Анотація до роботи:

Роздайбіда А.В. Податкове правопорушення як підстава адміністративної відповідальності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право. – Академія державної податкової служби України. – Ірпінь, 2003.

Дисертацію присвячено аналізу сутності та змісту адміністративної відповідальності за податкові правопорушення. В роботі аналізується поняття адміністративної відповідальності взагалі та адміністративної відповідальності за податкові правопорушення зокрема, досліджуються її ознаки та особливості, співвідношення фінансових санкцій та адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері оподаткування. Досліджено елементи й ознаки складу адміністративного податкового проступку, здійснено аналіз визначення системи оподаткування, розглянуті її недоліки, які не дозволяють здійснити належну систематизацію податкових правопорушень. Значну увагу приділено проблемам побудови чіткої взаємообумовленої системи адміністративних податкових правопорушень, виробленню пропозицій щодо внесення змін до законодавства України у цій частині.

В роботі здійснено аналіз запропонованої різними вченими класифікації податкових правопорушень, на основі якого, з урахуванням виявлених недоліків та практики діяльності податкових органів, усі податкові правопорушення пропонується розмежувати на п’ять груп за сукупністю родових і видових об’єктів.

Сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення організаційно-правових засад адміністративної відповідальності за податкові правопорушення. Підготовлено Методичні рекомендації по застосуванню адміністративних стягнень за порушення податкового законодавства.

В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу діючого законодавства України та практики діяльності органів податкової служби, теоретичного осмислення ряду наукових праць в різних галузях знань, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення правового регулювання адміністративної відповідальності за вчинення податкових правопорушень та практики діяльності податкових органів. Основні з них такі:

1. Вирішення питання про характер фінансової відповідальності, її самостійність чи належність до адміністративної відповідальності, є принциповим і має практичне значення, оскільки законодавством повинен бути установлений єдиний особливий порядок притягнення до адміністративної відповідальності, що створить належні процесуальні гарантії забезпечення прав учасників податкових правовідносин.

Всі різновиди фінансових санкцій, що називає законодавець: пеня, стягнення усієї суми прихованого (заниженого) прибутку і штрафів, мають ознаки заходів адміністративного примусу компенсаційно-відновлювального і виправно-карального характеру. Вони застосовуються в системі адміністративно-процесуальних правовідносин при здійсненні державного податкового контролю за вчинення порушень податкового законодавства, які є різновидом адміністративних правопорушень. Таким чином, фінансові санкції є не чим іншим, як заходами адміністративного примусу.

2. Згідно чинного законодавства та практики його застосування форма вини суб’єкта адміністративного правопорушення в сфері оподаткування впливає на визначення міри адміністративної відповідальності тільки в тих випадках, коли законодавством визначений диференційований розмір адміністративного стягнення або воно є альтернативним. В більшості інших випадків форма вини не впливає на визначення розміру та виду адміністративного стягнення, що суперечить загальноправовим принципам.

3. Необхідно усунути неузгодженість правових норм, що встановлюють адміністративну відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положення абзацу 4 пункту 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” дублюють статтю 164-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення “Ухилення від подання декларації про доходи”, але зазначені правові норми передбачають за вчинення одного правопорушення різні адміністративні санкції. Адміністративним кодексом передбачена відповідальність у вигляді попередження або накладення штрафу від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а Законом “Про державну податкову службу в Україні” – адміністративний штраф в розмірі від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналогічна ситуація спостерігається із відповідальністю за зайняття підприємницькою діяльністю без державної реєстрації або зайняття господарською діяльністю без ліцензії, якщо її отримання передбачено законодавством. Вона встановлена як абзацом 6 пункту 11 статті 11 Закону “Про державну податкову службу в Україні”, так і статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, але санкція останньої передбачає, крім штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ще й додаткове альтернативне стягнення у вигляді конфіскації виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини.

4. Абзац 5 пункту 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” пропонується викласти у наступній редакції: “Невиконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, – тягне за собою накладення штрафу від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Злісне перешкоджання виконанню службових обов'язків посадових осіб органів державної податкової служби тягне за собою накладення штрафу від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі, якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім, – адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.”

5. Абзац 2 пункту 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” доцільно доповнити нормою наступного змісту: “Сприяння здійсненню незаконних валютних операцій; відкриття рахунків невстановленим особам та фірмам, які мають ознаки фіктивності; невиконання або несвоєчасне виконання вимог податкових органів щодо зупинення операцій по таким рахункам, - тягнуть за собою накладення штрафу на винних осіб від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне вчинення зазначених дій протягом року, - тягне за собою накладення штрафу на винних осіб від до 500 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відкликання ліцензій на здійснення банківських операцій”.

Зазначені, досить суворі санкції за вчинення правопорушень посадовими особами банківських установ обумовлені великим обсягом коштів, які обслуговують тіньову економіку за участю комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ.

7. Велика кількість грошових коштів переводиться у тіньову економіку завдяки використанню “фіктивних” фірм та угод. У зв’язку з цим, необхідно законодавчо встановити адміністративну відповідальність громадян за надання, без наміру здійснювати підприємницьку діяльність, згоди на використання свого прізвища та документів третім особам для створення суб’єкта підприємницької діяльності, також відповідальність за недодержання встановленої законом процедури перереєстрації чи ліквідації суб’єкта підприємницької діяльності у випадку, коли особа вирішила припинити статутну підприємницьку діяльність.

8. В адміністративному законодавстві щодо сфери оподаткування повинні бути закріплені правові норми, аналогічні кримінально-правовим, за вчинення правопорушень меншої тяжкості.

9. У Податковому кодексі України повинна бути закріплена система адміністративних правопорушень. Це дозволить усунути прогалини законодавства, завдяки яким здійснюється уникнення відповідальності за вчинення податкових правопорушень. Їх класифікація може бути здійснена за сукупністю родових та видових об’єктів адміністративно-правової охорони.

10. На базі проведеного дослідження дисертантом підготовлено Методичні рекомендації по застосуванню адміністративних стягнень за порушення податкового законодавства, які використовуються у правоохоронній діяльності територіальними підрозділами податкової міліції Дніпропетровської області.

Публікації автора:

1. Шкарупа В., Роздайбіда А. Адміністративно–правові проблеми збереження культурних цінностей // Науковий вісник. Збірник наукових праць Академії державної податкової служби України. – Ірпінь, 2000. – №4(10). – С.167–171.

2. Роздайбіда А. Проблеми виявлення фіктивних підприємств та припинення незаконного обігу коштів // Науковий вісник. Збірник наукових праць Академії державної податкової служби України. – Ірпінь, 2001. – №1(11). – С.171–177.

3. Роздайбіда А., Задорожній О., Семир’янов Д. Проблеми попередження правопорушень в сфері інтелектуальної власності // Науковий вісник. Збірник наукових праць Академії державної податкової служби України. – Ірпінь, 2001. – №2(12). – С.191–197.

4. Роздайбіда А.В. Адміністративна відповідальність у податковому праві: поняття та особливості // Науковий вісник. Збірник наукових праць Академії державної податкової служби України. – Ірпінь, 2001. – №4(14). – С.170–175.

5. Роздайбіда А.В. Правова природа фінансових санкцій у податковому праві України // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – Одеса: ОІВС, 2001. – №4. – С.68–74.

6. Роздайбіда А.В. Проблема систематизації і класифікації податкових правопорушень // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – Донецьк: ДІВС, 2002. – С.93–103.

7. Роздайбіда А. Адміністративна відповідальність за податкові правопорушення (проблеми законодавчого регулювання) // Науковий вісник. Збірник наукових праць Академії державної податкової служби України. – Ірпінь, 2002. – №4(18). – С.403–405.

8. Роздайбіда А.В. Адміністративна відповідальність за податкові правопорушення як елемент бюджетно-податкової політики // Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку). Збірник наукових праць за матеріалами науково-практичної конференції (20-22 грудня 2001 року). – Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. – С.653–654.

9. Роздайбіда А.В. Розвиток інституту адміністративної відповідальності як фактор соціально-економічного розвитку регіону // Матеріали Третьої Всеукраїнської науково-практичної конференції “Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С.94–95.

10. Роздайбіда А.В., Семир’янов Д.Я. Правовий захист науково-технічної інформації: ситуація і проблеми // Тези доповідей ІІ міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі” (травень 2001 р.). – Ірпінь, 2001. – С.533–536.