1. Аналіз даних спеціальної літератури свідчить про те, що при побудові тренувальних занять змагальної спрямованості в процесі підготовки фехтувальників важливе місце відводиться моделюванню ситуацій, які найчастіше зустрічаються у двобоях. Але не існує чітких уявлень відносно принципу організації тренувальних двобоїв, які моделюють умови відповідальних змагань. 2. Під час педагогічних спостережень встановлені невідповідності міжнародним змаганням і головним змаганням року принципу побудови тренувального заняття змагальної спрямованості (бойової практики), який використовується в сучасній системі підготовки кваліфікованих спортсменок у фехтуванні на шпагах. Визначені основні розбіжності: — у досліджуваних умовах традиційної бойової практики тренувальні двобої до п’яти і п’ятнадцяти уколів проводяться у співвідношенні 3:1-4:1, у той час як в офіційних змаганнях їхнє співвідношення складає 1:1,3-1: 1,5; — 60-65% боїв дівчата проводять з юнаками, які мають більш високий рівень розвитку силових і швидкісних можливостей. 3. Встановлений характер взаємозв'язку стану нейродинамічних і психічних процесів зі змінами гормонального статусу організму кваліфікованих спортсменок у фехтуванні на шпагах: а) фази фізіологічної напруги — менструальна, овуляторна, передменструальна, характеризуються погіршенням короткочасної зорової пам'яті, уповільненням швидкості і зниженням продуктивності переробки зорової інформації, зниженням швидкості сенсомоторних реакцій; б) овуляторна фаза характеризується самою низькою продуктивністю переробки зорової інформації — 108,59 у.о. (p<0,05), найбільшими показниками часу простої — 217,39 мс і диференційованої — 432,85 мс, 534,8 мс сенсомоторних реакцій і найбільш високою кількістю помилок, які допускаються спортсменками при виборі обумовленого подразника — 1,73 (p<0,05); в) післяменструальна і, особливо, післяовуляторна фази циклу характеризуються найбільш високими показниками короткочасної зорової пам'яті — 7,5 балів, 8,19 балів, швидкості — 2,09 біт, 2,32 біт і продуктивності — 111,21 у.о., 114,84 у.о. (p<0,05) переробки зорової інформації, а також найменшими показниками часу диференційованої сенсомоторної реакції вибору двох подразників із висунутих трьох — 465 мс, 455,03 мс і найбільш низькою кількістю помилок, які допускаються спортсменками при виборі обумовленого подразника – 0,64, і 0,81 відповідно (p<0,05), що свідчить про оптимальний психофізіологічний стан спортсменок у ці фази. 4. Динаміка спеціальної працездатності кваліфікованих спортсменок у фехтуванні на шпагах у різні фази МЦ має такі особливості: а) результати аналізу спеціального анкетного свідчать, що спортсменки оцінюють свій результат у змаганнях у фазі менструації: високий — 20,5%; середній — 73,5%; низький — 5,9%. При цьому збільшення стомлюваності та дратівливості спостерігають 55,9% і 62% опитаних відповідно. У передменструальну фазу підвищення дратівливості спостерігають 55,9%, швидку стомлюваність — 35,3% спортсменок; б) у природних умовах проведення бойових практик найбільша кількість виграних спортсменками двобоїв попереднього туру спостережена: у післяменструальну фазу — 52,5%, в менструальну — 50,1% і післяовуляторну — 43,2% (p<0,05). При цьому критерій результативності бойових дій найбільш високий у I фазу — 1,16 у.о., у II — 1,12 у.о. Фаза овуляції характеризується найменшим відсотком виграних спортсменками двобоїв — 38,8% на тлі самого тривалого часу ведення бою — 195 с (p<0,05); в) зі збільшенням кількості проведених двобоїв (другий тур бойової практики), спеціальна працездатність фехтувальниць погіршується у I, III і V фази і характеризується високими результатами у II і IV фази циклу; г) встановлений найбільший внесок атакуючих дій у результативність змагальної діяльності кваліфікованих спортсменок у фехтуванні на шпагах. При цьому високі показники обсягу атак в овуляторній фазі циклу (46,6%) супроводжуються самою низькою їхньою результативністю (36,6% (p<0,05)). У другому турі бойової практики порівняно з попереднім туром вірогідно (p<0,05) зменшується кількість атакуючих дій у менструальну та овуляторну фази і зростання захисних дій в усі фази циклу; д) післяовуляторна та післяменструальна фази характеризуються найбільшою кількістю нанесених спортсменками уколів у другому турі бойової практики, що супроводжується найбільш високою результативністю атакуючих (61,7% і 50,4%), контратакуючих (65,5% і 52,1%), захисних дій (55% і 48,1%) і ремізів (75% і 78,1%) відповідно, (p<0,05). 5. Вплив тренувальних навантажень на організм кваліфікованих спортсменок, які спеціалізуються у фехтуванні на шпагах, у різні фази менструального циклу неоднаковий: а) діяльність зорового аналізатора поліпшується після проведення першого туру бойової практики; по мірі збільшення тривалості спеціалізованого навантаження - в другому турі бойової практики - погіршується вияв короткочасної зорової пам'яті, швидкості та ефективності переробки зорової інформації, а також сповільнюється швидкість рухових реакцій у III, V і I фази циклу. Післяовуляторна та післяменструальна фази характеризуються кращим психофізіологічним станом, на що вказує скорочення латентного періоду простої та складної сенсомоторних реакцій як після першого туру, так і в кінці бойової практики, тобто після туру прямого вибуття; б) найменший приріст ЧСС при найбільш результативному виконанні бойових дій спортсменок характерний для менструальної (43,1%), післяменструальної (45,9%) та післяовуляторної (45,3%) фаз циклу порівняно з передменструальною (46,7%) і, особливо, овуляторною (48,1%) фазами. Однак менструальна фаза характеризується при цьому найбільшою величиною ЧСС перед початком двобою – 121 уд.хв-1. Найбільш високі показники ЧСС під час бою зареєстровані у другому турі бойової практики у V (189,4 уд.хв.-1), I (188,2 уд.хв.-1) і III (186,9 уд.хв.-1) фази МЦ, що свідчить про більшу пульсову вартість виконуваної роботи порівняно з оптимальними фазами; в) швидкість відновлення частоти серцевих скорочень на першій хвилині після завершення фехтувального двобою протягом МЦ неоднакова: вона найнижча у фази фізіологічної напруги – у передменструальну (9,9% і 8,4%), менструальну (9,4% і 10,1) і, особливо, в овуляторну (8,2% і 6,1% відповідно етапу бойової практики) порівняно з оптимальними фазами. 6. Апробація запропонованого нами принципу організації тренувальних двобоїв, які моделюють умови змагальної діяльності, свідчить: а) в різних досліджених умовах проведення змагальних двобоїв психофізіологічний стан і спеціальна працездатність кваліфікованих спортсменок у фехтуванні на шпагах залежать від гормонального статусу жіночого організму; б) запропонований нами принцип побудови тренувального заняття змагальної спрямованості сприяє зміні тактики ведення бою та підвищенню рівня спеціальної працездатності обстежених спортсменок: — спостерігається поліпшення результативності виконуваних бойових прийомів (критерій результативності вірогідно вищий (p<0,05)), що позитивно відбивається на спортивному результаті спортсменок і виявляється у збільшенні кількості виграних ними двобоїв; — обсяг виконаних захисних дій у першому турі двобоїв вірогідно вищий (p<0,05) на тлі меншого застосування контратак; — результативність атакуючих, захисних і контратакуючих дій вірогідно вища (p<0,05); г) в другому турі двобоїв зменшується кількість використовуваних спортсменками атак і захистів на тлі зростання контратак і ремізів порівняно з двобоями даного туру традиційної бойової практики. Найбільш значимий приріст результативності при цьому характерний для захистів і контратак (p<0,05). 7. Відмічено поліпшення психофізіологічного стану спортсменок після проведення двобоїв за запропонованим нами принципом порівняно з двобоями традиційної бойової практики: а) діяльність зорового аналізатору (показники короткочасної зорової пам'яті, швидкості та ефективності переробки зорової інформації) після проведення двобоїв другого туру більш ефективна в умовах апробованої бойової практики; б) швидкість простої сенсомоторної реакції спортсменок значно (p<0,05) зростає після проведення двобоїв першого туру в запропонованих (3,77%) і традиційних (8,06%) умовах бойової практики. У другому турі боїв ця реакція продовжує поліпшуватися при проведенні двобоїв за пропонованим нами принципом (6,74%) на відміну від умов традиційної бойової практики, у яких досліджена реакція погіршується (5,6%); в) швидкість диференційованих реакцій спортсменок характеризується значним підвищенням і в першому, і в другому турах проведених двобоїв за запропонованим нами принципом при паралельному зменшенні кількості допущених ними помилок у процесі диференціювання. 9. Поліпшення психофізіологічного стану фехтувальниць у запропонованих нами умовах проведення бойової практики відбивається на підвищенні результативності бойових дій (r=0,8; r=0,71), що дає нам підстави рекомендувати поданий принцип у практику підготовки спортсменок цього виду спорту. |
