Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Кардіологія


Голобородько Борис Іванович. Порівняльна ефективність лікування хворих на гострий інфаркт міокарда різними методами тромболітичної терапії: дисертація канд. мед. наук: 14.01.11 / АМН України ; Інститут кардіології ім. М.Д.Стражеска. - К., 2003.



Анотація до роботи:

ГОЛОБОРОДЬКО Б. І. Порівняльна ефективність лікування хворих на гострий інфаркт міокарда різними методами тромболітичної терапії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11.-кардіологія.- Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, Київ, 2003.

Дисертація базується на матеріалах скринінгу 2668 хворих на гострий інфаркт міокарда (ІМ) з метою більш ефективного та безпечного використовування фібринолітичної терапії (ФЛТ) в поєднанні з методами антикоагулянтної терапії (АКТ). До дослідження було залучено 463 хворих на ІМ з підйомом сегмента ST на ЕКГ. Порівняльний аналіз методів прискорених режимів ФЛТ тканинним активатором плазміногену (ТАП) і ФЛТ стрептокінозою (СК) у сполученні з дальтепарином натрія показав, що ФЛТ ТАП вірогідно більш ефективна, чим ФЛТ СК, по частоті попередження ускладнень ІМ, і по показнику 30-денної летальності. ФЛТ ТАП більш безпечна, ніж ФЛТ СК.

Метод сполучення прискореної (60 хвилин) ФЛТ ТАП 100 мг і АКТ дальтепарином натрія за схемою: в/в болюс 10000 ОД до початку ФЛТ, потім через 3 години перехід на п/ш введення дозою з розрахунку 120 МО/кг через кожні 12 годин протягом 5-7 діб є оптимальним.

  1. На підставі вивчення ефективності лікування хворих на гострий інфаркт міокарда, термін давності якого не перевищує 6 годин, встановлено, що тромболітична терапія призводить до більш сприятливого клінічного перебігу захворювання, враховуючи зменшення кількості ускладнень, динаміку сегменту ST на ЕКГ, вимивання кардіоспецифічних ферментів, покращення показників внутрішньосерцевої гемодінаміки, особливо коли застосовуються прискорені режими введення тканинного активатора плазміногену і стрептокінази з ад’ювантною антикоагулянтною терапією низькомолекулярним гепарином – дальтепарином натрія.

  2. Проведення тромболітичної терапії у хворих на інфаркт міокарда приводить до більш сприятливого клінічного перебігу захворювання з огляду на вірогідне зменшення випадків гострої лівошлуночкової недостатності, рецидивів інфаркту міокарда, постінфарктної стенокардії і показника летальності на стаціонарному етапі лікування порівняно з лікуванням пацієнтів без застосування тромболітичної терапії.

  3. Прискорений (до 30-хвилин) режим уведення стрептокінази дозою 1,5 млн. МО в сполученні з низькомолекулярним гепарином – дальтепарином натрія, за даними клінічного перебігу, досліджень ЕКГ і біохімічних маркерів некрозу міокарда, є більш ефективним у хворих на гострий інфаркт міокарда, ніж стандартний 40-60-хвилинний режим уведення такої ж дози стрептокінази в комбінації з нефракціонованим гепарином, при однаковій безпеці методик, що виражається в однаковій частоті розвитку геморагічних інсультів, кровотеч і порушень серцевого ритму і провідності.

  4. Прискорений режим проведення фібринолітичної терапії тканинним активатором плазміногену дозою 100 мг протягом 60 хвилин у комбінації з дальтепарином натрія, за даними клінічного перебігу, досліджень ЕКГ і біохімічних маркерів некрозу міокарда, є більш ефективним у хворих на гострий інфаркт міокарда, ніж проведення фібринолітичної терапії тканинним активатором плазміногену дозою 100 мг за стандартним протоколом протягом 90 хвилин у сполученні з нефракціонованим гепарином, при однаковій безпеці даних методик.

  5. Метод сполучення прискореного (60 хвилин) режиму уведення 100 мг тканинного активатора плазміногену й ад'ювантної антикоагулянтної терапії низькомолекулярним гепарином дальтепарином натрія є більш ефективний, ніж як прискорений режим введення стрептокінази в комбінації з низькомолекулярним гепарином дальтепарином натрія, так і як стандартний - з нефракціонованим гепарином.

Публікації автора:

  1. Голобородько Б.И. Сравнение эффективности тромболитической терапии в течение 30 и 60 мин при остром инфаркте миокарда//Український Кардіологічний журнал.-2000.-№ 5-6 (вип.II).- С.11-14.

  2. Голобородько Б.И. Сопоставление эффективности тромболитической терапии препаратами стрептокиназы и «Актилизе» при остром инфаркте миокарда // Біль, Знеболювання і інтенсивна терапія. - 2000. - №1 (д). - С. 330 -333.

  3. Голобородько Б.И. Различные методики тромболитической терапии при остром инфаркте миокарда: оценка эффективности и безопасности//Український медичний часопис.-2002.-№ 6 (32).- С. 84-89.

  4. Деклараційний патент України на винахід № 53563 А. Спосіб лікування хворих гострим інфарктом міокарда за Голобородько Б.І./Голобородько Б.І. Заявл. 31.07.2002; Опубл. 15.01.2003, Бюл. № 1.

  5. Головцев Ю.Ю., Голобородько Б.И., Беляков А.В. Опыт применения системного тромболизиса в лечении больных острым инфарктом миокарда//Актуальные проблемы патологии (новое в диагностике и лечении). - Одесса: Маяк. - 1997. - Т.1. - С. 21 - 24. (Особисто лікував та обстежував переважну більшість хворих, аналізував показники, оформив тези).

  1. Гобжелянов А.Н., Голобородько Б.И., Прокопова Т.Н. Европейские стандарты лечения: Целевая разработка лечения острого инфаркта миокарда: Учебное пособие. - Одесса: Друк, 1999.- 30 с. (Особисто систематизував данні літератури за останні роки та адаптував їх до умов практичного втілення в Україні, редагував текст учбового посібника, написав 3 одноосібні складові частини по тромболітичній терапії інфаркта міокарда).

  2. Голобородько Б.И. Тромболитическая терапия при инфаркте миокарда: возможности и перспективы в Украине//Новые медицинские технологии. - 2001. - №5. - С. 20 –23.

  3. Голобородько Б.И. Сроки госпитализации больных острым инфарктом миокарда – один из определяющих факторов эффективности стационарного лечения//Новое в науке и практике. Научно-практический журнал им. акад. А.Е. Штеренгерца. - 2001. - №2 (12). - С. 15 –16.

  4. Голобородько Б.И. Агрессивные методы консервативной терапии больных острым инфарктом миокарда//Новое в науке и практике. Научно-практический журнал им. aкад. А.Е. Штеренгерца. - 2001. - №2 (12). - С. 37-38.

  5. Голобородько Б.И. Сопоставление эффективности методов антикоагулянтной терапии у больных острым инфарктом миокарда после тромболизиса // Матеріали VI Конгресу кардіологів України. - 2000.- С. 118.

  6. Голобородько Б.И. Эффективность фибринолитической и антикоагулянтной терапии у больных острым инфарктом миокарда//Матеріали Третьої Республіканської науково-практичної конф. «Досягнення, проблеми і перспективи розвитку кардіології та пульмонології на рубежі століть».- Вінниця. - 2000. - С. 33-34.

  7. Голобородько Б.И. Эффективность антикоагулянтного лечения дальтепарином больных острым инфарктом миокарда после фибринолитической терапии//Материалы ІІІ Республиканской научно-практической конф. «Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов». - Харьков.-2000.- С. 129 -130.

  8. Голобородько Б. И. Сравнительная эффективность различных режимов введения Актилизе при остром инфаркте миокарда//Тези доповідей об’єднаного пленуму кардіологів, ревматологів та кардіохірургів України з міжнародною участю «Некоронарогенні хвороби серця: сучасні підходи до класифікації, нові напрямки діагностики і лікування». - Київ. - 1999. - С.125 -126.

  9. Голобородько Б.И. Состояние центральной гемодинамики и сократимости миокарда левого желудочка сердца после проведения фибринолитической терапии у больных с острым инфарктом миокарда//Матеріали Української науково-практичної конф. “Сучасні проблеми кардіології та ревматології – від гіпотез до фактів”.- Київ. - 2001.- С. 63.

  10. Голобородько Б.И. Влияние фибринолитической терапии при остром инфаркте миокарда на регионарную сократимость миокарда//Матеріали Української науково-практичної конф.“Сучасні проблеми кардіології та ревматології - від гіпотез до фактів”.-К.-2001. - С. 64.

  11. Голобородько Б.И. Реперфузионные аритмии при проведении тромболитической терапии у больных острым инфарктом миокарда//Вестник Аритмологии. - 2000.- №15. - С. 58.

  12. Голобородько Б.И. Особенности проведения временной ЭКС у больных острым инфарктом миокарда после тромболитической терапии//Вестник Аритмологии. - 2002. - №25. - С. 74.

  13. Goloborodko B. Arrhythmia is the marker of reperfusion under conducting the fibrinolytic therapy in patients with acute myocardial infarction.//Seminars in cardiology “Diagnosis and Treatment of Cardiac Arrhythmias”.- Lithuania, Vilnius. - 2000. - № 6.- Р. 22.

  14. Голобородько Б.И. Оптимизация лечебной стратегии при остром инфаркте миокарда // Materiale. Conferinta practico-stintifica consacrata a 25 ani de la fondarea catedrei anesteziologie-reanimatologie.- Moldova, Chisinau.- 2000. - Р. 17 - 20.