Вивчення літератури та архівних матеріалів дозволило створити реєстр ранньосередньовічних поховальних пам'яток Південно-Східної Європи, що нараховує 48 пунктів (могильників та окремих поховань) празької, пеньківської та колочинської культур. Аналіз матеріалів цих могильників, проведений за єдиною формалізованою методикою, дозволив виділити 45 типів грунтових та 29 типів підкурганних поховань. Порівняння типологічних спектрів різних археологічних культур, а також компаративний аналіз статистичних даних за окремими групами ознак дозволив ще раз підкреслити етнографічну своєрідність кожного з аналізованих культурних угруповань. Така своєрідність робить неможливим визначення певних рис, що могли характеризувати загальнослов'янський поховальний обряд періоду раннього середньовіччя. Порівняння структур поховальних пам'яток різних локальних варіантів кожної з аналізованих археологічних культур дозволяє стверджувати наявність локальних поховальних традицій, іноді досить відмінних. Таким чином, матеріали поховальних пам'яток свідчать на користь того, що у ранньому середньовіччі слов'янство мало дробний етнографічний поділ і загальнослов'янські етнічні риси (зокрема, щодо поховального обряду) поступалися за значенням рисам, які були притаманні окремим мікроетнічним утворенням. Динаміка зміни у поховальному обряді населення лісостепової та південної частини лісової зони Східної Європи не була детермінована значними соціальними перетвореннями. Основними чинниками, що обумовили характер та подальший розвиток поховального обряду регіону, слід вважати генетічну споріднаність населення, а також безпосередні контакти носіїв кожної поховальної традиції. Механізми таких контактів неоднакові: в ряді випадків йдеться про контакти у маргінальних зонах, інші свідчать про переміщення груп населення з одного регіону в інший. Максимальної інтенсивності міграційні процеси набувають у другій половині VІ – VІІ ст., що пов'язано з поверненням у Південно-Східну Європу учасників Балканських війн. Матеріали поховальних пам'яток досить яскраво ілюструють витіснення південноколочинського населення і переміщення його частини у Верхне Подніпров'я як на північні околиці колочинського ареалу, так і в ареал культури Тушемля-Банцеровщина. За темою дисертації опубліковані такі роботи: Питання топографії поховальних пам'яток V-VII ст. у Верхньому Подніпров'ї // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Серія “Історія”. - Вип.40. -К. -1998. - С.16-18. До проблеми інтерпретації поховальних пам'яток в археології // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. - Серія “Історія, економіка, філософія”. - Вип.5. - К. - 2001. - С.335-343. До питання про формування ранньосередньовічних курганних старожитностей у Південно-Східній Європі // Вісник Переяслав-Хмельницького педагогічного університету. - Серія “Історія”. - Вип.4. - Переяслав-Хмельницький. -2001. - С.8-21. Ранньосередньовічні інгумації у аралі пеньківської культури // Vita antiqua. - № 2. - К. -1999. - С.98-110. Топографія слов'янських поховальних пам'яток V-VII ст.у Південно-Східній Європі // Vita antiqua. - № 5-6. - К. - 2003. - С.164-170.
|