Анотація до роботи:

Поттер Г.З. Подружня дезадаптація та її психотерапія при демонстративному розладі особистості у жінок. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 19.00.04 – медична психологія. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України. – Харків, 2006.

На основі системного інтегрального обстеження 91 подружньої пари, у яких дружина хворіла на демонстративний розлад особистості, визначено причини, механізми розвитку та клінічні прояви наявної в них подружньої дезадаптації. Виявлено роль біогенних, психогенних, соціогенних та негативних соціально-біологічних чинників у розвитку двох вариантів дезадаптації подружжя: сексуального та соціально-психологічного. Вивчено патологічні патерни сексуальної поведінки жінок та особливості їх комунікації з чоловіком і функціонування сім’ї. Розроблено диференційно-діагностичні критерії виявлених вариантів подружньої дезадаптації та систему їх психотерапевтичної корекції.

1. У роботі наведено теоретичне обґрунтовування та нове рішення проблеми подружньої дезадаптації при демонстративному розладі особистості у жінок. Проблему по новому вирішено на основі вивчення психосексуального дизонтогенезу та психодіагностичного підходу до феномену порушення подружньої адаптації для розробки системи диференційної психотерапевтичної корекції.

2. Порушення подружньої адаптації має складний патогенез, у якому приймають участь психогенні, соціогенні, негативні соціально-психологічні та соматичні фактори. Їх взаємодія призводить до розвитку двох варіантів дезадаптації подружжя: сексуального (67+5%) та соціально-психологічного (33+5%), які мають різні патогенетичні механізми та клінічні особливості.

3. Сексуальний варіант порушень подружньої адаптації проявляється у двох формах: сексуально-еротичній (59+6%) та статеворольовій (41+6%) і має поліморфне вираження. Сексуально-еротична форма дезадаптації обумовлюється частковою сексуальною неадекватністю жінок з розладом особистості у наслідку іх інфантильних сексуальних настанов та сексуально-поведінкового патерна, низьким рівнем поінформованності подружжів в області психогігієни статевого життя та характеризується розходженням у них діапазону прийнятності у проведенні попереднього і завершального періодів та самого статевого акту. Основними причинами розвитку статеворольової форми дезадаптації є порушення статеворольової поведінки одного чи обох з подружжя та несприятливе її сполучення у парі. Розходження діапазону прийнятності подружжя, невідповідність їх загальної і сексуальної поведінки, в основі якої лежить низький рівень культури та недостатня поінформованість у області сексуальних відносин, що сприяє виникненню та розвитку цієї форми.

4. Соціально-психологічний варіант порушення подружньої адаптації проявляється у двох формах: комунікативній (60+9%) та аверсійній (40+9%). Перша форма виникає в результаті міжособистісного конфлікту подружжя та їх нездатністю знаходити вихід з конфліктних ситуацій. Наявність у подружжя дисгармонійних рис характеру, порушення самоактуалізації перешкоджає конструктивному вирішенню конфліктів. Ця форма порушення подружньої адаптації має найбільш пагубний вплив на міцність сімейних відносин: при ній 79+4% чоловіків мають думки про розлучення та роблять спроби розлучитися. При аверсійній формі дезадаптації у жінок знижується сексуальна активність та вони не отримують психосексуального задоволення.

5. Сексуальні розлади при демонстративному розладі особистості за перебігом можуть бути континуальними, - вони виникають в процесі становлення сексуальності та пов’язані з аномальними особистісними особливостями та дискретними, що обумовлені порушенням міжособистісної адаптації.

6. Для жінок з континуальними сексуальними розладами характерним є дисгармонійний психосексуальний розвиток. Порушення фазності, етапності психосексуального розвитку, особливо на етапі формування статеворольової поведінки призводить до порушення вироблення і підкріплення адекватної сексуальної настанови, випадінню або редукції фази формування сексуального компоненту статевого потягу. Порушення темпів психосексуального розвитку, особливо ретардація на еротичній фазі формування статевого потягу, веде до фіксації незрілих форм сексуального задоволення, сексуальних потреб і подальшої дисоціації між окремими структурними компонентами лібідо.

7. У жінок з дискретними сексуальними розладами психосексуальний розвиток протікав без особливих відхилень, хоча в ряді випадків відмічалося його тенденція до редукції еротичного та акценту на сексуальному компоненті статевого потягу.

У жінок з демонстративним розладом особистості та у їх чоловіків у всіх випадках відмічалося психосексуальне незадоволення.

8. Формування подружньої дезадаптації при демонстративному розладі особистості у жінок зумовлене у цілому взаємодією двох факторів: наявністю психосексуального інфантилізму у структурі психічного інфантилізму, який проявляється у вигляді неадекватних форм сексуальної поведінки і дисгармонійної “незавершеної” структури лібідо, і аномальной структурой особистості хворих, які унеможливлюють процес адаптації на усіх рівнях подружньої взаємодії. Також істотну дисгармонійну роль у виникненні подружньої дезадаптації при демонстративному розладі особистості у жінок грає невідповідність типів сексуальної мотивації подружжя, а саме, агресивно-егоістичний та агресивно-аверсійний типи у жінок і шаблонно-регламентований та генітальний у чоловіків.

9. Система психотерапевтичної та психологічної корекції подружньої дезадаптації при демонстративному розладі особистості у жінок повинна відбуватись у двох напрямках: лікування психічної патології у фазі декомпенсації та психотерапевтичної корекції подружньої дезадаптації, диференційованої відповідно до варіанту та форми її розвитку та типу подружніх взаємовідносин.

Проведення розробленої системи психотерапевтичної корекції з використанням сучасних методів та форм психотерапії дає можливість досягти терапевтичного ефекту у 84+5% подружніх пар.

Психопрофілактика подружньої дезадаптації при демонстративному розладі особистості у жінок повинна бути спрямована на попередження розвитку декомпенсації психічного розладу та підвищення рівня психологічної, соціальної, соціально-психологічної та сексуально-поведінкової адаптації подружжя.

Публікації автора:

1. Поттер Г.З. Коррекция сексуальной дезадаптации супружеской пары при истерическом расстройстве личности у жены. // Архів психіатрії – 2002. № 4 (31). – С. 198-200

2. Поттер Г.З. Становление сексуальности женщин с истерическим расстройством личности // Междунар. мед. журнал. – 2002 г. № 3. С. –38-41.

3. Поттер Г.З. Механізми розвитку сексуальної дезадаптації при істеричному розладі особистості у жінок. // Український вісник психоневрології – 2002. – Т. 10 , вип. 3 (32). С.50-52.

4. Поттер Г.З. Сексуальные нарушения при демонстративном расстройстве личности у женщин // Здоровье мужчины. – 2005. № 3 (14).С. – 59-61.

5. Кузьменко В.З., Кришталь В.В. Психотерапевтическая коррекция нарушений сексуального здоровья при неврозах и психопатиях // Нарушение сексуального здоровья при неврозах и психопатиях: Метод. пособие для врачей-сексопатологов.- Сочи, 1988.- с. 55-67. (Здобувачем особисто апробовано систему психокорекції при демонстративному розладі особистості на хворих).

6. Кузьменко В.З., Акопян Н.Г., Галстян Г.М., Зелонджев В.Л. Нарушения сексуального здоровья при психопатиях: Учебное пособие (под ред. проф. Кришталя В.В.).- Москва, 1990. - 56 с. (Здобувачем особисто проаналізовано і відокремлено дискретні і континуальні сексуальні розлади при демонстративному розладі особистості у жінок).