Анотація до роботи:

Теличко Т. Г. Поетика іншонаціонального в англійському романі початку ХХ ст. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.04 - література зарубіжних країн. – Дніпропетровський національний університет. - Дніпропетровськ, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню поетики іншонаціонального в англійському романі початку ХХ століття. В ній простежується еволюція сприйняття «чужого»/ «іншого»/ «інакшого» від давньої літератури до початку ХХ століття, коли була усвідомлена нагальна потреба в діалозі. Зв'язок особливостей рецепції іншонаціонального з національною ідентичністю демонструється на матеріалі англійського письменства, де „англійськість” відбито у дзеркалі сприйняття «іншого».

Італія й Росія як компоненти „іншонаціонального” в англійському письменстві розглянуті в романі Е.М.Форстера „Куди не наважуються ступити ангели” та в „російських романах” Х.Уолпола „Темний ліс” і „Таємниче місто”. Форстер аналізує англійський національний характер через осягнення „чужого” — італійського характеру. „Відкритість” як домінуюча риса італійців протиставляється англійській „закритості” й „нерозвиненому серцю”. Провідна форстерівська концепція «особистих стосунків» пов’язана з ідеєю подолання „культурного інсайдеризму”. Уолпол долає „культурний інсайдеризм”, вдаючись до російського фольклору, культури й літератури при створенні образу Росії та російського характеру в своїх романах. Прагнучи осягнути Росію, він починає розмовляти „мовою” російської культури. Уолпол бачить можливість єдності на духовнім рівні.

Особливо загострена останнім часом проблема порозуміння людей – представників різних культур зумовлює актуальність романів як Е.М.Форстера, так і Х.Уолпола, поетологічні системи яких значною мірою детерміновані питаннями гармонізації людського буття. Різних за мірою досліджуваності, за впливом на літературний процес, за місцем, яке ці автори посідають у письменстві, Форстера і Уолпола, утім, об’єднує гуманістичне вболівання за збереження людяності, художньо реалізоване ними через залучення іншонаціонального матеріалу.

Форстер й Уолпол у своїх романах вирішують проблему іншонаціонального і створюють відповідний образ у різний спосіб. Кожен з них утілює іншонаціональне в індивідуальній митецькій системі. Форстер звертається до традиційного англійського жанру сімейного роману з характерними для жанру внутрішніми родинними колізіями. Хоча у форстерівськім романі й має місце символізація образів, психологізація образів-деталей, але в цілому стиль виростає на фундаменті класичного реалізму. На противагу йому Уолпол створює роман, фабула якого пов'язана з історико-соціальними потрясіннями в Росії перших десятиліть ХХ століття. Стильову специфіку прози Уолпола відзначають пафосний тон, принципова символізація, яка зумовлює принциповий дуалізм образної системи. Раціоналізм Форстера в Уолпола замінюється введенням у тканину твору ірраціонального начала, зверненням до несвідомого. Принципово різняться в обох письменників і засоби створення образу іншонаціонального — «англійської» Італії у Форстера й «англійської» Росії в Уолпола. Побутові колізії в романі Форстера вивищуються до трагічного конфлікту національно-культурних ментальностей, де однаково значущими стають взаємні віддзеркалення італійського й англійського. Уолпол з самого початку знімає драматизм опозиції «своє - чуже», акцентуючи інші складнощі осягнення іншонаціонального. Подолання цих складностей — у переборенні стереотипів, котрі спрощують національну самобутність, що її нерозуміння ускладнює діалог.

Попри очевидні розбіжності жанру, стилю, конфлікту в прозі письменників, обоє ведуть до ідеї можливості й необхідності діалогу. Розв’язання конфлікту у Форстера пов'язане не з утвердженням певної національно-культурної ментальності, а зі своєрідним подоланням і англійського, й італійського на користь природного, загальнолюдського, в якому тонуть розбіжності, втрачаючи актуальність. Уолпол бачить можливість єдності в духовній сфері, тому таким важливим для його дискурса є книжково-літературний компонент. На відміну від Форстера, котрий «заземлює» і багато в чому «розвінчує» «міф Італії», в Уолпола зберігається привабливість «російського міфа», принадність його таємниці, його загадки.

Публікації автора:

1. Теличко Т.Г. Эволюция образа Италии в английской литературной традиции: к проблеме инонационального // Литературоведческий сборник. – Донецк: ДонГУ, 2000. – Вып.3. – С. 181-189.

   Теличко Т.Г. Италия и Россия как компоненты инонационального сознания в творчестве Э.М. Форстера и Х. Уолпола // Вікно в світ. Зарубіжна література: наукові дослідження, історія, методика викладання.– № 3. – К., 2001. – C.81-88.

   Теличко Т.Г. Формирование «иного» в западноевропейской литературе // Мова і культура. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2005. – Вип. 8. – Т. VIII. Актуальні проблеми сучасної філологічної науки. – С.137-146.

   Теличко Т.Г. Фольклорно-сказочные архетипы в романе Х. Уолпола «Темный лес»: к проблеме рецепции инонационального в литературе // Литературоведческий сборник. – Донецк: ДонНУ, 2006. – Вып.26-27.-С.208-215.

   Додаткові публікації:

   1. Теличко Т.Г. «Русская» тема в творчестве Хью Уолпола // Тезисы докладов II международной конференции литературоведов-англистов. – Орел: Изд-во Орловск. ун-та, 1992. – С.54.

   2. Теличко Т.Г. Символика в художественном мире романа Х.Уолпола «Темный лес» // Целостность литературного произведения и проблемы его анализа: Тезисы конференции. – Донецк: ДонГУ, 1992. – С.45-46.

   3. Теличко Т.Г. Образ мира в романе Хью Уолпола «Таинственный город» // Английская литература в контексте русской и национальной культуры: Тезисы докладов III международной конференции литературоведов-англистов. – Смоленск: Изд-во Смоленск. ун-та, 1993. – С.74.

   4. Теличко Т.Г. Достоевский в творчестве Х.Уолпола // Англия и Россия: диалог двух культур: Тезисы IV международной конференции преподавателей английской литературы. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1994. – С.50.

   5. Теличко Т.Г. Символический подтекст в романе Хью Уолпола «Темный лес» // Античность – ХХ век: проблемы изучения литературы и язика: Сб. научн. работ.– Донецк: ДонГУ, 1996.– С.68-75.

   6. Теличко Т.Г. «Рубежи» и «границы» в художественном мире романа Э.М. Форстера «Куда боятся ступить ангелы» // Античність – сучасність (питання філології). Зб. науков. праць.– Вип.1.–Донецьк: ДонНУ, 2001. – С.142-149.

   7. Теличко Т.Г. Русская тема в английской литературной традиции // Модели успеха: развлекательность, популярность, массовость как явления культуры: Сб.материалов XI международной конференции преподавателей английской литературы. – Тамбов: Изд-во Тамбовск. ун-та, 2001. – С.152-153.

   8. Теличко Т.Г. Роль «чужого» в процессе национальной самоидентификации (Э.М. Форстер, Х. Уолпол) // Проблема национальных идентичностей в литературах Старого и Нового света: Материалы международной научной конференции. – Минск, МГЛУ – ЕГУ, 2002. – С.21-22.

   9. Теличко Т.Г. Россия и русская литература «глазами Англии»: к вопросу о национальной идентичности в литературе // Античність – сучасність. Зб. наукових праць.–Вип. №3. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – С.141-149.

   10. Теличко Т.Г. Писатель как читатель: роль русской литературы в творческом освоении Х.Уолполом России (роман «Темный лес») // Проблемы творческого освоения действительности в литературе Великобритании: Материалы XIII международной конференции Российской ассоциации преподавателей английской литературы. – М.: Литературный институт им. А.М.Горького, 2003. – С.134-135.

   11. Теличко Т.Г. Символика сна в романе Х.Уолпола «Темный лес»: опыт авторской интерпретации // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських та германських мов і літератур: Матеріали міжвузівської конференції молодих учених.– Донецьк: ДонНУ, 2004. – С.303-305.