз // Наук. вісн. Київ. нац. ун-ту внутр. справ. – 2006. – № 4. – С. 274–286.

40. Савченко А. Результати емпіричних досліджень у сфері порівняльного кримінального права // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 7. – С. 33–36.

41. Савченко А.В. Висновки щодо порівняльно-правового дослідження кримінального законодавства України та США (на рівні федерації) // Наук. вісн. Київ. нац. ун-ту внутр. справ. – 2006. – № 5. – С. 252–263.

42. Савченко А.В. Пропозиції щодо удосконалення кримінального законодавства України на підставі вивчення та аналізу американського досвіду // Актуальні пробл. юрид. наук у дослідж. учених: Дод. до журн. “Міліція України”. – 2007. – № 60. – С. 17–23.

43. Іщенко Ю.В., Савченко А.В. Навчання за програмою Бюро з демократичних інституцій та прав людини при ОБСЄ (ODIHR/OSCE) // Наук. вісн. Київ. нац. ун-ту внутр. справ. – 2007. – № 2. – С. 195–199 (частка дисертанта – 50 %).

Підручники, навчальні посібники, курси лекцій,

хрестоматія, енциклопедія та брошура

1. Кримінально-правовий захист і відповідальність працівників правоохоронних органів: Навч. посіб. / Осадчий В.І., Плугатир В.С., Савченко А.В. та ін. – К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2001. – 104 с. (частка дисертанта – 30 %).

2. Савченко А.В. Об’єкт злочину // Кримінальне право України: Заг. частина: Підручник. – К.: Правові джерела, 2002. – С. 93–107.

3. Савченко А.В. Объект преступления // Уголовное право Украины: Общ. часть: Учебник. – К.: Атика, 2002. – С. 94–108.

4. Савченко А.В. Об’єкт злочину // Кримінальне право в запитаннях і відповідях: Заг. частина. (Посібник для підготов. до іспитів) – К.: Атіка, 2003. – С. 57–63.

5. Савченко А.В. Федеральні правоохоронні органи США: місія, організаційна структура та застосування кримінального законодавства: Навч. посіб. – К.: Текст, 2003. – 122 с.

6. Кузнецов В.В., Савченко А.В., Плугатир В.С. Кримінальне право України. Питання та задачі (з відповідями) до державних іспитів: Навч. посіб. – К.: Атіка, 2004. – 296 с. (частка дисертанта – 50 %).

7. Савченко А.В. Об’єкт злочину // Кримінальне право України. Заг. частина: Підручник. – К.: Юридична думка, 2004. – С. 77–87.

8. Савченко А.В. Кримінальне право іноземних держав (питання Особливої частини) // Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник. – К.: Юридична думка, 2004. – С. 627–647.

9. Савченко А.В., Осадчий В.І., Бульба В.В. Міжнародні та національні питання кримінальної відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів: Навч. посіб. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2004. – 112 с. (частка дисертанта – 65 %).

10. Savchenko A., Androsyuk I. Trafficking in human beings (the materials from Ukraine) / International Seminar on Human Trafficking in Greece (19–21 November 2004). – Athens, IPA, 2004. – 22 p. (частка дисертанта – 50 %).

11. Савченко А.В., Матвійчик В.В., Никифорчук Д.Й., Співак В.М. Міжнародний досвід використання агентури правоохоронними органами держав Європи та США: Навч. посіб. – К.: КНТ, 2005. – 88 с. (частка дисертанта – 80 %).

12. Савченко А.В., Кузнецов В.В., Штанько О.Ф. Сучасне кримінальне право України: Курс лекцій. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2005. – 640 с. (частка дисертанта – 50 %).

13. Сучасне кримінальне право України: нормативно-правові документи та судово-слідча практика: Хрестоматія / Упоряд. А.В. Савченко, В.В. Кузнецов. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2005. – 496 с. (частка дисертанта – 40 %).

14. Савченко А.В. Питання з “Особливої частини кримінального права” з відповідями // Кузнецов В.В., Савченко А.В., Плугатир В.С. Кримінальне право України. Теоретичний курс і практикум: Посіб. для підгот. до держ. іспитів. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2005. – С. 141–285.

15. Савченко А.В., Кузнецов В.В., Штанько О.Ф. Сучасне кримінальне право України: Курс лекцій. – 2-ге вид., виправ. та допов. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2006. – 636 с. (частка дисертанта – 50 %).

16. Савченко А.В. Питання з “Особливої частини кримінального права з відповідями” // Кузнецов В.В., Савченко А.В. Кримінальне право України. Посіб. для підготов. до іспитів. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2006. – С. 140–294.

17. Кузнецов В.В., Савченко А.В. Теорія кваліфікації злочинів: Підручник. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2006. – 300 с. (частка дисертанта – 50 %).

18. Савченко А. Агентство безпеки армії (та ще інші 76 статей, загальним обсягом – 4 друк. арк.) // Міжнародна поліцейська енциклопедія: У 10 т. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2006. – Т. ІІІ. Поліцейський менеджмент: історія та сучасність. – 1192 с.

Статті, тези виступів, у яких додатково відображені

наукові результати дослідження

1. Савченко А.В. Боротьба з гангстерськими угрупованнями: досвід правоохоронних органів США // Теорія та практика криміналістичного забезпечення розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах: Тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. – К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2001. – Ч.1. – С. 64–67.

2. Савченко А.В. Головні особливості нового кримінального законодавства України та кримінального законодавства США: порівняльний аналіз // Актуальні пробл. вдосконалення нац. законодавства України: Матер. наук.-практ. конф. – К.: Правові джерела, 2001. – С. 62–66.

3. Савченко А. Транснаціональні злочинні організації // Міліція України. – 2001. – № 4. – С. 27–28.

4. Савченко А.В. Кримінально-правові аспекти боротьби з комп’ютерною злочинністю на сучасному етапі: досвід України та Сполучених Штатів Америки // Недержавна система безпеки підприємництва як суб’єкт національної безпеки України: Зб. матер. наук.-практ. конф. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2001. – С. 265–274.

5. Савченко А. Сучасний “вуличний” гангстеризм у США // Міліція України. – 2001. – № 6. – С. 26–27; № 7. – С. 26–27.

6. Карпов Н.С., Савченко А.В. Мотивация преступной деятельности // Сб. матер. междунар. науч.-практ. конф. “Актуальные проблемы реформирования правовой системы Российской Федерации”. – Белгород: Изд-во Белгород. гос. ун-та, 2002. – Ч. ІІІ. – С. 331–337 (частка дисертанта – 50 %).

7. Савченко А. Федеральне кримінальне законодавство США та адвокатська діяльність // Допов. учасн. міжнар. наук. конф. “Організація адвокатури і надання правової допомоги в демократичному суспільстві”. – К.: Акад. адвокатури України, 2002. – С. 85–87.

8. Савченко А. Використання іноземного досвіду у професійній підготовці працівників міліції // Актуальні пробл. підготовки кадрів і роботи з персоналом оперативних служб міліції: Тези доп. міжнар. наук.-практ. конф. – К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2003. – Ч. І. – С. 98–99.

9. Савченко А. На захисті прав американських індіанців // Міліція України. – 2003. – № 5. – С. 29–30.

10. Савченко А.В. Використання іноземного досвіду у кримінально-правовій боротьбі з тероризмом // Тероризм і національна безпека України: Матер. міжнар. конф. – К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2003. – С. 236–240.

11. Савченко А. Винагороди за інформацію про злочини у США // Міліція України. – 2003. – № 8. – С. 22–23.

12. Савченко А.В. Вдосконалення кримінально-правової політики держави в контексті використання іноземного досвіду // Зб. матер. ІІ Міжнар. конф. “Сучасні проблеми управління”. – К.: ІВЦ “Політехніка”, 2003. – Ч. 1. – С. 224–226.

13. Савченко А.В. Типичные ошибки при изучении федерального уголовного законодательства США // Наука и практика: Матер. междунар. науч.-практ. конф. “Актуальные проблемы юридической науки и практики”. – Орел: Орлов. юрид. ин-т МВД России, 2004. – № 4 (20). – С. 168–170.

14. Савченко А. “Невідомі” американські злочини // Міліція України. – 2004. – № 3. – С. 25–26.

15. Карпов Н.С., Савченко А.В. Уголовно-правовая борьба с торговлей людьми в контексте использования украинского и американского опыта // Проблемы предотвращения и борьбы с преступностью среди несовершеннолетних, торговлей людьми и нелегальной миграцией: Матер. междунар. науч.-практ. конф.– Кишинеу: Акад. “Стефана чел Маре”, МВД Республики Молдовы, 2004. – С. 333–337 (частка дисертанта – 50 %).

16. Савченко А.В. Юридична особа як суб’єкт злочину: питання реформування кримінального законодавства // Реформування правової системи України: проблеми і перспективи розвитку в контексті Європейських інтеграційних процесів: Міжнар. наук.-практ. конф.: Зб. наук. пр.: У 2 ч. – К.: Нац. акад. управління, 2004. – Ч. 2. – С. 464–469.

17. Савченко А.В. Кримінально-правовий захист громадянських прав: американський досвід // Забезпечення прав людини та громадянина в умовах реформування політичної та правової системи України: Тези допов. наук.-практ. конф. – К.: НАВСУ, 2004. – С. 213–216.

18. Савченко А.В. Кримінально-правова протидія злочинам у сфері економіки в США // Наук. вісн. Львів. юрид. ін-ту МВС України: Матер. міжвуз. наук.-практ. конф. – Дод. 1. – 2004. – № 2 (2). – С. 98–105.

19. Савченко А. Кримінально-правова протидія катуванням у США // Міліція України. – 2004. – № 8. – С. 24–25.

20. Савченко А.В. Досвід кримінально-правової протидії відмиванню грошей у федеральному законодавстві США // До 90-річчя академіка Акад. правових наук України, заслуж. діяча науки і техніки України, д-ра юрид. наук, проф. П.П. Михайленка: Зб. наук. пр. – К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2004. – С. 220–226.

21. Савченко А.В. Порівняльний аналіз кримінально-правових санкцій в Україні та США (на рівні федерації) // Держава та регіони. Серія. Право. – 2004. – № 1. – С. 154–156.

22. Савченко А.В. Досвід кримінально-правової протидії екологічним злочинам у США // Матер. міжрегіон. наук.-практ. конф. “Забезпечення екологічної безпеки – обов’язок Української держави”. – Івано-Франківськ, 2004. – С. 100–105.

23. Савченко А. Федеральний закон “RICO” // Міліція України. – 2004. – № 9. – С. 30–31.

24. Савченко А.В. Врахування іноземного досвіду при застосуванні кримінального законодавства органами внутрішніх справ України // Основні напрямки реформування ОВС в умовах розбудови демократичної держави: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. – О.: Вид-во Одес. юрид. ін-ту Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – Ч. 2. – С. 62–65.

25. Савченко А.В. Кримінально-правовий захист виборчих прав громадян в Україні та США: порівняльний аналіз // Вибори Президента України – 2004: проблеми забезпечення та захисту виборчих прав громадян України: Збірник. – К.: “Фонд сприяння демократичним виборам”, 2005. – С. 57–63.

26. Савченко А.В. Кримінально-правова протидія організованій злочинності та злочинам терористичної спрямованості // Теоретико-прикладні проблеми протидії організованій злочинності та злочинам терористичної спрямованості: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. – Л.: Львів. юрид. ін-ту МВС України, 2005. – Ч. 2. – С. 211–216.

27. Савченко А.В. Особливості історичного розвитку кримінального законодавства України та США // Україна 2005: поступальна хода до верховенства права: Зб. матер. конф. – К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2005. – С. 64–67.

28. Савченко А.В. Сучасні тенденції зближення кримінально-правових інститутів у романо-германській і англо-американській правових сім’ях // Пробл. захисту прав людини і громадянина в умовах розбудови громадянського суспільства в Україні: Тези доп. наук.-практ. конф. – К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2005. – С. 263–266.

29. Савченко А.В. Кримінальна відповідальність за державну зраду в США: зарубіжний досвід // Правове забезпечення взаємодії оперативних підрозділів та слідчих апаратів у розкритті та розслідуванні злочинів: Тези доп. – К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2005. – Ч. 2. – С. 56–58.

30. Савченко А.В. Врахування іноземного досвіду щодо кримінально-правової протидії шахрайським махінаціям у процесі підготовки слідчих та експертів // Проблеми вдосконалення підготовки слідчих та експертів в умовах реформування правоохоронної системи в Україні: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. – Л.: Львів. юрид. ін-ту МВС України, 2005. – С. 44–47.

31. Савченко А.В. Перспективи реформування кримінального законодавства України в аспекті використання американського досвіду // Реформування кримінального та кримінально-процесуального законодавства України: сучасний стан і перспективи: Матер. всеукр. наук.-практ. конф. – Івано-Франківськ, 2005. – С. 31–33.

32. Савченко А. Злочини проти громадського порядку та моральності у США // Міліція України. – 2005. – № 9. – С. 20–21.

33. Савченко А.В. Американський досвід кримінально-правової протидії новим злочинам в економічній сфері // Економічна безпека держави: стан, проблеми, напрямки зміцнення: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. – Х.: Вид-во Харків. нац. ун-ту внутр. справ, 2005. – С. 66–69.

34. Савченко А.В. Стан і перспективи розвитку кримінального законодавства України // Сучасні пробл. управління: Матер. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. – К.: ВПІ ВПК “Політехніка”, 2005. – С. 161–162.

35. Савченко А. Військові злочини у США // Міліція України. – 2006. – № 1. – С. 22–23.

36. Савченко А. “Ненависницькі” злочини у США // Міліція України. – 2006. – № 2. – С. 26–27.

37. Савченко А. Евтаназія: кримінально-правовий аспект // Міліція України. – 2006. – № 3. – С. 28–29.

38. Савченко А.В., Карпов Н.С. Кримінально-правовий і процесуальний захист свідків: американський досвід // Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення: Матер. міжнар. наук.-практ. конф.: У 2 ч. – Л.: Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2006. – Ч. 2. – С. 329–332.

39. Савченко А.В. Порівняльний аналіз джерельної бази кримінального законодавства України та США (на рівні федерації) // Проблеми підвищення ефективності державного управління в правоохоронній діяльності: Зб. матер. наук.-теорет. конф. – К.: Акад. управління МВС, 2006. – С. 61–63.

40. Савченко А.В. Політико-правові та науково-теоретичні передумови щодо американського напряму у порівняльних кримінально-правових дослідженнях // Формування громадянського суспільства та правової держави в контексті європейської інтеграції: Тези доп. наук.-практ. конф. – К.: Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2006. – Ч. ІІ. – С. 213–216.

41. Савченко А. Кримінальна відповідальність і покарання неповнолітніх у США // Міліція України. – 2006. – № 9. – С. 24–25.

42. Савченко А. Кримінально-правові заходи, що не є покаранням, у США (новий класифікаційний підхід) // Міліція України. – 2006. – № 10. – С. 22–23; № 11. – С. 24–25.

43. Савченко А. Звільнення від кримінальної відповідальності в Україні та США (на рівні федерації): порівняльний аналіз // Механізм правового регулювання у правоохоронній та правозахисній діяльності в умовах формування громадянського суспільства: Тези доп. та повід. – Л., 2006. – С. 121–123.

44. Савченко А. Злочини проти громадської безпеки у США // Міліція України. – 2007. – № 2. – С. 20–21.

45. Савченко А.В. Порівняльний аналіз обставин, що виключають злочинність діяння, за кримінальним законодавством України та США // Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення: Матер. міжнар. наук.-практ. конф.: У 2 ч. – Л.: Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2007. – Ч. 2. – С. 286–289.

46. Савченко А.В. Сучасний стан і перспективи криміналізації та декриміналізації діянь у Кримінальному кодексі України // Актуальні пробл. удосконалення кримінального законодавства України: Тези доп. міжвідом. наук.-практ. конф. – К.: Київ. нац. ун-ту внутр. справ, 2007. – С. 58–61.