Анотація до роботи:

Столярова О.Ю. Пізні променеві ускладнення у хворих на рак тіла та шийки матки (діагностика, профілактика).– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.07 – онкологія.

В роботі представлені методи профілактики пізніх променевих ускладнень у хворих на рак жіночих статевих органів з урахуванням імунологічної реактивності та факторів прогнозу їхнього розвитку.

Одним із провідних методів лікування раку тіла та шийки матки, є променева терапія. Її використання при даній патології виявилося більш ефективним, ніж при інших локалізаціях злоякісних пухлин. У той же час, поряд з високою ефективністю використання променевої терапії, одним з недоліків даного виду лікування, є досить частий розвиток постпроменевих ускладнень, обумовлених впливом іонізуючого опромінення на суміжні з маткою органи.

Уперше було отримано рівняння, яке дозволяє з високою часткою імовірності прогнозувати ризик розвитку пізніх променевих ускладнень.

З урахуванням ступеня тяжкості, вираження і характеру атрофії, дисплазії та запальних змінень у слизовій сечового міхура біли виявлені різні морфологічні форми хронічного променевого циститу. У піхві, стінці сечового міхура і прямій кишці у віддалені строки після проведення сполученої променевої терапії у хворих на рак тіла і шийки матки розвивається рецидивуючий, прогресуючий вагініт, цистит і ректит.

Уперше у хворих з високим ризиком розвитку пізніх променевих ускладнень запропонований комплекс лікувально-профілактичних заходів, котрі включають використання вітамінних препаратів, специфічних інгібіторів ЦОГ-2, периферичних вазодиляторів та ряду інших лікарських засобів. Використання комплексу дозволило у хворих на рак тіла та шийки матки знизити ризик виникнення пізніх постпроменевих ускладнень в ВР=2,9 (ВІ=1,4%-6,1%) рази.

1.В дисертації представлена медична технологія діагностики і профілактики пізніх променевих ускладнень, які виникають у суміжних органах після променевого лікування раку тіла і шийки матки, що є новим науковим рішенням підвищення ефективності лікування злоякісних пухлин зазначених локалізацій.

2. Сполучена променева терапія, як один з провідних методів лікування раку тіла та шийки матки, призводить до розвитку пізніх променевих ускладнень, котрі виникають у суміжних з маткою органах: пізній цистит – у 7,2%, ректит – у 10,4%, їх сполучення, відповідно, у 8,8% пацієнтів.

3. Доведено, що імовірність розвитку пізніх променевих ускладнень і ступінь їх тяжкості найбільш повно і статистично значущо (Р<0,05) описуються, виходячи з показників цитокінів (TGF-beta₁ i TNF-alfa), які визначаються на момент закінчення курсу променевої терапії.

4. Уперше було отримано рівняння, яке дозволяє з високою часткою імовірності (R=0,84; Р<0,001) прогнозувати ризик розвитку пізніх променевих ускладнень: ПУПТ = -0,187+0,019Х₁ +0,006Х₂ де Х₁ і Х₂ – концентрація TGF-beta₁ i TNF-alfa після закінчення лікування.

5. У піхві, стінці сечового міхура і прямій кишці у віддалені строки після проведення сполученої променевої терапії у хворих на рак тіла і шийки матки розвивається рецидивуючий, прогресуючий вагініт, цистит і ректит. У їхній основі лежить комплекс альтеративно-проліферативно-диспластичних процесів у слизовій оболонці, фібробластичних та імунних реакцій у базальних мембранах, судинах МГЦР та у стромі.

6. Найбільш імовірними морфогенетичними механізмами розвитку альтерації, дисплазії і хронізації запальних процесів у вивчених органах є сполучення впливів іонізуючої радіації, гормонального дисбалансу і порушень кровообігу, зумовлені фіброзно-проліферативним ендо- і периангіїтом.

7. Уперше у хворих з високим ризиком розвитку пізніх променевих ускладнень, котрий ґрунтується на визначенні рівня цитокінів TGF-beta₁ і TNF-alfa, запропонований комплекс лікувально-профілактичних заходів, котрі включають використання вітамінних препаратів, специфічних інгібіторів ЦОГ-2, периферичних вазодиляторів та ряду інших лікарських засобів. Використання комплексу дозволило у хворих на рак тіла та шийки матки знизити (р=0,004) ризик виникнення вивчаючих пізніх пост променевих ускладнень в ВР=2,9 (ВІ=1,4-6,1) рази (з 26,6% до 9,2%).

Публікації автора:

1. Семикоз Н.Г. Ранние и поздние лучевые ректиты у больных раком шейки и тела матки / Н.Г. Семикоз, О.Ю. Столярова // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2003. – Т. 8, № 4. – С. 67-70.

   Столярова О.Ю. Морфология и морфогенез поздних постлучевых вагинитов у больных раком тела и шейки матки // Питання експериментальної та клінічної медицини. – 2004. – Т. 2, Вип. 8. – С. 152-158.

   Столярова О.Ю. Изучение показателей иммунологической реактивности как прогностических маркеров развития поздних лучевых осложнений у больных раком тела и шейки матки // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2004. – Т. 9, № 4. – С. 61-65..

   Столярова О.Ю. Структурные изменения слизистой оболочки мочевого пузыря при позднем постлучевом цистите у больных раком тела и шейки матки // Вестник неотложной и восстановительной хирургии. – 2005. – Т. 6, № 1. – С. 93-95.

   Мечев Д.С. Променева терапія й особливості імунологічної реактивності у хворих на рак тіла та шийки матки / Д.С. Мечев, О.Ю. Столярова // Український радіологічний журнал. – 2005. – Т. ХІІІ, Вип. 1. – С. 53-57.

   Семикоз Н.Г. Роль цитокинов TGF-beta и TNF-alfa в профилактике поздних лучевых осложнений у больных раком тела и шейки матки / Н.Г. Семикоз, О.Ю. Столярова // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2005. – Т. 14, № 2. – С. 180-182.

   Деклараційний патент 60544 А Україна, МПК А 61 К 9/02. Супозиторій / Г.В. Бондар, Ю.Б. Єгоров, Н.Г. Семикоз, О.Ю. Столярова; Донецький обласний протипухлинний центр. – № 2002119443; Заявл. 27.11.02; Опубл. 15.10.03, Бюл. № 10. –3 с.