В дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано розв’язання наукового завдання, що полягає в удосконаленні теоретичних основ та розробці науково-практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності податкового регулювання розвитку промисловості України. Проведене дослідження дозволило зробити такі висновки. 1. Проблема ефективного регулювання економічних відносин потребує запровадження гнучкої податкової політики, яка б дала змогу оптимально пов’язати інтереси держави з інтересами переважної більшості платників податків. Для цього недопустимо нехтувати регулюючим потенціалом як податкової системи в цілому, так і окремих податків. Щоб важелі податкового стимулювання забезпечували позитивні зрушення і для держави, і для платників, необхідно спиратися на принципи: рівноправності, економічної доцільності, науковості, цільовий принцип, прозорості, кумулятивності, компетентності, законності. Виходячи з цього, існує необхідність реформування системи оподаткування України шляхом створення реальних умов для переходу промисловості на інвестиційно-інноваційну модель розвитку, що ґрунтуються на макроекономічній збалансованості трьох компонент – потреб держави, спроможності платників та оптимізації макроструктурних пропорцій. 2. Сутність проблеми ефективності податкового регулювання полягає у тому, що зміни податкової системи України повинні стосуватися усіх складових системи оподаткування. Це пов’язано з тим, що податкове законодавство характеризується складністю та суперечливістю, внаслідок чого платники податків мають можливість на законодавчих засадах мінімізувати свої податкові зобов‘язання. Система адміністрування податків є надзвичайно складною та вимагає значного обсягу витрат державних коштів. Великий тіньовий сектор економіки, існування якого стає можливим завдяки систематичним проявам корупції та податкової дискримінації, містить суттєві резерви податкових ресурсів, які держава не в змозі залучити для виконання своїх функцій. Тому головна ціль податкового регулювання має полягати у ефективному застосуванні елементів системи оподаткування, виходячи з стратегічних пріоритетів соціально-економічного розвитку України. 3. Аналіз ефективності податкового регулювання розвитку вітчизняної промисловості дозволив констатувати, що фіскальна політика в Україні є проциклічною. Це не дозволяє державі ефективно, за допомогою автоматичних стабілізаторів згладжувати макроекономічні шоки та коливання. Фіскальна політика є проциклічною, саме завдяки тим факторам, які зумовлюють її подібні характеристики і в інших перехідних економіках. Серед них: слабкий рівень розвитку інфраструктури фінансових ринків та істотні кредитні обмеження урядів в періоди рецесії; низький рівень контролю за інфляційними процесами, низька ефективність монетарної політики; недостатній рівень податкового адміністрування; наявність ефекту «політичної ренти», неефективне використання бюджетних коштів; корупція. 4. Оцінка стану та динаміки податкового навантаження промисловості України показала, що в цілому рівень податкового навантаження на українську промисловість є помірним. Проте слід зазначити, що податковий тягар розподілений між різними суб’єктами та, відповідно, видами економічної діяльності нерівномірно. Це, звичайно, не може вважатися позитивною характеристикою системи оподаткування. Частка податку на прибуток підприємств і організацій у ВВП у 2006 р. становила 4,86%, (у 2005 р. – 5,52%), а в обсязі податкових надходжень – 20,81% (у 2005 р. – 23,93%). Ці та інші статистичні дані, представлені у роботі, свідчать про те, що незважаючи на збільшення абсолютного обсягу надходжень, податковий тиск на реальний сектор економіки поступово зменшується. Позитивне значення для розвитку промисловості України мало зменшення нормативної ставки податку на прибуток з 30 до 25% об’єкта оподаткування. Це, разом з дією інших чинників, призвело до подальшого прискорення темпів промислового виробництва і, як наслідок, підвищення рентабельності та розширення бази оподаткування. 5. В умовах відкритості вітчизняної економіки, а також масштабного зростання глобалізаційних процесів у світі податкові чинники суттєвим чином впливають на потоки іноземних інвестицій, світового капіталу. В сучасному світі, особливо в країнах, які потребуються суттєвого обсягу капітальних інвестицій для оновлення виробничої бази, модернізації економіки, відбувається податкова конкуренція між цими країнами з метою створення привабливих умов для діяльності інвесторів. У глобальному економічному середовищі відбувається конкуренція не лише за інвестиції, а й за нові технології, інновації. У зв’язку з цими обставинами, ґрунтуючись на результатах проведеного наукового аналізу, нами запропоновано запровадження градаційного зменшення нормативної ставки податку на прибуток підприємств України на 5 відсоткових пункти послідовно протягом п’яти років. Цей крок дозволить мінімізувати фіскальний ризик Державного бюджету України. Поряд з цим послаблення податкового тиску на платників податків в умовах фінансової кризи та рецесії дозволить збільшити обсяги інвестицій, прискорити процеси модернізації виробничої бази за рахунок прибутків, що будуть реінвестуватися у виробництво. Крім цього, зменшення нормативної ставки в умовах спаду ділової активності дозволить надати властивостей антициклічності фіскальній політиці в Україні. 6. Завданням удосконалення податкового реформування має стати перегляд практики надання податкових пільг. Враховуючи, що в ряді законів не передбачено обов’язкового для платників окремого обліку пільг, а також цільового їх використання і відповідальності за нецільове використання, в більшості випадків визначити обґрунтованість користування законодавчо встановленими податковими пільгами не можна. Тому актуалізується питання створення державної системи моніторингу за цільовим використанням податкових пільг. З урахуванням необхідності запровадження в Україні інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки, податкові пільги мають надаватися підприємствам, які відповідають пріоритетам та напрямам національного соціально-економічного розвитку, зокрема: впровадження інновації, високий рівень конкурентоздатності продукції (товарів, робіт, послуг) на світових ринках, тощо. 7. Основними завданнями податкової реформи у напрямку підвищення ефективності податкового регулювання розвитку промисловості є обґрунтоване вирівнювання податкового тягаря, спрощення податкової системи, посилення податкового контролю за рівнем витрат виробництва, мінімізація витрат виконання й адміністрування податкового законодавства. Реформування податкової системи України повинно мати форму цілісної стратегії та враховувати соціально-економічне становище в країні, стратегічні завдання розвитку держави та її економіки. Податкова реформа повинна розглядатися не як достатня умова, але як необхідна складова загальної скоординованої політики економічної трансформації і забезпечення прискореного зростання на інноваційній основі. 8. Акцизне оподаткування продукції промислових підприємств має резерви для підвищення ефективності застосування. Ставки податків є достатньо низькими, а також низькою є собівартість виробництва основних видів продукції з високим вмістом спирту. Проте удосконалення акцизного оподаткування вимагає побудови надійного механізму державного контролю за обігом спирту та лікеро-горілчаних напоїв із метою попередження їхнього виробництва та реалізації без сплати до бюджету акцизного збору, а також підпільного виготовлення. В умовах присутності великого тіньового сектору економіки еластичність сукупного попиту по ціні таких товарів є низькою, оскільки відбувається заміщення легальної пропозиції товарів тіньовою, що містить суттєвий ризик несплати податків. |
