З кінця VI-го тис. до н.е. та закінчуючи початком IV-го тис. до н.е., східна частина України представляла собою територію, на якій відбувалися складні міграційні процеси, результатом яких була поява нових типів пам'яток або пам'яток із синкретичними рисами матеріальної культури. Детальний аналіз матеріальної культури окремих пам'яток та культурних утворень, дозволив простежити можливі шляхи їх виникнення та визначити їх подальшу долю. Серед пам'яток розвинутого неоліту, які мають чітко виражені ознаки синкретизму є Підгорівка та Новоселівка. Походження підгорівського типу пам'яток слід пов'язувати з проникненням частини нижньодонського населення, традиції якого майже витіснили традиції місцевого, дніпро-донецького, населення. Матеріальна культура пам'яток новоселівського типу є більш складною, через наявність в ній рис, притаманних маріупольській та дніпро-донецькій культурно-історичним областям та, досить обмежено, культурі ямково-гребінцевої кераміки. До цього типу відносяться пам'ятки, розташовані в басейні Сіверського Дінця (Серебрянське, Черникове-3, Туба-2 та Туба-1 тощо) та в орільсько-самарському межиріччі (Осипівка-лиман та Турова Гора). Хронологічні межі пам'яток розвинутого неоліту поширені від кінця VI-го тис. до н.е. до другої чверті V-го тис. до н.е. Серед пізньонеолітичних пам'яток, які розглядаються другого періоду донецької культури дніпро-донецької культурно-історичної області та датуються другою чвертю V тис. до н.е. – початком третьої чверті V тис. до н.е., слід назвати Занівське-1, Озеро Клешні друге-1, Засуху, Олександрію, Серебрянське тощо. Характерним для згаданих пам'яток є наявність в керамічному комплексі посуду з рисами, які властиві кераміці дніпро-донецької (в більшій мірі) та маріупольської культурно-історичних областей, а також скелянському етапу середньостогівської культури. Кременевий комплекс демонструє прояви впливу енеолітичних традицій для яких характерним є макролітизм, збільшення відсотку двобічнооброблених знарядь та пластини з ретушшю, яка заходить на спинки виробів. До окремого типу пам'яток пізнього неоліту слід віднести верьовкинський тип, керамічний комплекс якого базується на сполученні рис притаманних посуду азово-дніпровської культури другого періоду маріупольської культурно-історичної області та донецької культури другого періоду дніпро-донецької культурно-історичної області. Серед відомих пам'яток верьовкинського типу слід назвати Верьовкинські хутори-XIV, ізюмські стоянки, Засуху. Енеоліт представлений в басейні Сіверського Дінця пам'ятками дереївського етапу середньостогівської культури, який досить чітко розподіляється на два хронологічні підетапи – на перший (ранній) (остання чверть V тис. до н.е.) та другий (пізній). Останній виражений в пам'ятках костянтинівського типу (перша чверть IV тис. до н.е.). Можливо, що в результаті процесу синкретизму двох традицій – пізньомаріупольських та середньостогівських, у середній течії Сіверського Дінця виникає репінська культура. Список опублікованих робіт Наукові фахові видання: 1. Манько В.А., Телиженко С.А. Проблемы абсолютной хронологии мезолита-энеолита Подонечья //Матеріали і дослідження з археології Східної України: Збірка наукових праць. – № 1. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2003. – С. 31-64. 2. Телиженко С.А. Радиоуглеродные даты Подгоровского поселения //Матеріали і дослідження з археології Східної України: Збірка наукових праць. – № 1. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2003. – С. 71-77. 3. Теліженко С.А. Клешня-3 – пам'ятка з керамікою костянтинівського типу на Сіверськодонеччині //Матеріали і дослідження з археології Східної України: Збірка наукових праць. – Випуск 3. – Луганськ: Вид-во СНУ імені Володимира Даля, 2004. – С. 114-157. 4. Телиженко С.А., Супрун А.В. Исследования многослойного памятника Зелена Горниця-4 //Матеріали і дослідження з археології Східної України: Збірка наукових праць. – Випуск 3. – Луганськ: Вид-во СНУ імені Володимира Даля, 2004. – С. 188-228. 5. Теліженко С.А. Туба-5, Туба-6 – неолітичні пам'ятки в Середньому Подінців'ї // Кам'яна доба України: Збірка наукових статей. – Вип. 7. – К.: Шлях, 2005. – С. 133-142. 6. Теліженко С.А., Черних Є.О. Матеріали пізнього енеоліту-середньовіччя з багатошарової пам'ятки Клешня-3 Матеріали і дослідження з археології Східної України: Збірка наукових праць. – Випуск 5. – Луганськ: Вид-во СНУ імені Володимира Даля, 2006. – С. 91-121. Збірки наукових праць: 7. Телиженко С.А., Манько В.А., Ковалева В.А. Исследования многослойного памятника Озеро Клешни второе-1 в Кременском районе Луганской области в 1997 году //Древности Северского Донца: Сборник научных статей. – Луганск: Шлях, 1999. – С. 19-43. 8. Телиженко С.А. К уточнению стратиграфических данных Подгоровской стоянки //Древности Северского Донца: Сборник научных статей. – Луганск: Шлях, 1999. – С. 40-43. 9. Манько В.А., Телиженко С.А., Журавлев О.П., Ковалюх Н.Н. Предварительные итоги исследований узла неолитических памятников у озера Туба //Древности Северского Донца: Сборник научных статей. – Вып. 5. – Луганск: Шлях, 2001. – С. 27-53. 10. Манько В.А., Телиженко С.А. Мезолит, неолит и энеолит Подонечья: каталог радиокарбонных дат. – Луганск: Шлях, 2002. – 40 с. 11. Телиженко С.А. Предварительные итоги исследований на многослойном памятнике Зановское-1 в 2002 году //Археологические записки. – Вып. 3. – Каменный век. – Ростов-на-Дону, 2003. – С. 177-182. Тези доповідей та матеріали конференцій: 12. Телиженко С.А. Исследование энеолитического слоя многослойного памятника Озеро Клешня вторая-1 //Проблемы археологии юго-восточной Европы (тезисы докладов) VII Донской археологической конференции. – Ростов-на-Дону, 1998. – С. 74-76. 13. Телиженко С.А. Поздненеолитическое поселение Зановское-1 //Актуальні проблеми вітчизняної і всесвітньої історії (матеріали I Всеукраїнської наукової конференції). – Луганськ: СНУ, 2001. – С. 318-321. 14. Телиженко С.А. О связях Нижнего Подонья со Средним Подонечьем в позднеэнеолитическое время //Северный Кавказ и кочевой мир степей Евразии: V "Минаевские чтения" по археологии, этнографии и краеведению Северного Кавказа: Тезисы докладов межрегиональной научной конференции. – Ставрополь: Изд-во СГУ, 2001. – С. 14-17. 15. Телиженко С.А. Итоги исследований на многослойном памятнике оз. Зановское-1 в 2001 г. //Проблемы археологии и этнической истории Дона и Северного Кавказа. VIII Донская международная археологическая конференция (тезисы докладов). – Ростов-на-Дону, 2002. – С. 27-28. 16. Телиженко С.А. Находки энеолита-бронзы на стоянке Клешня-4 //Історична наука: проблеми розвитку (матеріали Міжнародної наукової конференції). – Луганськ, 2002. – С. 193-195. 17. Телиженко С.А., Бритюк А.А. Новые данные о металлообработке в энеолите Подонцовья //Чтения, посвященные 100-летию деятельности в Государственном историческом музее В.А. Городцова. Тезисы конференции. – М., 2003. – С. 67-70. 18. Телиженко С.А. Этнокультурная ситуация в позднем неолите Среднего Подонечья (предварительные данные по материалам анализа керамического и кремневого комплексов многослойного памятника Зановское-1) //Наукова конференція археологів і краєзнавців, присвячена 75-річчю від дня народження Л.В. Бєдіна. Тези конференції. – Свердловськ-Луганськ, 2003. – С. 119-122. 19. Телиженко С.А. К проблеме происхождения памятников типа Подгоровка // Проблемы археологии Нижнего Поволжья: I Международная Нижневолжская археологическая конференция: Тезисы докладов. – Волгоград: Изд-во ВолГУ, 2004. – С. 137-141. 20. Теліженко С.А. До питання про існування пам'яток Костянтинівської культури у Подонеччі //Проблеми дослідження пам'яток Східної України: Матеріали II-ї Луганської міжнародної історико-археологічної конференції, присвяченої 85-річчю Луганського обласного краєзнавчого музею. – К.: Шлях, 2005. – 42-43. 21. Телиженко С.А., Переверзев С.В. Исследования неолитической стоянки Туба-5 в Среднем Подонечье //Археологическое изучение Центральной России. Тезисы Международной научной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения В.П. Левенка. – Липецк, 2006. – С. 113-115. Анотації | 