Анотація до роботи:

Спека С.С. Поліська м’ясна порода великої рогатої худоби (селекційно-генетичні методи створення). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук зі спеціальності 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, м. Львів, Україна, 2002.

В дисертації викладені основні положення теорії і практики створення поліської м’ясної породи великої рогатої худоби: обґрунтування доцільності її створення; методика, цільові стандарти та схема її виведення; вивчено ваговий та лінійний ріст, забійні та м’ясні якості при різних рівнях годівлі у молодняка вихідних генотипів і поліської м’ясної породи.

Вивчено відтворну здатність, скороспілість, живу масу та молочність у корів вихідних генотипів, поліського зонального типу та поліської м’ясної породи. Викладені селекційно-генетичні принципи створення генеалогічної структури у поліській м’ясній породі та розроблені основні селекційно-генетичні прийоми поліпшення існуючих та створення нових ліній в породі. Висвітлені результати випробування бугаїв поліського зонального типу та поліської м’ясної породи в промисловому схрещуванні з молочними і комбінованими породами та іншими генотипами, розповсюдженими в Україні.

Розроблені і впроваджені у виробництво сучасні маловитратні та енергозберігаючі технології безприв’язного утримання м’ясної худоби на вигульно-кормових майданчиках при наявності приміщень або навісів легкого типу на глибокій підстилці, системи годівлі м’ясної худоби на Поліссі України.

За участю дисертанта створені і визнані як нові селекційні досягнення поліський зональний тип м’ясної худоби (о. в. – 14%), поліська м’ясна порода (о. в. – 42%) та сім ліній (о. в. – 25-51%), тварини яких характеризуються високими племінними і продуктивними якостями.

Основні результати роботи використані в нормативних документах та науково-технічних рекомендаціях і програмах створення нової галузі - спеціалізоване м’ясне скотарство України.

1. В результаті виконання комплексних досліджень теоретично обґрунтовано, розроблено та реалізовано методики, схеми та цільові стандарти виведення нової м’ясної породи для Полісся України. За 25-річний період селекційної роботи методом складного відтворного схрещування з використанням вітчизняних генетичних ресурсів (придніпровського /ПМ-1/, чернігівського /ЧМ-1/ внутріпородних типів – материнська основа, та помісних по абердин-ангусу /1/2А1/4Ш1/4С і наближених до них генотипів/ – батьківська) було створено поліську м’ясну породу /ПМП/, тварини якої характеризуються такими показниками: жива маса дорослих бугаїв – 900-1200 кг, повновікових корів – 550-630кг, новонароджених телят – 28-34,8 кг, бугайців у 6-місячному віці (вік зняття з підсису) – 200-240 кг, теличок – 180-205 кг, а у 18 місяців – відповідно 530-600кг і 410-450 кг. Середньодобовий приріст у бугайців на випробуванні від 8 до 15 міс. віку становить 1087-1246 г; маса туші у 18 міс. – 338-367 кг, вихід туші – 61,6-63,8%; забійний вихід 65,2-65,9%; вміст кісток в туші 14,8-15,2%; якість м’яса – 4-4,5 балів; легкість отелень – 1,0-1,5 бала.

2. Тварини поліської м’ясної породи – комолі, світлої масті, мають легкі отелення і спокійний норов; невибагливі до умов годівлі та утримання; здатні споживати велику кількість грубих та соковитих кормів, при найменших витратах концентратів (18-20% у структурі раціонів за поживністю), добре використовувати пасовищні корми. Вони мають міцний тип конституції, довгі, з добре розвинутими м’язами, особливо задньої третини тулуба, відсутні суттєві недоліки будови тіла.

3. В породі сформовано сім ліній (Іриса 559, Каскадера 530, Тонака 662, Омара 814, Пакета 93, Лайнера 65, Великана-Селектора 24) і 31 родину, що дає можливість вести ротацію ліній та цілеспрямовану селекційно-племінну роботу удосконалення породи, виключивши близькоспоріднене спаровування у стадах м’ясної худоби.

4. Встановлено перевагу за інтенсивністю росту живої маси від 6 до 18-місячного віку у бугайців поліської м’ясної породи над вихідними типами: ПМ-1 і помісними 1/2А1/4Ш1/4С (Р>0,95-0,999). І за забійним виходом бугайців у 15-місячному віці мається певна перевага: над ЧМ-1 – на 1,6; ПМ-1 – 4,2 і помісними 1/2А1/4Ш1/4С – на 2,1%. Із збільшенням віку тварин відповідно збільшується вихід їх туші і забійний вихід.

5. За живою масою корови поліської м’ясної породи не поступаються аналогам ЧМ-1, починаючи з другого отелення, проте над ровесницями ПМ-1 перевага вірогідна (Р>0,99-0,999). Аналогічна закономірність спостерігається і за молочністю.

6. Телиці ПЗТ і ПМП плодотворно запліднювались у віці 18,9-20,5 міс., що вірогідно (Р>0,999) перевищує відповідні показники вихідних генотипів (ЧМ-1 і ПМ-1).

У бугайців поліського зонального типу і поліської м’ясної породи статева зрілість наступає в 10-11 міс., а у їх ровесників ЧМ-1 та ПМ-1 в 13-14 місяців. Тобто вихідні типи (ПМ-1 і ЧМ-1) – порівняно пізньоспілі; ПЗТ і ПМП – помірно скороспілі. Середня тривалість сервіс-періоду у корів ПЗТ варіює в межах 124,3-159,2 дня, ПМП – 112,1-127,6 дня, що значно менше, порівняно з вихідними генотипами (Р>0,99-0,999).

7. Коефіцієнти кореляції між показниками живої маси бугайців у різні вікові періоди досить високі і становлять: у період 8 і 12 міс. – 0,76 ± 0,22; 8 і 15 міс. – 0,56 ± 0,29; 8 і 18 міс.– 0,52 ± 0,30; 12 і 15 міс.– 0,71 ± 0,24; 12 і 18 міс. – 0,70 ± 0,25 та 15 і 18 міс. – 0,77 ± 0,23. Коефіцієнт кореляції між показниками живої маси бугайців у 15-місячному віці і оплатою корму за період 8-15 міс. становить мінус 0,78±0,81, а коефіцієнт кореляції між приростом живої маси і оплатою корму за період 8-15 місяців становить мінус 0,93 ± 0,17, що свідчить про недоцільність врахування цього показника в селекційному процесі.

Встановлено високий кореляційний зв’язок між промірами екстер’єру та живою масою бугайців (12 міс.) поліської м’ясної породи, а саме: між живою масою та висотою у холці коефіцієнт кореляції становить 0,61 ± 0,28; висотою у крижах – 0,86 ± 0,20; обхватом грудей за лопатками – 0,71 ± 0,28; глибиною грудей – 0,66 ± 0,30; косою довжиною тулуба – 0,65 ± 0,31; шириною у сідничних горбах – 0,63 ± 0,31; спіральним проміром стегна – 0,83 ± 0,23. Ці показники доцільно використовувати для прогнозу у ранньому віці майбутньої продуктивності тварин (12 міс.).

8. При створенні ліній використовували інбридинг (ІІ-ІІ, ІІ-ІІІ, ІІІ-ІІ) на видатних предків, оскільки у помісних стадах дані форми спорідненого розведення не дають негативних наслідків, якщо правильно вибрані перевірені за потомством предки, на яких ведуть спрямований інбридинг.

9. Широко використовувались помісні плідники не лише на початковому етапі селекційного формування нової породи, але й під час консолідації спадковості тварин запланованого генотипу, особливо при підборі батьківських пар, найчастіше в ступені ІІІ-ІІІ на чистопородних родоначальників відомих ліній, які відзначались препотентністю в умовах годівлі класичного Полісся України.

10. Узагальнення експериментальних та господарських даних свідчать, що тварини, вирощені в умовах помірної годівлі зимового періоду утримання і тривалого (майже 7 місяців) перебування на природних пасовищах, мають добрі акліматизаційні властивості не тільки на Поліссі, а й в інших регіонах України.

11. Розведення за лініями ґрунтується на оцінці плідників на першому етапі за власною продуктивністю, на другому – за якістю нащадків. Від поліпшувачів залишали для подальшого використання 6-8 синів. Як правило, 3-4 з них також виявлялися поліпшувачами, в результаті чого відбувалося інтенсивне гілкування основних ліній.

Інтенсивне гілкування ліній є не лише необхідним, а й, по суті, головним методом формування генеалогічної структури нової породи, тому, що на перших етапах її створення не можна обмежуватися збереженням лише спадковості родоначальника лінії, слід одночасно виділяти з неї нових, ще більш високоцінних продовжувачів.

12. Одночасно використовували велику кількість плідників, тому що класичне м’ясне скотарство ґрунтується, в основному, на природному паруванні тварин. Цей метод має як позитивні, так і негативні моменти. Для інтенсивного використання плідників-лідерів на Новоград-Волинському племпідприємстві нагромаджено банк сперми всіх ліній як для селекційного використання, так і для генофондних потреб.

13. Процес формування родин у м’ясному скотарстві набагато інтенсивніший, ніж у молочному, завдяки тій біологічній особливості, що основним видом продукції м’ясної корови є теля (приплід), тому для відтворення залишають всіх плодючих тварин. Визнаючи вирішальну роль видатних корів для отримання плідників породного значення, було розроблено нову систему оцінки родин у м’ясному скотарстві (жива маса корів – 556 ± 16,7 кг; молочність (6 міс.) – 205-230кг; жива маса приплоду: у 8 міс. – 245-260 кг, 15 – 460-480 і 18 міс. – 530-560кг; КВЗ – 92-95) і в процес селекції інтенсивно включались лише матроклінні родини.

14. Використання плідників поліської м’ясної породи у промисловому схрещуванні з молочними (чорно-рябою, червоно-рябою, червоною степовою) і комбінованими (симентальською, лебединською) породами дає позитивні результати: жива маса помісних телят F₁ при народженні становить 28-34 кг (легкі отелення); енергія росту – на 12,6% і більше, вища порівняно з ровесниками материнських порід. Забійний вихід і вихід туші збільшується на 6,8-2,3%.

15. Розроблені і впроваджені у виробництво сучасні маловитратні та енергозберігаючі технології безприв’язного утримання м’ясної худоби на вигульно-кормових майданчиках при наявності навісів або приміщень легкого типу на глибокій підстилці в 10 і більше разів скоротили трудомісткість та в 5 разів енергоємкість в порівнянні з технологією в молочному скотарстві. Навантаження на одного працюючого в тваринництві досягає 100 і більше голів; покращується відтворна здатність маточного поголів’я; скорочуються вік першого парування у телиць на 1,2-1,6 міс.; сервіс-період у корів-годувальниць на 18,4-26,8 дня; збільшується вік господарського використання м’ясних корів на 14,3-17,9% та ін., що сприяє підвищенню рентабельності ведення галузі м’ясного скотарства.

Публікації автора:

Монографії, брошури

1. Спека С.С. Поліська м’ясна порода великої рогатої худоби / Монографія /. –К. – 1999. – 272 с.

Публікації у наукових провідних фахових журналах

2. Полозюк О.І., Спека С.С. Відтворна здатність корів // Тваринництво України. – 1983. – № 7. – С. 34-35. (Особистий внесок здобувача полягає у постановці завдання, зборі експериментальних і літературних даних, їх аналізі та написанні роботи).

3. Козлов А.П., Міненко В.А., Білозерський О.Л., Спека С.С. Виведення породної групи м’ясної худоби на Поліссі // Вісник сільськогосподарської науки. – 1985. – № 6. – С. 40-43. (Особистий внесок здобувача полягає у постановці завдання, зборі експериментальних і літературних даних, їх аналізі та написанні роботи).

4. Спека С.С., Білозерський О.Л. Особливості виведення нової м’ясної худоби на Житомирському Поліссі // Тваринництво України. – 1986. – № 5. – С. 34 (Особистий внесок здобувача полягає у постановці завдання, зборі експериментальних і літературних даних, їх аналізі та написанні роботи).

5. Спека С.С. М’ясна порода потребує координації // Тваринництво України. –1988. – № 9. – С. 31-34.

6. Спека С., Набока И. Выведению украинской мясной породы скота – творческий подход // Молочное и мясное скотоводство. – 1989. – № 1. – С. 23-25. (Особистий внесок здобувача полягає у постановці завдання, зборі експериментальних і літературних даних, їх аналізі та написанні роботи).

7. Козлов А.Ф., Миненко В.А., Белозерский О.Л., Спека С.С. Создаваемой украинской породе мясного скота – зональные типы // Зоотехния. – 1989. – № 4. – С. 23-27. (Особистий внесок здобувача полягає у постановці завдання, зборі експериментальних і літературних даних, їх аналізі та написанні роботи).

8. Спека С.С., Веланська Н.В. Спеціалізоване м’ясне скотарство // Агропром України. – 1990. – № 5. – С. 40-42. (Особистий внесок здобувача полягає у постановці завдання, зборі експериментальних і літературних даних, їх аналізі та написанні роботи).

9. Миненко В.А., Белозерский О.Л., Спека С.С., Козлов А.Ф. Создание полеccкого типа мясного скота // Зоотехния. – 1991. – № 10. – С. 20-22. (Особистий внесок здобувача полягає у постановці завдання, зборі експериментальних і літературних даних, їх аналізі та написанні роботи).

10. Плютинський В., Сіноженський Е., Спека С. Резерви виробництва яловичини // ТваринництвоУкраїни. – 1991. – № 7. – С. 2-3. (Особистий внесок здобувача полягає у постановці завдання, зборі експериментальних і літературних даних, їх аналізі та написанні роботи).

11. Спека С. Створення спеціалізованого скотарства // Тваринництво України. – 1991. – № 6. – С. 16-17.

12. Спека С., Вус С. М`ясне скотарство в Україні // Тваринництво України. – 1992. – № 6. – С. 17-18. (Особистий внесок здобувача полягає у постановці завдання, зборі експериментальних і літературних даних, їх аналізі та написанні роботи).

13. Спека С., Вус С. Худоба м`ясного напряму на Поліссі // Тваринництво України. – 1992. – № 7-8. – С. 14-15. (Особистий внесок здобувача полягає у постановці завдання, зборі експериментальних і літературних даних, їх аналізі та написанні роботи).

14. Спека С., Вус С. Утримання м'ясної худоби на Поліссі // Тваринництво України. – 1992. –№ 11-12. – С. 14-15. (Особистий внесок здобувача полягає у постановці завдання, зборі експериментальних і літературних даних, їх аналізі та написанні роботи).

15. Вінничук Д.Т., Спека С.С. Генетичні прийоми створення поліського типу м'ясної худоби // Вісник аграрної науки. – 1994. – № 8. – С. 59-63. (Особистий внесок здобувача: проведення досліджень, обробка даних).

16. Спека С.С. Створено поліський зональний тип м'ясної худоби // Вісник аграрної науки. – 1994. – № 6. – С. 3-8.

17. Спека С., Янович В., Стефюк В. та ін. Створення м`ясних стад на Поліссі України // Тваринництво України. – 1994. – № 3. – С. 12-13. (Особистий внесок здобувача: проведення експериментів, обробка даних, викладення результатів досліджень).

18. Путь С., Спека С. Відтворення галузі м’ясного скотарства в умовах Полісся // Тваринництво України. – 1994. – № 5. – С. 2 (Особистий внесок здобувача: розробка методики групування матеріалів, біометрична обробка, написання статті).

19. Спека С.С., Янович В.М., Бражевська Р.Є. та ін. Селекційна програма виведення поліської породи м’ясної худоби // Вісник аграрної науки. – 1995. – № 11. – С. 76-82. (Розробка планів підбору плідників, оцінка їх по потомству, написання статті).

20. Янович В., Путь С., Спека С. та ін. Технологія – основа створення галузі м'ясного скотарства // Тваринництво України. – 1995. – № 3. – С. 5-7. (Розробка основних ланок технології, авторський нагляд при будівництві, освоєння технології, написання статті).

21. Спека С. М’ясне скотарство на Поліссі // Тваринництво України. – 1995. – № 9. – С. 16-17.

22. Спека С., Путь С, Янович В. Особливості створення м’ясного скотарства // Тваринництво України. – 1995. – № 10. – С.5-7. (Узагальнення результатів селекційної роботи в регіоні, написання статті).

23. Спека С. Зональні м’ясні породи і типи худоби // Тваринництво України. – 1996. – № 9. – С. 8-9.

24. Чуприна О., Спека С. М’ясне скотарство – перспективна галузь Рівненського Полісся // Тваринництво України. – 1998. – № 5. – С. 16-17. (Розробка програми створення галузі м’ясного скотарства в господарствах Рівненщини, написання статті).

25. Спека С. Регіональні селекційні центри – гаранти створення галузі м'ясного скотарства // Тваринництво України. – 1998. – № 6. – С. 5-7.

26. Спека С. Створено поліську м'ясну породу великої рогатої худоби // Тваринництво України. – 1998. – № 12. – С. 11-14.

27. Спека С.С., Зубець М.В., Буркат В.П., Вінничук Д.Т. та ін. Новостворена поліська м’ясна порода великої рогатої худоби: методи селекції та господарсько-корисні ознаки // Вісник аграрної науки. – 1999. – № 2. – С. 49-56. (Узагальнення матеріалів багаторічної селекційної роботи зі стадами, аналіз результативності підбору, написання першого варіанту статті).

28. Спека С.С., Шкрядо Л.В., Поступаленко П.В. Особливості створення поліської м'ясної породи великої рогатої худоби // Вісник аграрної науки. – 1999. – № 7. – С. 24-27. (Аналіз результатів досліджень, написання статті).

29. Спека С.С. Сучасна і майбутня племінна база м'ясного скотарства на Житомирщині // Тваринництво України. – 2000. – № 9-10. – С. 12-14.

30. Спека С.С. Шляхи подальшого удосконалення вітчизняних м’ясних порід // Тваринництво України. – 2002. – № 9. – С. 17-19.

31. Спека С. Cоздание и использование полесского мясного скота в Украине
// Молочное и мясное скотоводство. – 2002. – № 8. – С. 32-35.

Публікації у періодичних наукових фахових виданнях

32. Козлов А.Ф., Миненко В.А., Белозерский О.Л., Спека С.С. К вопросу о скороспелости черниговского и приднепровского внутрипородных типов мясного скота // Разведение и искусственное осеменение крупного рогатого скота. – К.: Урожай. – 1986. – Вып. 18. – С. 34-37. (Аналіз результатів експериментів, написання статті).

33. Спека С.С. Мясная продуктивность помесных бычков различных породных сочетаний в условиях Житомирского Полесья УССР // Разведение и воспроизводство с.-х. животных в условиях Полесья и Лесостепи УССР. Сб. науч. труд. Украинской сельскохозяйственной академии. – К. – 1986. – С.49-56.

34. Спека С.С., Набока И.П. Резервы увеличения производства мяса и улучшение его качества // Повышение качества продуктов животноводства / Межвуз. сб. научн. труд. – К. – 1988. – С. 102-107. (Проведення досліджень, узагальнення матеріалів, написання статті).

35. Спека С.С. Деякі особливості створення української породи м’ясної худоби // Розведення та штучне осіменіння великої рогатої худоби. – К.: Урожай. – 1991. – Вып. 23. – С. 26-30.

36. Спека С.С. Селекційні програми виведення нових порід і типів м’ясної худоби на Поліссі України : Агроекологія і біотехнологія // Збірник наукових праць Інституту агроекології та біотехнології УААН. – К.: Аграрна наука, 1996. – Вип. 1. – С. 269-278.

37. Спека С.С. Створення адаптивної до умов Полісся м’ясної породи великої рогатої худоби : Агроекологія і біотехнологія // Збірник наукових праць Інституту агроекології та біотехнології УААН. – К.: Аграрна наука, 1998. – Вип. 2. – С. 352-360.

38. Спека С.С. Технологія – основа ведення галузі м'ясного скотарства на Поліссі України // Вісник Державної агроекологічної академії України / Наук.-теорет. збірник. Спец. випуск. – Житомир:Жовтень, 2000. – С. 190-191.

39. Тараріко Ю.О., Солянек Є.Г., Спека С.С., Дорошенко К.В. Модель ведення сільськогосподарського виробництва в зоні відчуження Чорнобильської АЕС // Агроекологічний журнал. – 2001. – № 1. – С. 16-21 (Особистий внесок здобувача: формування м’ясних стад в зоні відчуження, проведення досліджень, написання статті).

40. Спека С.С. Створення галузі м’ясного скотарства на Поліссі України // Агроекологічний журнал. – 2002. – № 2. – С. 55-59.

Авторські свідоцтва

41. А.с. № 280 України. Українська м’ясна порода великої рогатої худоби / Спека С.С. та інші (Україна). – № 70; Заявлено 23.10.92 р. (О. в. – 5%).

42. А.с. № 317 України. Заводська лінія Лосося 2391 ЧРУМ-18 української м’ясної породи великої рогатої худоби / Спека С.С. та інші (Україна). – № 70; Заявлено 23.10.92 р. (О. в. – 12%).

43. А.с. № 324 України. Заводська лінія Осокора 0109 ЧРУМ-5 української м’ясної породи великої рогатої худоби / Спека С.С. та інші (Україна). – № 70; Заявлено 23.10.92 р. (О. в. – 10%).

44. А.с. № 641 України. Поліський зональний тип м’ясної худоби / Спека С.С. та інші (Україна). – № 41; Заявлено 14.04.92 р. (О. в. – 14%).

45. А.с. № 647 України. Заводська лінія Іриса 559 поліського зонального типу м’ясної худоби / Спека С.С. та інші (Україна). – № 41; Заявлено 14.04.92 р. (О. в. – 25%).

46. А.с. № 656 України. Заводська лінія Тонака 662 поліського зонального типу м’ясної худоби / Спека С.С. та інші (Україна). – № 41; Заявлено 14.04.92 р. (О. в. – 25%).

47. А.с. № 664 України. Заводська лінія Каскадера 530 поліського зонального типу м’ясної худоби / Спека С.С. та інші (Україна). – № 41; Заявлено 14.04.92 р. (О. в. – 25%).

Інструкції, методики, програми, рекомендації

48. Шкурин Г.Т., Окопний О.М., Степанчук І.Г. ... Спека С.С. та ін. Інструкція по бонітуванню великої рогатої худоби м’ясних порід і типів. – К.: Урожай, 1993. – 17 с. (Науково обґрунтовані оптимальні вимоги до тварин ПЗТ).

49. Зубец М.В., Пабат В.О., Буркат В.П. ... Спека С.С. та ін. Національна

10 раз и больше сократить трудоемкость и в 5 раз энергоемкость; увеличить нагрузку на одного работающего в животноводстве – 100 гол. и больше; улучшить воспроизводительную способность маточного поголовья; уменьшить возраст первой случки телок на 1,2-1,6 мес.; сократить сервис-период у коров-кормилиц на 18,4-26,8 дня; продлить возраст хозяйственного использования мясных коров на 14,3-17,9% и др., что заметно повысило рентабельность отрасли мясного скотоводства.

Основные результаты работы использованы в нормативных документах, научно-практических рекомендациях и программах создания новой отрасли – специализированного мясного скотоводства Украины.

Ключевые слова: крупный рогатый скот, мясная порода, тип, генотип, линии, семейства, весовой и линейный рост, убойные и мясные качества, технологии.

Матеріали наукових конференцій

53. Романов Л.М., Спека С.С. Использование некоторых факторов крови в селекции мясного скота // Тез. докл. обл. науч.-произ. конф. “Рациональное ведение отрасли животноводства”. – Днепропетровск. – 1985. – С. 36-37 (Виявлено генетичні особливості різних генотипів).

54. Спека С.С., Белозерский О.Л. Результаты скрещивания животных черниговского (ЧМ-1) и приднепровского (ПМ-1) с быками “знаменского” типа // Тез. докл. обл. науч.-произ. конф. “Животноводство на пути перестройки”. – Днепропетровск, 1988. – Ч. I. – С. 62 (Розкрито продуктивні та м’ясні якості тварин різних генотипів).

55. Спека С.С. Воспроизводительные и продуктивные способности помесных животных мясного направления продуктивности // Материалы к ІІІ Всероссийскому совещанию по проблеме повышения резистентности сельскохозяйственных животных “Селекция сельскохозяйственных животных на устойчивость к болезням и повышение резистентности в условиях промышленной технологии” – Выпуск 8. – М.: Малоярославецкая типография. – 1988. – С. 172-173.

56. Спека С.С., Павленко О.М. Нові лінії в поліському зональному типі м’ясної худоби // Тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. “Генетика продуктивності тварин”. – К.: ЦУОП ІНПП “Плодвинконсерв”. – 1994. – С. 97. (Розкрито методи створення та оцінки нових ліній в ПЗТ).

57. Спека С.С., Павленко О.М. Поліський зональний тип м’ясної худоби // Тези доп. наук.-вироб. конф. / Наук.-вироб. бюл. “Селекція” Ч. ІІ. Національне об’єднання по племінній справі у тваринництві “Укрплемоб’єднання”. – К. – 1995. – С. 115-120 (Розкрито методи створення ПЗТ).

58. Спека С.С., Павленко О.М. Формування генеалогічної структури поліського зонального типу // Тези доп. наук.-вироб. конф. “Теоретичні й практичні аспекти породоутворювального процесу у молочному та м’ясному скотарстві”. – К.: Асоціація “Україна”. – 1995. – С. 203-204. (Висвітлені селекційно-генетичні принципи створення генеалогічної структури в ПЗТ).

59. Спека С.С. М’ясне скотарство – основна галузь тваринництва в забрудненій радіонуклідами зоні // Тези доп. наук.-практ. конф. “Сталий розвиток агроекологічних систем в умовах обмеженого ресурсного забезпечення”. – К.: Інститут агроекології та біотехнології УААН. – 1998. – С. 217-219.