У дисертації здійснене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розкритті властивостей основ конституційного права штату Теннессі, виявленні сучасних тенденцій розвитку відносин, які виникають у штаті в процесі взаємодії публічних інституцій між собою та громадянами штату, а також із федеральними органами влади. Серед висновків, які сформульовані у дисертації, найважливішими є наступні: 1. Передусім, сама Конституція США 1787 р. закладає правову невизначеність відносин Союзу та штатів. Особливість конституційно-правової регламентації взаємовідносин федерації і штатів полягає, по-перше, у наявності положень, які корегують принципи федералізму, а по-друге, відповідні норми не мають юридичної конкретики. Свого часу це змусило федеральні органи витлумачити Конституцію на користь федерації. З іншого боку, саме ця невизначеність зробила гнучкими конституційно-правові механізми взаємодії центру зі штатами. Вказана особливість сприяє здібності американського федералізму адаптуватися до існуючих реалій у суспільстві та постійно реформуватися. 2. Динамічний конституційний розвиток штатів, зокрема штату Теннессі, забезпечує стабільність процесу становлення американського федералізму. Конституційний шлях штату Теннессі можна поділити на чотири етапи: 1 етап – 1796–1834 р. р.; 2 етап – 1834-1870 р. р.; 3 етап – 1870–1978 р. р.; 4 етап – 1978 р. - і до тепер. Дані етапи відзначилися прийняттям нових конституцій, які реально відобразили зміни у суспільно-політичному житті штату. Для кожної стадії конституційного розвитку Теннессі характерні такі тенденції, як демократизація та соціалізація. 3. На відміну від федерального рівня, у штаті інституціоналізація політичних партій відбувається у двох формах: 1) проголошення у Конституції Теннессі 1978 р. основних принципів діяльності партій; 2) закріплення у Законі штату «Про політичні партії» (у ред. 1993 р.). порядку утворення, реєстрації, фінансування, структуру, функції, внутрішніх правил роботи партій. 4. На сучасному етапі для політичних партій Теннессі характерні наступні тенденції: 1) вдосконалення структурної організації партій; 2) зменшення впливу партійної еліти на членів партій; 3) постійна та швидка адаптація партій до змін суспільно-політичного життя штату; 4) загострення політичної боротьби між існуючими партіями; 5) зближення змісту ідеологічних постулатів у програмах партій. 5. Із метою здійснення контролю за діяльністю лобістів у штаті діє низка федеральних актів і законів штату, які всебічно регулюють наступні питання: порядок обов`язкової реєстрації лобістів у Генеральній Асамблеї Теннессі; процедуру надання парламенту штату звіту про свою діяльність; зобов`язання повідомляти про джерела та обсяги фінансування; головні функції лобістів; розміри штрафів за порушення норм законів тощо. Зазначена повнота регламентації сприяє прозорості роботи лобістів, а також налагоджує ефективні взаємини даних груп із органами влади штату. 6. Особливістю конституційно-правової регламентації виборчого процесу у штаті є визначення чітких меж виборчих округів, закріплення гнучкого способу проведення постійної реєстрації виборців, фіксування конкретних форм і розмірів фінансування виборчих кампаній, встановлення різних варіантів висування кандидатів на виборні посади (основним із яких є праймеріз). Через це у штаті практично унеможливлені ймовірні маніпуляції та зловживання, які можуть привести до порушення виборчого законодавства та повній мірі забезпечується відповідність результатів виборів волевиявленню громадян штату. 7. Як і на федеральному рівні, організація діяльності органів влади Теннессі базується на основі принципу розподілу влад: законодавча влада здійснюється Генеральною Асамблеєю, виконавча – Губернатором, а судова – судами штату. Взаємини органів влади забезпечуються системою стримувань і противаг, створеною Конституцією штату 1978 р. Протягом усього конституційного шляху Теннессі ця система трансформувалася відповідно до існуючих соціально-політичних реалій. Специфіка таких перетворень полягає у реформуванні юридичного і фактичного статусу органів влади при збереженні жорсткого принципу розподілу влад, та гарантуванні стабільності життєдіяльності держави та суспільства. 8. Відповідно до Конституції Теннессі 1978 р. Генеральна Асамблея – представницький орган штату, який володіє законодавчими, контрольними, фінансовими, установчими і судовими повноваженнями. Водночас парламент реалізує законодавчу функцію лише у межах, наданих йому Конституцією штату. Отже, компетенцію законодавчого органу штату слід вважати чітко визначеною. 9. Повноваження Губернатора штату Теннессі варто розподілити за сферами реалізації: повноваження у сфері управління; представницькі повноваження; повноваження щодо забезпечення безпеки; фінансові повноваження; повноваження у сфері діяльності Генеральної Асамблеї. 10. Особливістю конституційно-правової регламентації судової гілки влади Теннессі є її досить докладне визначення у Конституції Теннессі 1978 р. та органічному законі «Про судоустрій штату Теннессі» 1980 р. Вважаємо, що таке детальне закріплення: 1) впливає на упорядкування організації роботи судових органів; 2) гарантує принцип незалежності здійснення судочинства; 3) створює ефективним механізм здійснення судових функцій; 4) сприяє повноті реалізації, дієвому захисту та поновленню прав і законних інтересів громадян; 5) запобігає можливим зловживанням з боку посадових осіб органів законодавчої та виконавчої влади; 6) ускладнює проведення швидких реформ судової влади. Рисами судової системи Теннессі є: а) впровадження чотирьох-ланкової ієрархічної системи судів загальної юрисдикції; б) наділення муніципальних і місцевих судів обмеженою юрисдикцією; в) введення спеціалізованих суддів у рамках судів загальної юрисдикції; г) функціонування судів зі справ неповнолітніх, сімейних судів, судів зі справ про спадок, які скоріше є агентами «соціальних служб» та допомагають вирішити суперечки без тривалого судового процесу; д) здійснення судового провадження за участю присяжних, що забезпечує зв`язок держави та громадянського суспільства; ж) закріплення функції конституційного контролю за Верховним судом штату. 11. На усіх ланках адміністративно-територіального устрою Теннессі функціонують виборні місцеві органи, завдяки чому забезпечується найширока децентралізація, демократизація та соціалізація управління справами федерації і штату. Особливістю конституційно-правового статусу місцевих органів Теннессі є його різноманітність, яка відображає та враховує специфіку економічного, соціального, духовно-культурного та політичного розвитку місцевої громади. На сучасному етапі у Теннессі спостерігається значне розширення повноважень місцевої влади в усіх сферах життєдіяльності суспільства, що свідчить про виконання місцевими органами ролі основи вертикалі влади Теннессі. |