1. При виробництві молока серед українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних і датської чорно-рябої порід найкраще проявляють себе тварини української червоно-рябої молочної породи, які за рівнем молочної продуктивності переважають інші породи. Тому успішне ведення селекційно-племінної роботи на Поділлі України повинно асоціюватися із всебічною оцінкою господарськи корисних ознак тварин різних порід. 2. Визначено, що в кінці вирощування найбільшу живу масу 397,7 кг мали телички української червоно-рябої молочної породи. За цим показником вони переважали ровесниць контрольної групи на 19,3 кг (4,8 %) (P<0,05) і стандарт породи на 12,7 кг, а також ровесниць чорно-рябої датської породи на 8,5 кг (2,1 %). 3. За період від 12-ти до 18-місячного віку у контрольної групи тварин абсолютний приріст складав 98,1 кг і був меншим від дослідних груп на 13,7 та 6,5 кг. У кінці дослідного періоду найвищі середньодобові прирости мали телиці української червоно-рябої молочної породи – 620,5 г, які на 76,2 г вірогідно (Р<0,05) переважали телиць української чорно-рябої молочної та на 45,2 г датської чорно-рябої порід. До 12-ти місячного віку найменший відносний ріст мали телички ІІ групи, але у період з 12- до 18-місячного віку вони переважали своїх ровесниць на 3-1,8 %. У всіх дослідних групах коефіцієнт мінливості був високим (Сv=10,38-19,29 %). З віком відносний ріст закономірно та відчутно зменшується, без будь-яких породних відмінностей. Встановлено, що від народження до 18-місячного віку телички української червоно-рябої молочної породи за основними лінійними промірами переважали своїх ровесниць, а телички української чорно-рябої були найменші, за винятком ширини та глибини грудей при народженні і ширини грудей в 6-місячному віці. За цими промірами вони переважали теличок датської чорно-рябої лише на 0,7-0,3 та 1,5 см. Встановлено, що у телиць різних порід молочного напрямку продуктивності характер вікової мінливості маси тіла і промірів, а також динаміка різноманітності цих ознак з віком проявляється з однаковою закономірністю. Проте, ступінь фенотипової різноманітності ознак в кожному віковому періоді значно більший у новостворених порід. Найбільший показник за молочною продуктивністю по стаду було виявлено у корів української червоно-рябої породи за третю лактацію 4361 кг. Також дана порода мала перевагу над іншими породами за показниками живої маси. За жирномолочністю по всіх трьох лактаціях мали перевагу тварини датської чорно-рябої породи. Цей показник був достатньо високим і коливався в межах 3,87-3,9 %. Найменша тривалість сервіс-періоду – 105,5 днів і міжотельного періоду – 370,5 днів була у контрольної групи, тоді як корови дослідних груп мали такі показники – українська червоно-ряба молочна – 118,3 і 377,3 днів та датська чорно-ряба – 125,7 та 392,6 днів. Встановлено, що найвищим надоєм за 305 днів лактації характеризуються первістки української червоно-рябої молочної породи – 4322,4 кг молока жирністю 3,85 %. Для них також характерним є вищий вихід молочного жиру – 163,3 кг за лактацію. Первістки датської чорно-рябої породи відмічаються високою жирністю молока – 3,91 % при невисокому надої за лактацію – 3156,0 кг. Найнижчий процент жиру в молоці мали первістки української чорно-рябої молочної породи – 3,66 % . Їх надій за 305 днів лактації склав 3961,6 кг при виході молочного жиру 143,3 кг. Найвищий процент жиру мали первістки датської чорно-рябої породи, в інших піддослідних первісток цей показник вірогідно (Р<0,05) був меншим на 0,08 і 0,25 %. Це вказує на те, що датська чорно-ряба порода характеризується високою жирномолочністю і може бути включена в селекційний процес з метою підвищення жирномолочності стада. Окомірна оцінка вимені показала, що у первісток українських чорно-рябої і червоно-рябої молочних та датської чорно-рябої порід воно добре і рівномірно розвинуте, залозисте з великою площею прикріплення, дійки вертикально розміщені, середньої довжини і товщини, достатньо віддалені одна від одної. Це свідчить про його високу придатність до машинного доїння. При вивченні біохімічних показників крові виявлено, що у первісток порівняно з телицями 18-місячного віку майже всі показники нижчі, крім загального білка. Це свідчить про те, що в ембріональний період на формування плоду витрачається велика кількість поживних речовин з організму матері. Багато мінеральних речовин організму втрачається на утворення молока та виділяється з молоком. Встановлено, що основні проміри вимені позитивно корелюють між собою. Зв’язок між обхватом вим’я з шириною та довжиною вим’я у піддослідних групах достатньо високий і знаходиться в межах 0,792±0,096–0,897±0,050. Зв’язок довжини вим’я з довжиною передніх та задніх дійок найвищим був в українських червоно-рябих первісток 0,726±0,122–0,659±0,146, в українських чорно-рябих цей показник був дещо меншим і складав 0,510±0,191–0,552±0,180. Найменший зв’язок мали первістки датської чорно-рябої породи – 0,194±0,249–0,281±0,238.
|