У дисертації проведене теоретичне узагальнення і запропоновані нові підходи до розв’язання важливого науково-практичного завдання щодо вдосконалення соціально-економічного механізму підвищення платоспроможності населення та її трансформації в підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Результати дослідження дозволяють зробити такі висновки: 1. Платоспроможність населення як економічний термін виражає його здатність оплачувати необхідні товари і послуги відповідно до розміру наявних грошових засобів. Її основою є сукупні та грошові доходи домогосподарств, в які люди об’єднуються для організації свого споживання. Основними чинниками зростання платоспроможності є нарощування обсягів виробництва валового внутрішнього продукту, раціональне його використання на споживання і нагромадження, соціальна спрямованість економічної політики держави. Оцінку її рівня проводять на основі аналізу грошових доходів і витрат домогосподарств, купівельної спроможності населення щодо придбання товарів і послуг, а також шляхом порівняння грошових витрат населення з вартістю мінімального та раціонального споживчих кошиків 2. Однією з основних сфер реалізації платоспроможності населення є придбання продовольчих товарів. Її рівень визначається величиною грошових доходів (витрат) і рівнем цін на агропродовольчому ринку. Пройшовши всі етапи продуктового ланцюга, платоспроможність населення трансформується в доходи сільських товаровиробників. Через ринкові механізми співвідношення попиту і пропозиції платоспроможність населення має визначальний вплив на формування цін на продовольчі товари та сільськогосподарську продукцію. У кінцевому рахунку вона проявляється у зростанні чи зниженні показників економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. 3. Дослідження взаємозв’язку між платоспроможністю населення та ефективністю сільськогосподарського виробництва дозволяє виявляти диспропорції в розвитку різних сфер АПК, недоліки господарського механізму функціонування сільського господарства, оцінювати ефективність управління соціально-економічними процесами на державному та регіональному рівнях. Визначаються внутрішні механізми формування пропорцій розвитку сектора особистих селянських господарств та сільськогосподарських підприємств, стає можливою розробка системних заходів щодо їх оптимізації. 4. У процесі аналізу платоспроможності населення Львівської області було встановлено достатньо високі темпи її зростання впродовж 1999-2004 рр. При загальному зростанні номінальних середньодушових грошових витрат у 2,6 раза, грошові витрати на придбання продовольчих товарів зросли у 2,25 раза. Дефлятація грошових витрат показала зростання цих показників відповідно на 61,6% і 39,5%. Однак, незважаючи на відносно високі темпи зростання, рівень платоспроможності населення щодо придбання продовольчих товарів залишався надзвичайно низьким. Лише наявність особистих господарств дозволяє більшій частині міських і сільських жителів підтримувати відповідний харчовий раціон. 5. Зростання платоспроможності населення створює економічну основу для прискорення розвитку виробництва в сільськогосподарських підприємствах та його скорочення в особистих селянських господарствах. Протягом 1999-2004 рр. збільшився загальний обсяг виробництва валової продукції в сільськогосподарських підприємствах як з розрахунку на одне господарство, так і з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь. Поліпшувалися показники урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин. Рівень рентабельності у 2004 р. досяг 19,1%. Однак поряд із позитивними тенденціями в показниках економічної ефективності виробництва в сільськогосподарських підприємствах нагромаджувалися негативні явища, які стримуватимуть подальше її зростання. Це – скорочення кількості й розмірів сільськогосподарських підприємств, погіршення їх забезпечення основними видами ресурсів. 6. Аналіз взаємозв’язку між платоспроможністю населення та економічною ефективністю виробництва в сільськогосподарських підприємствах з використанням статистичних групувань та кореляційно-регресійного аналізу дозволив встановити досить високий ступінь його тісноти. Розраховано, що зростання середньодушових грошових витрат домогосподарств на 100 грн. у місяць призводить до підвищення рівня рентабельності виробництва в сільськогосподарських підприємствах на 1,87%. Найбільш чутливо змінами в ефективності реагує на зростання платоспроможності населення молочне та м’ясне скотарство. 7. Істотне підвищення рівня платоспроможності населення вимагає переходу на споживчо-інвестиційну модель розвитку національної економіки. У результаті використання трендових моделей, зокрема методу експоненційного згладжування Брауна, встановлено, що при збереженні існуючих тенденцій зростання грошових доходів населення до 2010 р. вони досягнуть 685 грн. на одну особу в місяць. Розрахунки, проведені з використанням прогнозної вартості раціонального продовольчого кошика, показали, що для формування споживчо-інвестиційної моделі, посилення впливу платоспроможності населення на ефективність сільського господарства грошові доходи повинні досягти 1310 грн. на одну особу в місяць, а темп їх середньорічного приросту – 16,9%. При цьому грошові витрати населення Львівської області на придбання продовольчих товарів досягнуть 12 млрд. грн., сільські товаровиробники зможуть отримати від реалізації своєї продукції 4 млрд. грн. Ці кошти стануть основою інвестицій в розвиток і підвищення ефективності сільського господарства. 8. Досягнення перспективних параметрів платоспроможності населення можливе лише за реалізації кардинальних змін у соціально-економічній політиці держави. Особливе значення для збільшення грошових доходів населення мають: розробка і реалізація державної програми стимулювання зайнятості населення, створення додаткових робочих місць у найбільш конкурентоспроможних секторах економіки; реорганізація та раціоналізація сфери підготовки та перепідготовки кадрів з метою забезпечення потреби в них та підвищення рівня конкурентоспроможності робочої сили на ринку праці; встановлення обґрунтованого рівня мінімальної заробітної плати не нижче від прожиткового мінімуму, визначеного в результаті публічного обговорення в засобах масової інформації; відновлення державного нагляду за нормуванням праці в усіх галузях народного господарства, а також за дотриманням законодавства в цій сфері; виведення заробітної плати з “тіні”, легалізація всіх видів доходів населення; розвиток інфраструктури ринку праці; впровадження трирівневої системи пенсійного забезпечення. 9. Ефективна трансформація грошових доходів населення в підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва досягається за умови безперешкодного руху продовольчих товарів від виробників до споживачів і відповідного зворотного руху грошових коштів. Ефективне функціонування системи “споживач – виробник продовольчих товарів” вимагає реалізації таких заходів: вдосконалення митної політики; організації ефективних маркетингових служб в агропромисловому комплексі; розвитку роздрібної та оптової торгівлі, особливо в сільській місцевості; вдосконалення податкового законодавства; усунення адміністративного втручання у функціонування агропродовольчого ринку; рішучої боротьби з тіньовими схемами ведення бізнесу на агропродовольчому ринку; розвитку міжгалузевих зв’язків, кооперації та інтеграції в АПК; покращання функціонування банківської сфери; формування системи консультаційних послуг агентам агропродовольчого ринку. |