1. В дисертації узагальнені експериментальні дані та наведено нове вирішення наукової задачі, яке полягає у виявленні поліморфізму генофонду гречки за ознаками продуктивності та критеріями адаптивності в умовах Лісостепу України на основі встановлених особливостей рівня їх прояву в екологічних умовах; їх взаємозв’язків та взаємообумовленості, генотип-середовищних взаємовідносин, що дозволило розробити систему діагностичних оцінок рівня адаптивності, за допомогою якої виділено генетичні джерела за комплексом цих ознак з метою їх використання в селекційному процесі гречки на високу стабільну врожайність. 2. Виявлено, що частка впливу погодних умов середовища на показник урожайності зерна вивчених екотипів гречки становила, в середньому за 7 років, Cv=74,0% і варіабельності на рівні V=31,8-41,2, в найбільш несприятливі роки - V=57,1-75,4. 3. Показано, що рівень взаємозв’язку між показниками урожайності генотипів та основними елементами структури продуктивності – масою і кількістю зерен з рослини, становить r=0,57 і 0,53, відповідно, а частка впливу пара типових факторів на ці показники, знаходиться на рівні Cv= 49,9 та 40,4%, а в екстремальних посушливих умовах Cv=56,8 та 62,7%. Найбільш цінними генетичними джерелами, стабільно високої урожайності та елементів їх структури продуктивності є сортозразки - UDS01402, UDS00411, UDS01364, UDS01398, UDS01362, UDS01392, UDS01401, UDS00481. 4. Рівень взаємозв’язку між показниками урожайності та масою 1000 зерен, в середньому для всіх вивчених еколого-географічних груп гречки становив r=0,45, частка впливу генотипу на показник маси 1000 зерен Cq=68,7% (V=11,7). Генетичними джерелами стабільної крупнозерності з оптимальними показниками маси 1000 зерен для переробної промисловості (28-30 г) є сортозразки - UDS00003 (28,8 г), UDS00358 і UDS00542 (28,2 та 27,9 г) (скоростигла північна група), UDS00442 і UDS00481 (28,2 та 29,5 г), UDS00411 (29,3) (середньостигла південна група). 5. Частка впливу генотипу на тривалість вегетаційного періоду в середньому для всіх вивчених груп генотипів становила Cq=47,5%, з суттєвою диференціацією прояву впливу в залежності від еколого-географічних груп: від Cq=40,1% для пізньостиглої приморської групи до Cq=62,5% для скоростиглої північної групи. Рівень взаємозв’язку між показниками урожайності і тривалості вегетаційного періоду становив, в середньому для всіх груп стиглості r=0,36. Високий рівень взаємозв’язку виявлено між показниками тривалості вегетаційного періоду і висотою рослини (r=0,51) та кількістю міжвузль на стеблі (r=0,41). Вплив генотипу на показник висоти рослини становить Cq=64,4% при варіюванні ознаки V=29,7. Генетичними джерелами скоростиглості є зразки UDS000026, UDS00358, UDS00542, UDS00411 та UDS00441. 6. Визначальними показниками стабільності насіннєвої продуктивності є посухо- та жаростійкість, які обумовлюються рівнем стійкості до перегріву проростків, ступінню водонасиченості тканин рослин, рівнем водного дефіциту в стресових умовах, ступінню водоутримуючої здатності тканин листя, інтенсивністю транспірації, термостійкістю листової пластинки, показниками схожості насіння в умовах підвищених температур. 7. Встановлено, що за ознакою витривалості проростків гречки до дії шокових температур при експозиціях 35 і 550С протягом 1 та 3 годин виявлена диференціація експериментального генофонду гречки: найвищою стійкістю до перегріву відрізнялися сортозразки середньостиглої південної групи (кількість живих проростків становила 86,7% та 27,3% (1 год.) і 66,7% та 11,2% (3 год.)), найменшу стійкість виявили сортозразки пізньостиглої приморської групи (64,9% та 14,6% і 60,4% та 6,3% (3 год.), відповідно). Сортозразки, які виявили високу стійкість до перегріву проростків за роки проведення експерименту, рекомендовані, як генетичні джерела посухостійкості - UDS01334, UDS01399 UDS00543, UDS01315. 8. Встановлено існування середнього рівня негативного взаємозв’язку показників насіннєвої продуктивності і водного дефіциту (r=-0,25 та -0,30), значну частку впливу генотипових факторів на показник водного дефіциту (Cq=43,8%), що вказує на доцільність використання даного показника при негативному доборі посухостійких сортозразків. Як генетичні джерела показника водного дефіциту виділено зразки: UDS00543, UDS01318, UDS01334, UDS01399, UDS01385, UDS01383, UDS01315, UDS00100. 9. Виявлено, що водоутримуюча здатність листя гречки в значній мірі обумовлюється генотипом (Cq=46,6%) при невисокому рівні варіюванні ознаки (V=25,3) і стабільному зв’язку з показниками індивідуальної насіннєвої продуктивності (r=0,38 та 0,36). Диференціація генофонду гречки за показником дозволила виявити сортозразки UDS00542, UDS00026, UDS01400, UDS01325, UDS01336, із значним вираженням ознаки (23,9-26,9%), високою її стабільністю (V=8,9-16,1) і кваліфікувати їх, як генетичні джерела водоутримуючої здатності. 10. Між показниками інтенсивності транспірації - мг/г год та г/м2год встановлено наявність високого фенотипового кореляційного зв’язку (r=0,87). Виявлено існування суттєвого негативного впливу цих показників на характеристики насіннєвої продуктивності (маси та кількості зерен) сортозразків у всіх еколог-географічних груп r=-0,48 і –0,51 та –0,36 і -0,37. Показники інтенсивності транспірації контролюються на 47,8 та на 37,4% генотипом при значних рівнях варіабельності (V=35,2 та 29,4). Генетичними джерелами стабільно низьких показників інтенсивності транспірації в посушливі роки є зразки UDS00026, UDS00049, UDS01375, UDS01318, UDS01397 (скоростигла північна група), UDS00411, UDS00435, UDS01399, UDS00332, UDS01350 (середньостигла південна група). 11. Селекційно цінними генетичними джерелами поєднання комплексу ознак високої продуктивності, оптимальної тривалості вегетаційного періоду, високих технологічних якостей зерна та адаптивності до стресових умов середовища є сортозразки: UDS01364, UDS01398, UDS01402, UDS00411, UDS00441, UDS00435, UDS00332, UDS0481 - середньостигла південна група, UDS01321, UDS00026, UDS00542, UDS00357, UDS00543 - скоростигла північна група. |