Анотація до роботи:

Мороз В.Р. Порівняльне дослідження результатів застосування розрізів шкіри різних конфігурацій в щелепно-лицевій хірургії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, Київ, 2006.

Дисертація присвячена питанню застосування скальпеля з фігурним вигином леза з метою покращення результатів хірургічного лікування і підвищення естетичності післяопераційних рубців. Проведені експериментальні (36 кролів) і клінічні (83 пацієнти) дослідження.

Експериментальне дослідження було направлено на вивчення морфологічних особливостей перебігу репаративних процесів в шкірі після її розтину “череватим” скальпелем, що традиційно використовується, і скальпелем з фігурним вигином леза. Дані, отримані в ході проведення морфологічного дослідження тканин, взятих в зоні хірургічної травми, і зокрема післяопераційного рубця, показали, що найбільш активно репаративні процеси протікають у тварин, де рана формувалась скальпелем з фігурним вигином леза.

В клінічну частину роботи ввійшли результати обстеження і лікування 83 пацієнтів з аденомою привушної залози. Всі обстежені пацієнти були розділені на дві клінічні групи в залежності від застосованого для розсічення шкіри скальпеля і конфігурації розрізу. Проведені клінічні, термометричні, цитологічні дослідження, а також вимір електропровідності шкіри хворих. Встановлено, що в основній групі симптоми стихання запальних явищ реєструвались на 3 добу післяопераційного періоду, в контрольній групі ознаки запалення зберігались до 7 діб. На 14 день в мазках-зскрібках представників основної групи переважали епітеліальні клітини, що вказувало на активний процес епітелізації поверхні рани і відновлення травмованих тканин. Одержані в ході дослідження результати підтвердили доцільність застосування для хірургічного розсічення шкіри обличчя і шиї скальпеля з фігурним вигином леза. У досліджуваних пацієнтів основної групи рани загоювалися первинним натягом в 97,7 % випадків з формуванням м’якого, безболісного, малопомітного, естетичного рубця.

У дисертації представлено ще одне рішення актуальної науково практичної задачі – підвищення ефективності лікування стоматологічних хворих шляхом розробки та використання принципово нового скальпеля з фігурним вигином леза для хірургічного розтину шкіри обличчя та шиї.

1. Застосування скальпеля з фігурним вигином леза для розсічення шкіри в умовах експерименту веде до менш вираженої місцевої посттравматичної запальної реакції (стазу і периваскулярному набряку дрібних судин), до швидкого зникнення основних морфологічних ознак некрозу, що оптимізує умови загоювання рани первинним натягом і сприяє формуванню тонкого ніжно-волокнистого рубця.

2. Формування ступінчастого розрізу (шкіри і клітковини) із застосуванням традиційного неспеціалізованого скальпеля підвищує травматичність процедури. Це пов’язано з високою частотою погрішностей, що виникають при виконанні необхідних параметрів, вимагають певної точності (розсічення шкіри на всю товщину, ширина горизонтального фрагмента розрізу, дотримання кутів). При цьому кожний елемент розрізу вимагає здійснення скальпелем декількох дрібних прийомів, що розширює об’єм травмованих тканин поверхонь зрізу. В ході виконання ступінчастого виступу хірург змушений вдаватися до допомоги пінцета, що веде до додаткових механічних впливів на краї рани.

3. В клініці загоювання ран, сформованих скальпелем з фігурним вигином леза, проходить на тлі менш виражених явищ гіперемії, набряку і больового компоненту. На 3 добу лікування запальна інфільтрація країв рани зустрічалась на 22,9 % рідше (ніж в контрольній групі), ексудація – на 20,4 %. Загоювання первинним натягом (на 7-у добу) по всій довжині рани відмічено у 97,7 % хворих (в контролі 78,6 %). Формування тонкого рубця (до 1 мм) у віддалені терміни спостережень відмічено у 85,2 % пацієнтів (в контролі – 52,2 %).

4. Дані, одержані в ході термометричного, електродермометричного і цитологічного досліджень, вказують на більш сприятливі умови загоювання ран, що формуються у хворих в основній групі. Середні групові відмінності локальної температури на 3 5 добу лікування становили 0,8±0,1С. Електропровідність травмованих тканин приходила до норми в основній групі на 7 діб раніше. Цитологічні ознаки, що вказують на стихання запальних явищ, відмічені після застосування розробленого скальпеля вже на третю добу післяопераційного періоду (в контрольній групі на 7-у добу).

5. Результати експериментально-клінічного дослідження свідчать про більш високі функціональні і естетичні характеристики післяопераційних рубців, що формуються після використання запропонованого нами скальпеля, що зумовлено збільшенням площі стикання ранових поверхонь (за рахунок утворення фігурного контуру змикаючимися площинами), створенням умов для більш точного зіставлення країв рани по анатомічним шарам і їх фіксації (в зв’язку з появою своєрідних замкових елементів), меншою травматичністю процедури різання (за рахунок одномоментного розсічення шкіри і верхнього шару підшкірної клітковини).

Практичні рекомендації

1. Скальпель з фігурним вигином леза рекомендується для одномоментного хірургічного розсічення шкіри і зовнішнього шару підшкірної клітковини на контрольовану глибину при проведенні операцій на тканинах обличчя і шиї для зниження рівня травми, створення умов для більш точного зіставлення країв рани і формування естетичного рубця.

2. Для оцінки ефективності загоювання післяопераційної рани, крім аналізу комплексу клінічних симптомів, доцільно використовувати цитологічний, термометричний і електродермометричний методи дослідження.

3. Розсічення тканин скальпелем з фігурним вигином леза виконують за наступною методикою: шкіру проколюють гострим кінцем ріжучої частини
   (у одного із кінців запланованого розрізу) і лезо занурюють в тканини до обмежувального виступа рукоятки ріжучого інструмента. Далі проводять лінійний розріз шкіри на потрібну довжину. При цьому скальпель знаходиться строго під кутом 90 до поверхні розсікаємої шкіри. Виступ не дозволяє заглиблюватися інструменту в тканини. Вигин леза ріжучого інструмента веде до формування фігурного розрізу шкіри по всій його довжині.

Публікації автора:

1. Мороз В.Р., Безруков С.Г. Современные представления о хирургическом скальпеле // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. КГМУ им. С.И.Георгиевского. – Симферополь, 1999. – Т. 135, Ч. 1. – С. 169-171. Дисертантові належить збір і аналіз матеріалу, представленого в джерелах літератури, проведення патентно-інформаційного пошуку.

2. Мороз В.Р., Загорулько А.К. Экспериментально-морфологическое обоснование применения скальпеля с фигурным изгибом лезвия // Вісник стоматології. – 2001. – № 3. – С. 2-4. Дисертантові належить проведення експериментального дослідження, його обґрунтування та аналіз,написання статті.

3. Мороз В.Р., Загорулько А.К. Сравнительная оценка заживления ран кожи после рассечения различными способами в эксперименте // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. КГМУ им. С.И.Георгиевского. –Симферополь, 2001. – Т. 137, Ч. 3. – С. 130-136. Дисертантові належить проведення експериментального дослідження, його обґрунтування та аналіз,написання статті.

4. Мороз В.Р. Электродермография как метод контроля за эффективностью применения скальпелей различной конструкции в практике хирургической стоматологии // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии. – Харьков, 2004. – Вып. 7. – С. 120-122.

5. Мороз В.Р. Реографическая оценка степени нарушения кровообращения в зоне операционной травмы от качественных характеристик режущего инструмента // Пластическая и реконструктивная хирургия. – 2004. – № 2. – С. 148-149.

6. Мороз В.Р. Перспективы применения скальпеля с фигурным изгибом лезвия в практике хирургической стоматологии // Сборник тезисов научно-практической конференции, посвященной 105-летию со дня рождения С.И.Георгиевского. – Симферополь, 2003. – С. 24-25.

7. Мороз В.Р. Применение скальпеля с фигурным изгибом лезвия в практике хирургической стоматологии // Стоматология Тавриды: Материалы
1 съезда ассоциации стоматологов АР Крым, 25-26 ноября, 2004. – Алушта, 2004. – С. 174-175.

8. Мороз В.Р. Условия оптимизации заживления хирургических ран в челюстно-лицевой области // Сборник научных трудов Института стоматологии КМАПО им. П.Л.Шупика. – К., 2004. – Вып. 1. – С. 158-159.

9. Мороз В.Р., Безруков С.Г., Загорулько О.К., Ізосимов В.В. Скальпель із заданою глибиною розсічення // Деклараційний патент на винахід № 38643 А „Скальпель із заданою глибиною розсічення” від 15.05.2001. Бюл.№ 4., Україна. Дисертантом запропонована нова конструкція хірургічного ріжучого інструменту, проведено експериментальне дослідження та відпрацьована оптимальна методика його застосування.