1. На території півдня степової зони України встановлено існування 15 таксонів плазунів видового-підвидового рівня. До них відносяться: черепаха болотяна (Emys orbicularis orbicularis Linnaeus, 1758), Emys orbicularis hellenica (Valenciennes, 1832)); жовтопуз (Pseudopus apodus apodus (Pallas, 1775)), ящірка кримська (Podarcis taurica taurica (Pallas, 1814)), ящірка зелена (Lacerta viridis viridis (Laurenti, 1768)), ящірка прудка (Lacerta agilis euxinica Fuhn et Vancea, 1964, Lacerta agilis chersonensis Andrzejowski, 1832, Lacerta agilis exigua Eichwald, 1831), ящірка піщана (Eremias arguta deserti (Gmelin, 1789)); вуж звичайний (Natrix natrix natrix Linnaeus, 1758), вуж водяний (Natrix tessellata tessellata (Laurenti, 1768)), полоз чотирисмугий (Elaphe quatuorlinaeta sauromates Pallas, 1814), полоз жовточеревий (Coluber caspius caspius Gmelin, 1789), мідянка (Coronella austriaca ausrtiaca Laurenti, 1768), гадюка степова (Vipera ursinii renardi (Christoph, 1861)). 2. Болотяні черепахи (Emys orbicularis) деяких кос Азовського моря (коса Обіточна) характеризуються низкою зовнішньоморфологічних ознак і особливостями біології, які дискретно відрізняють їх від інших представників цього виду, що ставить питання про необхідність детального вивчення таксономії черепах України і суміжних територій. 3. Степові гадюки півдня степової зони України належать до підвиду V. ursinii renardi. 17 4. Популяції водяних вужів (Natrix tessellata) Східного Криму (Керченський півострів) характерізуються значною гетерогенністю і, в тому разі, наявністю певної частини своїх представників, які суттєво відрізняються за ознаками фолідозу і забарвлення. 5. Вивчення специфіки прояву зовнішньоморфологічних ознак плазунів регіону дослідження показало існування різниці між представниками протилежних статей, яка полягає в тому, що самці практично всіх видів ящірок більш довгохвості, мають більш великі розміри тіла та збільшені стегнові пори; самці змій мають більшу кількість пар хвостових щитків та відносно більш довгий хвіст. 6. Загальною особливістю географічної мінливості зовнішньоморфологічних характеристик ящірок півдня степової зони України є наявність поліклинальності, яка у ящірки різноколірної та ящірки кримської відбивається в збільшенні на схід розмірів їх тіла, кількості горлових лусок, рядів черевних щитків та стегнових пор. У ящірки прудкої в східному напрямку збільшується кількість лусок навколо середини тулуба, зменшується кількість рядів черевних щитків та відносна довжина хвоста. У ящірки зеленої в цьому ж напрямку зменшується кількість лусок навколо середини тулуба, загальні розміри тіла та збільшується довжина хвоста. Отримані дані з мінливості змій доводять, що на схід у двох видів вужів, полоза каспійського та степової гадюки збільшується довжина тіла, а у полоза чотирисмугого та мідянки цей показник зменшується. Кількість черевних щитків в східному напрямку збільшується у самців та зменшується у самок всіх видів. 7. Порівняння особливостей мінливості зовнішньоморфологічних ознак плазунів в регіоні дослідження показало, що найбільш консервативним в цьому відношенні є жовтопуз (Pseudopus apodus), який також характеризується самою слабкою мінливістю не тільки в межах Криму, а й в межах усього ареалу. 8. Найбільш численними та евритопними є ящірка прудка (Lacerta agilis) та два види вужів (Natrix natrix, N. tessellata). Щільність інших видів в місцях свого розповсюдження менша і вони мають тенденцію до зменшення чисельності. 9. Найбільш різноманітну фенотипічну структуру популяцій на півдні степової зони України мають: ящірка прудка (Lacerta agilis), ящірка кримська (Podarcis taurica), вуж звичайний (Natrix natrix) та вуж водяний (Natrix tessellata). 10. За даними аналізу однієї з найважливіших характеристик стану популяцій — статевої структури — виявлено, що серед ювенільних тварин співвідношення статей близьке 1 : 1, а серед дорослих, в більшості видів, переважають самки ( за винятком черепахи болотяної, жовтопуза та полоза каспійського). 18 11. Враховуючи загальну тенденцію до зниження чисельності та скорочення ареалів більшості видів плазунів і критичний стан популяцій степової гадюки в Запорізькій області (узбережжя Молочного лиману, Лиса гора на лівому березі Каховського водосховища, околиці м. Енергодар) та болотяної черепахи на косі Обіточній (Запорізька область) і в Астанінських плавнях (Керченський півострів), необхідно терміново організувати моніторинг і/або передбачити відповідні заходи щодо їх збереження. Останній вид також потребує занесення до Червоної книги України до ІІ категорії (вразливі види). С п и с о к о п у б л і к о в а н и х п р а ц ь 1) Кармышев Ю.В. Находка меланистической особи крымской ящерицы (Podarcis taurica) в Степном Крыму // Вестник зоологии. – 2001. – 35(1). – С. 58. 2) Кармышев Ю.В. Репродуктивные особенности четырехполосого полоза (Elaphe quatuorlineata sauromates Pallas, 1814) на юге Украины // Вестник ЗГУ. – 2001. - №2. – С. 126-129. 3) Кармышев Ю.В., Шевченко С.И. Видовое разнообразие и организация мониторинга пресмыкающихся южной степи Украины // Вестник ЗГУ. – 2001. - №2. – С. 129-132. 4) Кармишев Ю.В., Шевченко С.І., Рева П.П. Методологичні аспекти збору та обробки екологічної інформації на прикладі плазунів // Питання біоіндикації та екології. – 2001. – Вип. 6, №3. – С. 97-101. 5) Глущенко Ю.И., Кармышев Ю.В., Молодыченко В.В. и др. Некоторые аспекты использования ландшафтного подхода для создания сети природных охраняемых объектов // Проблемы рационального природопользования и экологическая экспертиза (сборник тезисов).- Краснодар. - 1990. - С. 92-93. 6) Кармишев Ю.В., Заброда С.Н. Про стан рідкісних видів плазунів на островах Північно-Східного Сивашу // Проблеми охорони видів фауни і флори, занесених до Червоної книги України (тези доповідей науково-практичного семінару).- Миколаїв. - 1992. – C. 70-71. 7) Кармишев Ю.В. Добова активність степової гадюки на півдні України // Педвуз сьогодення: стан і перспективи навчання й науки. - Ч.1.- Мелітополь. - 1995.- C. 35. 8) Кармышев Ю.В. Распространение и морфологическая изменчивость степной гадюки Крыма и сопредельных территорий // Проблемы изучения фауны юга Украины. Сборник научных статей.- Одесса-Мелитополь: АстроПринт-Бранта, 1999.- C. 54-59. 9) Кармышев Ю.В., Писанец Е.М. Особенности питания степной гадюки на юге Украины // Проблемы изучения фауны юга Украины. Сборник научных статей.- Одесса-Мелитополь: АстроПринт-Бранта, 1999.- C. 60-62. 19 10) Кармышев Ю.В., Писанец Е.М., Сиренко В.А., Сиренко Н.М. Материалы по сезонной активности степной гадюки на юге Украины //В сб.: Проблемы изучения фауны юга Украины. Сборник научных статей.- Одесса-Мелитополь: АстроПринт-Бранта, 1999.- C. 63-64. 11) Кармишев Ю.В. Бернські види ящірок у Червоній книзі України. Жовтопуз - Ophisaurus apodus // Земноводні та плазуни України під охороною Бернської конвенції.- К.: 1999.- C. 61-62.. 12) Рева П.П., Власов І.І., Заброда С.М., Кармишев Ю.В. Риби, земноводні та плазуни заплави ріки Молочної // Педвуз сьогодення: стан і перспективи навчання й науки.- Мелітополь, 1995.- C. 65-67. 13) Karmishev J.V., Pisanets A.M. Geographical Variability of Some Characters of Vipera ursinii in Eurasia //Abstr. of the Second Asian Herpetological Meeting, 6-10 September, 1995, Ashgabat, Turkmenistan.- Ashgabat, 1995.- P. 28-29. 14) Karmishev Y.V., Pisanets E.M. Morphological Variability and Taxonomic Status of Vipera ursinii in Southern Ukraine //Abstr. of the Third World Congress of Herpetology, Prague, 1997.- P. 109. 15) Karmishev Y.V., Pisanets E.M. Morphological Variability of Emys orbicularis in the South of Ukraine-Crimea //Abstr. of the Third Asian Herpetological Meeting 1-5 September 1998, Kazakhstan, Almaty, 1998.- P. 21. 16) Karmishev Y.V. Reproductive Especially of Emys orbicularis in the South of Ukraine //Progr. and Book of Abstr.: 10-th Ord. Gen. Meet. S.E.H., Irakleio, 6-10 September 1999. - P. 80-81. 17) Кармышев Ю.В. Распространение и таксономический статус степной гадюки (Vipera ursinii) на юге Украины // Вопросы герпетологии. – Пущино-на-Оке. – 2001. – С. 117-119. 18) Кармышев Ю.В., Кукушкин О.В. Распространение и структура популяций желтопузика (Pseudopus apodus) в Крыму // Вопросы герпетологии. – Пущино-на-Оке. – 2001. – С. 119-120. | 