Зіненко Олександр Іванович. Плазуни лівобережного лісостепу України (поширення, морфологія, таксономія, біологія, екологія) : дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / НАН України; Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена. - К., 2006.
Анотація до роботи:
Зіненко О. І. Плазуни лівобережного лісостепу України (поширення, морфологія, таксономія, біологія, екологія). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.08 – зоологія. Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України, Київ, 2006.
Досліджено фауну рептилій лівобережного лісостепу України, яка складається з 11 видів (13 підвидів) плазунів. В межах 11 видових нарисів описано зовнішню морфологію плазунів на території регіону, уточнено поширення, розглянуто біотопічний розподіл, статеву та розмірно-вікову структури популяцій, цикли добової та сезонної активності, відношення до температури, розмноження, ріст, линяння, живлення, ворогів та паразитів, сховища, поведінку, необхідні заходи охорони плазунів у регіоні. Було виявлено та досліджено контактну зону підвидів прудкої ящірки – L. a. chersonensis та L. a. exigua, а також підвидів звичайної гадюки – V. b. berus та V. b. nikolskii. На підставі результатів аналізу морфологічної мінливості на всьому ареалі та даних щодо гібридизації в природі та неволі гадюка Нікольського розглядається як підвид звичайної гадюки. В роботі проводиться аналіз складу фауни лісостепової зони Лівобережної України. Зареєстровано відмінності у видовому складі та чисельності видів між різними частинами регіону. Також наголошується на необхідності вжити термінових заходів для збереження окремих видів.
Сучасна фауна рептилій Лівобережного Лісостепу складається з 11 видів плазунів. E. orbicularis, L. agilis, N. natrix та C. austriaca поширені на всій території регіону; південна межа ареалів A. fragilis, Z. vivipara та V. berus майже співпадає з південною межею регіону; E. arguta та V. renardi поширені в південній частині регіону, а для L. viridis та N. tessellata відомі лише декілька знахідок на півдні регіону. Жовточеревий полоз D. caspius, якого раніше відмічали на півдні Лівобережного Лісостепу, наразі не був знайдений. Два види плазунів – L. agilis та V. berus – на території регіону представлені двома підвидами.
Відмінності популяцій плазунів Лівобережного Лісостепу від популяцій суміжних регіонів за ознаками зовнішньої морфології мають незначний характер. Особливості екології місцевих популяцій плазунів закономірні і витікають з географічного розташування регіону.
За морфологічними ознаками перехід між підвидами прудкої ящірки відбувається в смузі завширшки декілька кілометрів. В її межах існують гібридні популяції з проміжними ознаками. За межами гібридної зони мінливість діагностичних ознак у L. a. chersonensis має значні коливання, хоча ознаки цього підвиду завжди переважають.
V. b. berus у Лівобережному Лісостепу поширена лише на території Придніпровської терасованої низовини, V. b. nikolskii поширена на решті території лісостепу Лівобережної України. В місцях контакту ареалів звичайної гадюки та гадюки Нікольського в Черкаській та Сумській обл. відомі гібридні популяції з проміжними морфологічними ознаками. Зона інтерградації між цими підвидами займає значну площу їх ареалів в Східній Європі.
З огляду на те, що між V. b. berus та V. b. nikolskii немає репродуктивної ізоляції, а взаємна інтрогресія охоплює значну площу їх ареалів, гадюку Нікольського слід розглядати як підвид звичайної гадюки – V. b. nikolskii.
Використання комплексу зовнішньоморфологічних ознак дозволяє визначати підвидову приналежність популяцій звичайної гадюки, віддалених від контактної зони V. b. berus та V. b. nikolskii. Гібридні популяції часто не можуть бути альтернативно віднесені до одного з підвидів.
Головним негативним фактором, який впливає на розподіл та чисельність плазунів у регіоні, є трансформація природних біотопів людиною. В межах регіону до вразливих таксонів віднесено A. fragilis, L. viridis, Z. vivipara, E. arguta, N. tessellata, C. austriaca, V. renardi, V. b. nikolskii. Серед них найбільш рідкісними є L. viridis, N. tessellata та V. renardi. Для збереження різноманітності рептилій регіону потрібні невідкладні заходи, з яких найбільш ефективними є збереження природних місць перебування цих видів, зокрема припинення засадження пісків борових терас, збереження степових ділянок, природних листяних лісів та ділянок заплав. Слід створити природоохоронні території у місцях з найбільш багатою герпетофауною та у місцях, де існують популяції вразливих видів, що перебувають на межі поширення: L. viridis, Z. vivipara, V. renardi. До третього видання Червоної книги України рекомендовано включити V. b. nikolskii як вразливий підвид.
За темою дисертації опубліковано наступні роботи:
Зиненко А. И. Гибриды первого поколения между гадюкой Никольского, Vipera nikolskii, и обыкновенной гадюкой, Vipera berus (Reptilia, Serpentes, Viperidae) // Вестн. зоологии. — 2003. — Т. 37, № 1. — С. 101–104.
Зиненко А. И., Ружиленко Н. С. О систематической принадлежности гадюки, обитающей на территории Каневского природного заповедника // Заповідна справа в Україні. — 2003. — Т. 9, вип. 1. — С. 51–55. (70 %)
Zinenko O. I. New data about hybridization between Vipera nikolskii Vedmederya, Grubant et Rudaeva, 1986 and Vipera berus berus (Linnaeus, 1758) and their contact zones in Ukraine // Mertensiella. — 2004. — N. 15. — S. 17–28.
Zinenko O. Notes on egg-laying, clutch size and hatchling feeding of Emys orbicularis L. in the Kharkiv region, Ukraine // Biologia, Bratislava, 2004. — 59/Suppl. 14. — P. 149–151.
Zinenko O. I., Drabkin P. L., Rudyk O. M. Contact zone between two subspecies of the Sand lizard: Lacerta agilis exigua Eichw., 1831 and Lacerta agilis chersonensis Andr., 1832 in three regions of the Left-bank Ukraine // Herpetologia Petropolitana / Eds Ananjeva N. Tsinenko O. — St. Peterburg, 2005. — P. 109–112. (40%)
Milto K. D., Zinenko O. I. Distribution and morphological variability of Vipera berus in Eastern Europe // Herpetologia Petropolitana / Eds. Ananjeva N. and Tsinenko O. — St. Peterburg, 2005. — P. 64 – 73. (50%)
Kotenko T., Zinenko O., Guicking D., Sauer-Guerth H., Wink M., Fritz U. First data on the geographic variation of Emys orbicularis in Ukraine: mtDNA haplotypes, coloration, and size // Herpetologia Petropolitana / Eds. Ananjeva N. and Tsinenko O. — St. Peterburg, 2005. — P. 43–46. (10 %)
Зиненко А. И., Коршунов А. В. Новые данные о распространении живородящей ящерицы — Lacerta vivipara (Reptilia, Sauria, Lacertidae) – в Харьковской области // Вестн. зоологии. — 2001. — Т. 35, № 5. — С. 106. (60 %)
Зиненко А. И. Находка гермафродита живородящей ящерицы, Lacerta vivipara (Reptilia, Sauria, Lacertidae), в Харьковской области // Вестн. зоологии. — 2005. — Т. 39, № 2. — С. 68.
Зиненко А. И. Традиционное использование сезонных мест обитания обыкновенной гадюкой Vipera berus (L., 1758) и гадюкой Никольского Vipera nikolskii Vedmederja, Grubant et Rudaeva, 1986 // Биологические исследования на природоохранных территориях и биологических стационарах : Тез. докл. юбил. конф. — Харьков, 1999. — С. 56–57.
Зиненко А. И. Роль рек в распространении рептилий левобережной лесостепи Украины // Фальцфейнівські читання. — Херсон : Терра, 2001. — С. 62–63.
Зиненко А. И. Схема фенетического описания щиткования верхней поверхности головы гадюки Никольского, Vipera nikolskii // Вопросы герпетологии : Материалы Первого съезда Герпетол. о-ва им. А. М. Никольского. — Пущино ; Москва : МГУ, 2001. — С. 106–107.
Зиненко А. И. Особенности морфологии Vipera berus (Linnaeus, 1758) и Vipera nikolskii Vedmederja, Grubant et Rudaeva, 1986 – следствие интрогрессивной гибридизации? // Змеи Восточной Европы : Материалы междунар. конф. — Тольятти, 2003. — С. 20–22.
Коршунов А. В., Зиненко А. И. Особенности биотопического распределения живородящей ящерицы Lacerta vivipara на периферии ареала (Харьковская обл.) // Биоразнообразие и роль зооценоза в естественных и антропогенных экосистемах : Материалы II Междунар. науч. конф. — Днепропетровск : ДНУ, 2003. — С. 206–207. (40 %)
Коршунов А. В., Зиненко А. И., Шабанов Д. А. Антропические факторы смертности амфибий и рептилий в трансформированных местообитаниях // Актуальні проблеми біології в дослідженнях молодих учених Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна : Матеріали наук. конф. молодих учених. — Харків, 2003. — С. 12–13. (30 %)
Зіненко О. І., Котенко Т. І. Гадюка Нікольського, гадюка лісостепова – Vipera (Pelias) berusnikolskii Vedmederja, Grubant et Rudaeva, 1986 // Заповедники Крыма: Заповедное дело, биоразнообразие, экообразование : Материалы III науч. конф. — Симферополь, 2005. — Ч. II. — С. 139–142. (60 %)
Котенко Т. І., Кукушкін О. В., Зіненко О. І. Мідянка звичайна – Coronella austriaca Laurenti, 1768 // Фальцфейнівські читання : Зб. наук. праць. — Херсон : Терра, 2005. — Т. 1. — С. 268–270. (25 %)
Zinenko O. Lyamzin I. Distribution, habitat structure, abundunce and threats of European Pond Turtle Emys orbicularis L., 1758, in Kharkiv region // 4th International Symposium on Emys orbicularis. Valencia, Spain, 8–10 June 2005. — Valencia, 2005. — P. 30. (70 %)
Зиненко А. И. Оценка численности и плотности Vipera berus nikolskii (Reptilia, Serpentes) методами повторных отловов // Матеріали Першої конференції Українського Герпетологічного Товариства. — К. : Зоомузей ННПМ НАН України, 2005. — С. 51–54.
Zinenko O. I. Habitats of Vipera nikolskii Vedmederja, Grubant et Rudaeva, 1986 in Ukraine // Programme & Abstracts : 13th Ordinary General Meeting Societas Europaea Herpetologica (SEH). — Bonn, 2005. — P. 121.
Зиненко А. И., Бондаренко З. В., Клаус К. Сравнение размеров и пропорций тела новорожденных обыкновенной гадюки Vipera berus berus L., 1758 и гадюки Никольского Vipera berus nikolskii Vedmederja, Grubant et Rudaeva, 1986 // Актуальные проблемы герпетологии и токсинологии : Сб. науч. тр. — Тольятти, 2005. — Вып. 8. — С. 48–54. (40 %)
Коршунов А. В., Зиненко А. И. Земноводные и пресмыкающиеся планируемого национального парка «Слобожанский» // «Животный мир: охрана и рациональное использование» : Мат. науч.-практич. конф. — Харьков, 2006. — С. 54–57. (40 %)