Егамбердієв Уткір Жабборович. Попереджувальна аналгезія як компонент анестезіологічного забезпечення операцій на щитоподібній залозі. : Дис... канд. наук: 14.01.30 - 2007.
Анотація до роботи:
Єгамбердієв У.Ж. Попереджувальна аналгезія як компонент анестезіологічного забезпечення операцій на щитоподібній залозі. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія. – Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2007.
Дисертація присвячена розробці нових патогенетично обгрунтованих підходів оптимального знеболювання із застосуванням методики попереджувальної анальгезії кеторолаком у хворих із різними формами захворювань щитоподібної залози, з метою поліпшення результатів їх лікування. В клінічному розділі представлені результати аналізу ефективності попереджувальної анальгезії у 141 хворого. Вперше дано обгрунтування доцільності застосування кеторолаку для попереджувальної анальгезії у хворих оперованих на щитоподібній залозі. Виявлено характер та ступінь вираженості змін гемодинаміки та дихання при застосуванні кеторолаку для попереджувальної анальгезії. Встановлено адитивний ефект, який полягає в посиленні і пролонгації післяопераційної анальгезії при застосуванні кеторолаку для попереджувальної анальгезії до початку оперативного втручання. Вперше доведена ефективність та безпечність застосування кеторолаку для попереджувальної анальгезії у хворих оперованих на щитоподібній залозі.
Виконана робота базується на аналізі результатів анестезії у 141 хворого, оперованих з приводу патології щитоподібної залози. Всі хворі були прооперовані в хірургічному відділенні Київського міського центру по реабілітації хворих з патологією щитоподібної залози.
В результаті проведеного дослідження встановлено, що зміни САД та ЧСС у хворих контрольної групи (група 1.0), у яких не застосовували кеторолак, виявлялися на 30-й хвилині після початку анестезії, а така тенденція утримувалася впродовж всієї операції з наступним зниженням і нормалізацією на етапі завершення спостереження. У хворих основної групи (група2.0) показники гемодинаміки були більш стабільні впродовж усього періоду спостереження. Загальна доза фентанілу для анестезії у хворих основної групи, яким застосовано методику попереджувальної анальгезії кеторолаком, виявилася статистично вірогідно нижчою, а ніж у хворих контрольної групи.
Дослідження ефективності післяопераційної анальгезії між хворими контрольної і основної груп показало, що в післяопераційному періоді наявна пряма залежність між потребою в анальгетиках та травматичністю оперативного втручання.
Дисертаційна робота містить новий підхід до розв’язання важливої наукової задачі, який дозволяє суттєво поліпшити результати оперативного лікування хворих з хірургічними захворюваннями щитоподібної залози. Базуючись на результатах периопераційного анестезіологічного забезпечення оперативних втручань на щитоподібній залозі, отримано нові важливі дані стосовно впливу попереджувальної анальгезії кеторолаком на показники гемодинаміки, функції зовнішнього дихання, параметри кислотно-основного стану крові, периопераційний альгометричний статус хворих та фармако-економічні критерії. На основі аналізу різних варіантів знеболення, розроблена і рекомендована відповідна анестезіологічна тактика.
Попереджувальна анальгезія кеторолаком здійснює протективний позитивний вплив на основні гемодинамічні показники під час оперативного втручання, статистично вірогідно зменшуючи САТ на 9,7% від початково підвищених вихідних даних, особливо яскраво у хворих з частковою резекцією щитоподібної залози та ЧСС від 11,2% до 23,4% при цьому суттєво не змінюючи продуктивності роботи серця – УО та СВ. Використання кеторолаку з метою попереджувальної анальгезії та знеболення хворих після оперативного втручання на щитоподібній залозі не змінює функцію зовнішнього дихання та не виявляє статистично вірогідного впливу на показники газового складу крові хворих.
Інтраопераційні потреби неінгаляційних анестетиків, включених в схему загальної анестезії при використанні методики попереджувальної анальгезії кеторолаком зменшуються, порівняно з контрольною групою: фентанілу на 19,9% (p<0,001), а тіопенталу натрію на 5,6% (p<0,05), без статистично вірогідної різниці в дозі міорелаксантів у хворих обох груп порівняння.
Попереджувальна анальгезія кеторолаком ефективно блокує периопераційні стрес-реакції у хворих, оперованих на щитоподібній залозі, що свідчить про достатній антиноцицептивний ефект цієї технології знеболювання при даному виді хірургічних операцій. На тлі загальної анестезії в чистому вигляді, рівень стрес-реакції, оцінений за показниками глюкози та концентрацією гормонів щитоподібної залози в крові, зростав на 15-20,3% (p<0,001) відносно вихідних значень, що є віддзеркаленням неадекватності такого методу інтраопераційного знеболювання.
Використання технології попереджувальної анальгезії створює сприятливе тло для післяопераційного знеболювання, оптимізує емоційне забарвлення сприйняття болю, зменшує добові дози неопіатних анальгетиків для післяопераційного знечулення на 30-35%, виключає необхідність додаткового застосування опіатних анальгетиків. Рівень седації, у хворих оперованих на тлі попереджувальної анальгезії кеторолаком, досягав вихідного (доопераційного) рівня в 2 рази швидше (p<0,001) порівняно з контрольною групою, що дозволило швидко відновити та підтримувати необхідну рухову активність хворих, профілактувати у них післяопераційні ускладнення.
Введення 30 мг кеторолаку до початку операції сприяє зниженню запальної реакції навколо операційної рани і тим самим знижує вираженість післяопераційного больового синдрому.
Практичні рекомендації.
Для забезпечення адекватного інтраопераційного та післяопераційного знеболювання при хірургічному лікуванні захворювань щитоподібної залози, доцільне внутрішньом’язове введення кеторолаку за 30 хвилин до початку оперативного втручання в разовій дозі 30 мг. Застосування попереджувальної анальгезії сприяє зниженню загальної дози наркотичних анальгетиків під час оперативного втручання та в ранньому післяопераційному періоді в середньому на 25% без погіршення якості анестезії та післяопераційної анальгезії.
Призначення кеторолаку у хворих із супутнім призначенням антикоагулянтів прямої дії, низькомолекулярних гепаринів, може спричинити помірне підвищення кровоточивості післяопераційної рани.
Публікації автора:
Егамбердієв У.Ж., Шлапак І.П., Гульчій М.В, Максименко П.С. Клінічна оцінка інтраопераційного ведення хворих із захворюваннями щитоподібної залози // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. – 2004. – № 4. – С. 81-85 (дисертант самостійно здійснив набір груп хворих, провів їх обстеження, забезпечив проведення загальної анестезії та післяопераційне спостереження, провів статистичну обробку отриманих результатів).
Эгамбердиев У.Ж. Клиническая оценка предоперационной подготовки больных с заболеваниями щитовидной железы // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2004. – № 6 – С. 220-223 (самостійно провів набір хворих, їх обстеження, передопераційну підготовку, статистичну обробку отриманих результатів, самостійно підготував статтю до друку).
3. Эгамбердиев У.Ж., Лесной И.И. Интраоперационнная оценка предупреждающей аналгезии кеторолаком у больных с заболеваниями щитовидной железы // Біль, знеболювання, інтенсивна терапія. – 2005. – № 3. – С. 15-21 (самостійнопроводив загальне знеболення хворим, здійснював інтраопераційний моніторинг біофізичних показників, виконав статистичну обробку, аналіз та узагальнення отриманих результатів).