Анотація до роботи:

Нерет В.І. Підвищення живучості електропостачання світлотехнічних систем аеропортів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.22.20 – експлуатація та ремонт засобів транспорту. Національний авіаційний університет, Київ, 2002.

Дисертація присвячена проблемі забезпечення рівня живучості та кількісних показників надійності електропостачання електроприймачів. Розроблена методика розрахунку надійності і живучості високо резервованої системи електропостачання електроприймачів першої категорії особливої групи аеропорту на основі імовірнісно – детермінованих моделей, в якій обґрунтовано формулюється критерій відмови мережі. Розроблена методика визначення параметру – опору ізоляції високовольтної мережі аеродромних вогнів відносно землі при експлуатації її за станом з контролем рівня параметрів. Розроблена та науково обґрунтована методика сертифікації високовольтних кабельних мереж аеродромних вогнів.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконаленні сценарної імовірносно-детермінованої моделі оцінки рівня живучості та показників надійності системи електропостачання ЕП першої категорії особливої групи з урахуванням відмов другої кратності, тривалості перерв централізованого електропостачання та технології виробництва польотів аеродрому. Модель призначена для розробки рекомендацій по забезпеченню рівня живучості та показників надійності системи електропостачання ЕП першої категорії особливої групи.

1. Розрахунки по розробленим методикам показують, що надійність електропостачання ССА другої категорії ІКАО вище, аніж його живучість. Отриманий параметр потоку відмов 0,032 рік^-1 при розрахунку надійності підтверджує це ствердження, тому що порушення регулярності польотів за інших причин в десятки разів частіші;

2. Розрахунок живучості системи електропостачання ССА в порівнянні з орієнтованими значеннями, отриманими за умови забезпечення кількісного рівня безпеки польотів, показав, що діючі СРПМ потребують впливу через показники системи ТО і Р. Аналіз складових розрахунку живучості дає напрямки для прийняття першочергових заходів по підвищенню рівня безпеки польотів;

3. Розрахунки живучості енергопостачання ССА за створеною методикою показали, що для дизельних електроагрегатів періодичність ТО і Р може бути зменшеною до рівня, якого потребують контрольно-тренувальні цикли акумуляторних установок, що входять до їх складу.

4. Розроблена методика розрахунку надійності і живучості електропостачання ССА може бути використана для будь-якого ЕП, особливо при визначенні кількості необхідних незалежних джерел електроживлення.

5. Діагностичний параметр, що використовується сьогодні для оцінки технічного стану ВКМ – мінімальне значення опору ізоляції ВКМ є необхідним, але не достатнім для прийняття рішення про можливість продовження строку служби кабельних мереж ССА;

6. За випробувальний режим з діючими напругами по довжині ВКМ доцільно прийняти заземлення ВКМ біля одного, а потім другого виводу РЯ в номінальному режимі, при якому спостерігається збільшення робочої напруги на кожній ділянці кабелю у 2 рази;

7. Доповнення при сертифікації аналізу стану ВКМ – по параметрах імовірнісно-фізичним аналізом статистичних даних передумов до відмов реалізує стратегію технічного контролю за станом з контролем рівня надійності.

У додатках приведені алгоритми розрахунку живучості системи електропостачання світлосигнального комплексу аеропорту, спеціалізована програма розрахунку живучості системи електропостачання світлосигнального комплексу аеропорту, інформаційне вікно розрахунку живучості системи електропостачання світлосигнального комплексу аеропорту, приклад розрахунку надійністних показників високовольтної схеми аеропорту для розрахунку живучості СРПМ.

Публікації автора:

1. Казак В.М., Нерет В.І. Дослідження надійності електропостачання світлосигнальної системи аеродрому // Вісник ЦНЦ ТАУ. – 2001. – №4. – С. 44-47.

   Нерет В.И. Методика диагностирования кабельных сетей аэродромов // Вісник КМУЦА.– 2000. – № 3-4. – С. 247-250.

   Величко Ю.К., Нерет В.И. Методика оценки надежности УАВР // Энергетика. Изв. ВУЗов СССР. – 1985. – №8. – С. 36-38.

   А.С. 1746047 СССР, МКИ F02 № 17/00. Автоматическая система управления резервным дизель-электрическим агрегатом и его электронагревателем / К.В. Макаров , В.И. Нерет, А.В. Соломенцев, И.Ф. Шешин. – № 4773330; Заявлено 25.12.89; Опубл. 07.07.92, Бюл. № 25. – 10с.

   Величко Ю.К., Нерет В.И. Исследование надежности систем электроснабжения аэропортов и рекомендации по использованию УАВР и режимов работы дизель-генераторов // Всесоюзный НТК по современным проблемам проектирования аэродромов. – М.: ГПИ и НИИГА Аэропроект. – 1986. – С. 37.

   Нерет В.И. Анализ недостатков автоматики дизель-генераторов аэропортов и методы их устранения // Проектирование, строительство, эксплуатация и механизация аэропортов. – К.: КИИГА. – 1989. – С. 121-123.

   7. Нерет В.И. Диагностирование кабельных сетей светосигнальных систем аэропортов // Звітна науково-технічна конференція наукових колективів Київського міжнародного університету ЦА за 1994 рік. – К.: КУЦА. – 1995. – С. 61.