Комшук Тетяна Сергіївна. Порівняльна характеристика електричної активності головного мозку і нервово-м'язового апарату при нормальних рухах і хореїчних гіперкінезах: Дис... канд. біол. наук: 03.00.13 / Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки. - Луцьк, 2001. - 165арк. - Бібліогр.: арк. 127-151.
Анотація до роботи:
Комшук Т.С. Порівняльна характеристика електричної активності головного мозку і нервово-м’язевого апарату при нормальних рухах і хореїчних гіперкінезах. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2001.
Проведено комплексне вивчення електричної активності головного мозку (комп’ютерна ЕЕГ) та нервово-м’язового апарату (ЕМГ) при нормальних рухах (80 осіб) і з хореїчних гіперкінезах (76 осіб) віком 16 - 28 років. При нормальних рухах реєструються: адекватний зональний розподіл питомої ваги альфа-діапазону та високий рівень його інтенсивності в обох півкулях; чітка реактивність мозку; високі та значимі кореляційні зв’язки між лобними структурами, та скронево-центрально-тім’яними; функціональна міжпівкулева асиметрія з поширенням впливів лівопівкулевих лобних структур на обидві півкулі. При хореїчних гіперкінезах реєструються: загальне зниження фонового рівня альфа-діапазону та порушення реактивності мозку; загальне посилення інтенсивності повільних діапазонів ЕЕГ, зокрема, тета-діапазону, з переважанням в правій півкулі; відсутність в обох півкулях високих та значимих кореляційних зв’язків між лобними структурами та скронево-центрально-тім’яними. Низхідні супраспинальні регуляції нервово-м’язового апарату при нормальних рухах проявляються інтерференційною кривою ЕМГ з “повним насиченням” її патернів, при гіперкінезах – зниженням “патернів насичення” і порушенням реципрокності у взаємодіях м’язів-антагоністів.
Комплексна характеристика електричної активності мозку (комп’ютерна ЕЕГ) та нервово-м’язового апарату (сумарна ЕМГ) при нормальних рухах та хореїчних гіперкінезах розкриває якісно різні системні особливості центральної та периферійної регуляції, які властиві для кожної з цих форм моторики.
Електрична активність головного мозку і нервово-м’язового апарату при нормальних рухах і хореїчних гіперкінезах відображає міжпівкулеві та внутрішньопівкулеві взаємодії, корково-підкоркові зв’язки і спеціалізовану низхідну супраспинальну регуляцію сегментарного нервово-м’язового апарату за показниками частотно-амплітудного аналізу і зонального розподілу питомої ваги основних ритмів ЕЕГ, топографічного картування інтенсивності альфа- і тета-діапазонів ЕЕГ, кореляційних зв’язків в корі великих півкуль, характеристики біопотенціалів м’язів.
При нормальних рухах реєструються: а) у значної більшості виражений альфа-ритм зі згасаючим потилично-лобним градієнтом, відсутність патологічних повільних хвиль та пароксизмальної активності; б) адекватний зональний розподіл питомої ваги альфа-діапазону ЕЕГ та високий рівень його інтенсивності в обох півкулях; в) чітка реактивність мозку в цьому діапазоні; г) високі та значимі кореляційні зв’язки між лобними структурами, з одного боку, та скронево-центрально-тім’яними – з іншого; д) функціональна міжпівкулева асиметрія з поширенням впливів лівопівкулевих лобних структур на обидві півкулі за даними кореляцій в альфа-діапазоні.
При хореїчних гіперкінезах як патологічної форми рухів реєструються: а) загальне зниження фонового рівня альфа-діапазону ЕЕГ та порушення реактивності мозку в цьому діапазоні; б) загальне посилення питомої ваги і інтенсивності повільних діапазонів ЕЕГ, зокрема тета-діапазону, з переважанням в правій півкулі; в) відсутність в обох півкулях високих та значимих кореляційних зв’язків між лобними структурами, з одного боку, та скронево-центрально-тім’яними – з іншого; г) при односторонніх гіперкінезах контрлатеральне зональне домінування тета-активності в скронево-центрально-тім’яних структурах кори.
Низхідні супраспинальні регуляції сегментарного нервово-м’язового апарату при нормальних рухах проявляються інтерференційною кривою ЕМГ, яка відображає “повне насичення” її патернів.
Низхідні супраспинальні регуляції сегментарної нервово-м’язового апарату при хореїчних гіперкінезах проявляються кривою ЕМГ, яка відображає зниження її “патернів насичення” з “вибуховістю” та виснажуваністю осциляцій і порушенням реципрокності у взаємодіях м’язів-антагоністів.
Управління і регуляція рухової активності і її системна організація при нормальних рухах і хореїчних гіперкінезах мають принципові відмінності, які характеризуються: а) у групі здорових – оптимальним станом активації великих півкуль, міжцентральних зв’язків в корі мозку і спеціалізованої низхідної регуляції сегментарного нервово-м’язового апарату, які забезпечують необхідний адаптаційний руховий результат; б) у групі з гіперкінезами – порушенням цих системних центральних і периферійних механізмів мозкової діяльності і регуляції рухів з відсутністю необхідного адаптаційного рухового результату.
Публікації автора:
Гіттік Л., Комшук Т. Структурно-функціональні механізми гіперкінезів як модель організації рухової активності // Науковий вісник Волинського державного університету. Біологія. Медицина. – 1998. – Вип. 4. – С. 22 - 23.
Комшук Т. Електрична активність м’язів-антагоністів у дитячому віці // Науковий вісник Волинського державного університету.– 1998. – Вип. 4. – С. 24 - 27.
Гіттік Л., Комшук Т. Деякі механізми гіперкінезів // Науковий вісник Волинського державного університету. Біологія. Медицина. – 1998. – Вип. 4. – С. 109 - 111.
Комшук Т. Топографічне картування інтенсивності електрогенезу мозку при гіперкінезах // Науковий вісник Волинського державного університету. Медицина. – 1999. – Вип. 8. – С. 9 - 13.
Комшук Т. Електрична активність мозку при гіперкінезах // Науковий вісник Волинського державного університету. Біологічні науки. - 1999. – Вип. 4. – С. 55 - 58.
Гіттік Л.С., Моренко А.Г., Поручинський А.І., Швайко С.Є., Козачук Н.О., Шварц Л.О., Комшук Т.С. Топографічне картування електричної активності мозку при його вербально-аналітичній та образно-просторовій діяльності // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2000. – Вип. 3. – С. 55 - 63.
Комшук Т.С. Кореляційні зв’язки у великих півкулях мозку при гіперкінезах // Науковий вісник Волинського державного університету. Біологія. – 2001. – Вип. 4. – С. 63 - 68.
Гіттік Л.С., Комшук Т.С. Вікові особливості координації м’язів-антагоністів // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. – Луцьк: Медіа, 1999. – С. 943 - 949.
Гиттик Л.С., Комшук Т.С. Гиперкинезы как нейрофизиологическая проблема // Український вісник психоневрології. – 2001. – Т. 9, вип. 2 (27). – С. 8 -10.
Комшук Т.С. Структурно-функціональні особливості однобічних гіперкінезів // Проблеми вікової фізіології. – Луцьк, 1998. – С. 59.
Комшук Т.С. Вікові особливості електричної активності м’язів-антагоністів в рухових реакціях // Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі. – Київ-Черкаси. – 1999. – С. 45.
Комшук Т.С. Системна організація довільних рухів як механізм включення їх в поведінкові реакції // Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійна діяльність. – Київ-Черкаси. - 2001. – С. 61.
Гиттик Л.С., Поручинский А.И., Швайко С.Е., Комшук Т.С. Нейрофизиологические механизмі когнитивной деятельности // Abstracty referatow nadeslane na miedzynarowa konferencye Uzdolnienia intellektualne i twоrcze. Koncepcje Perspecnywy. - Warszawa (Poland). – 2001. – P. 8 - 9.
Комшук Т.С. Електрична активність головного мозку та нервово-м’язового апарату при нормальних рухах і підкоркових гіперкінезах // Наук. конфер. "Механізми фізіологічних функцій в експерименті та клініці" – Львів. – 2001. – С. 75.
