Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Історичні науки / Археологія


Єльников Михайло Васильович. Поховальні пам'ятки Нижнього Подніпров'я часів Золотої Орди (середина XIII перша половина XV ст.) : дис... канд. іст. наук: 07.00.04 / Кримський філіал Інституту археології НАН України. — Сімф., 2006. — 260арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 170-199.



Анотація до роботи:

Єльников М.В. Поховальні пам’ятки Нижнього Подніпров’я часів Золотої Орди (середина XIII – перша половина XV ст.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.04. – археологія. – Інститут археології НАН України, Київ, 2006.

У роботі наведено теоретичне узагальнення поховальних пам’яток осілої і кочової людності Нижнього Подніпров’я другої половини XIII – першої половини XV ст. Визначено характер і ступінь впливу прийшлих племен на поховальний обряд місцевого населення.

Здійснено повну культурно-хронологічну атрибуцію поховальних комплексів зазначеного регіону. Населення не тільки пережило монгольську навалу, але й за часів Золотої Орди відбулась нова міграція кочової і осілої людності в Нижнє Подніпров’я з інших регіонів Улусу Джучі, що обумовило дуже складну культурно-історичну ситуацію. Поряд з пам’ятками, що виникли за часів Київської Русі та продовжували попередню лінію розвитку, з’являються нові, що мали змішані і “східні” риси. Поява перших пов’язана з переміщенням в регіон нового християнського населення – північнокавказьких алан з територій історичної Аланії та Кримського півострова. Пам’ятки з вираженим “поволзьким відтінком” з’являються у Нижньому Подніпров’ї разом з частиною осілої і кочової людності, що пересунулась сюди під час епідемії чуми 1346-1353 рр. та у 1361/2-1380 рр. - період знаходження тут адміністративно-політичного центру Мамаєвої орди.

У роботі наведено теоретичне узагальнення поховальних пам’яток Нижнього Подніпров’я часів Золотої Орди. Запропоновано новий погляд на характер і ступінь впливу прийшлих племен на поховальний обряд місцевого населення, визначено залежність етнокультурних проявів від динаміки розвитку західного крила Улусу Джучі.

Ґрунтові могильники нижньодніпровського регіону поділені на три хронологічні групи, кожна з яких мала свої відмінності. Планування, поховальний обряд і матеріальна культура пам’яток, що виникли за часів Київської Русі, близькі до слов’янських могильників XII-XIII ст. Середнього Подніпров’я, що свідчить про збереження у пониззі Дніпра основного масиву осілої людності.

Поряд з ними, у золотоординський період з’являються ґрунтові некрополі, що мали змішані й “східні” риси. Поява нових рис поховального обряду – викладки з каміння, підбої в конструкції могильних ям, випадки знешкодження небіжчика – пов’язані з міграціями у другій половині XIII ст. північнокавказьких аланів з територій Кримського півострову й історичної Аланії. Серед інвентарю значний відсоток складають матеріали з Криму, Поволжя, Подоння і Кавказу. Відмінності обряду поховання на окремих могильниках були обумовлені наявністю серед населення різних етнічних груп, що складалися зі слов’янського, іранського і тюркського компонентів. Пам’ятки зі “східними” рисами в матеріальній культурі й поховальному обряді вказують на міграцію в XIV ст. частини осілого мусульманського населення, а також окремих груп кочівників з Поволжя і Південного Уралу. Останні перейшли до безкурганного обряду під впливом переважаючого осілого населення, що сповідало християнство.

Вплив ординців позначився у поховальному обряді кочівників появою таких рис, як південна й північна орієнтації. На Правобережжі більш виразно зберігаються типи половецького поховального обряду, лівобережні пам’ятки в деяких випадках утворюють локальні варіанти із характерними лише для них ознаками, що дозволяє бачити в кожному з них окрему групу кочових племен. Це вказує на збереження основного масиву половецького населення, а відносна чистота типів поховального обряду – на міграцію кочівників зі сходу, які ще не вступили в контакт з місцевими мешканцями. Поряд з локальними відмінностями спостерігається й уніфікація поховального обряду, яка відбувається в умовах улусної системи під впливом ісламу, на ряді пам’яток відзначається поступове зникнення курганного обряду.

В золотоординській державі, коли степовий регіон став однією з ділянок Великого шовкового шляху, набувають значення магістралі, що йшли суходолом в широтному напрямку. Поряд з північним і південним напрямками торговельно-економічних зв’язків, з другої чверті XIV ст. поширюється імпорт з поволзьких центрів – орнаментованих дзеркал, прикрас, побутових речей, посуду. Деякі вироби (браслети “булгарського типу”, золоті прикраси) могли потрапити в регіон разом з частиною населення, яке переселилося сюди під час епідемії чуми та в період входження до складу Мамаєвої Орди. Найбільша концентрація поховальних пам’яток спостерігається біля перевозів через Дніпро, що були “торговельними вузлами”. На розвиток промислів вказують знахідки в похованнях рибальських гачків, ножиць, гольників, наперстків. Зацікавлені в отриманні продуктів землеробства і ремісничих виробів, кочівники брали безпосередню участь у внутрішній торгівлі. Спостереження, отримані при дослідженні інвентарю поховань, підтверджуються речами з поселень, скарбів та випадкових знахідок.

Знаходження Нижнього Подніпров’я у складі Золотої Орди обумовило дуже складну етнокультурну ситуацію. Значний взаємовплив відзначається між північнокавказькими аланами й осілими місцевими мешканцями, відносини останніх з кочівниками мали здебільшого риси культурно-торговельного обміну й не носили асиміляційного характеру, головною причиною чого була приналежність до різних релігійних конфесій і господарсько-побутового укладу.

Публікації автора:

Монографія:

  1. Ельников М.В. Средневековый могильник Мамай-Сурка (по материалам исследований 1989 – 1992 гг.). I. – Запорожье: ЗГУ, 2001. – 275 с.

Статті у наукових фахових виданнях:

  1. Єльников М.В. Про предмети з християнською символікою в похованнях могильника Мамай-Сурка // Археологічний літопис Лівобережної України. – Полтава, 1999. – Ч. 2. – С.49-51.

  2. Ельников М.В. К вопросу о салтовских элементах периода развитого и позднего средневековья в нижнеднепровском регионе // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя, 2000. – Вип. IX. – С.229-238.

  1. Ельников М.В. Средневековый могильник Мамай-Сурка в Нижнем Поднепровье // Археологічний літопис Лівобережної України. – Полтава, 2000. – Ч. 1-2. – С.42-53.

  2. Єльников М.В. “Дике поле” і проблема складу населення Нижнього Дніпра за часів Золотої Орди // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя, 2001. – Вип. X. – С.20-29.

  3. Єльников М.В. Браслети “булгарського типу” з могильника Мамай-Сурка // Старожитності степового Подніпров’я і Криму. – Запоріжжя, 2002. – Т. X. – С.252-258.

Статті у наукових журналах та збірках наукових праць:

  1. Ельников М.В., Локарев С.К. Золотоордынские монеты из могильника Мамай-Сурка // Нова парадигма. – Запоріжжя, 1997. – Вип. 5. – С.63-70.

  2. Ельников М.В. Памятники периода Золотой Орды Нижнего Поднепровья: история изучения, итоги и перспективы // Татарская археология. – Казань, 2001. – № 1-2 (8-9). – С.142-187.

  3. Ельников М.В. К вопросу о локализации “Екатеринославского клада” периода Золотой Орды // Музейний вісник. – Запоріжжя, 2002. – № 2. – С.66-69.

  4. Єльников М.В. До питання про міграції за часів Золотої Орди на Нижньому Дніпрі // Сучасні проблеми археології / Зб. наук. пр. – К., 2002. – С.72-73.

Тези та матеріали конференцій:

  1. Ельников М.В. Грунтовый могильник Мамай-Сурка в Нижнем Поднепровье // Матер. міжнар. науково-практичної конф. “Запорозьке козацтво в пам’ятках історії та культури”. – Запоріжжя, 1997. – Секція I, II. – С.17-22.

  2. Ельников М.В. К вопросу об этническом составе населения Нижнего Поднепровья в золотоордынский период // Матер. междунар. науч. конф. “Проблемы истории и археологии Украины”. – Харьков, 2001. – С.121.

  3. Єльников М.В. Прикраси у вигляді голови дракона/змія з поховань золотоординського часу // Тези доп. міжнар. наук. конф. “V сходознавчі читання А. Кримського”. – К, 2001. – С.86-87.

  4. Ельников М.В. Экономические и культурные связи населения Нижнего Поднепровья и Крыма в золотоордынский период // Матер. II Судакской междунар. науч. конф. “Причерноморье, Крым, Русь в истории и культуре”. – Киев-Судак: “Академпериодика”, 2004. – Ч.II. – С.77-83.