В дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та розв'язання наукової задачі загального підвищення ефективності цифрових транкінгових систем за критеріями завадостійкості та системної складності алгоритмів прийому. В дисертації були отримані такі головні наукові та практичні результати. 1. В процесі розробки моделей радіоканалів цифрових транкінгових систем досліджено метод оптимізованої апроксимації функцій фільтра-формувача імпульсів та узгодженого канального фільтра, що дозволяє будувати СІХ канальні моделі підвищеної точності і може використовуватися при вирішенні інших актуальних теоретичних задач. 2. Задача підвищення точності алгоритмів оцінки радіоканалів цифрових транкінгових систем була розв'язана шляхом використання алгоритму проектування сигнального та шумового підпросторів зменшеного рангу. 3. Встановлено, що в діючих системах цифрового транкінгового зв'язку оптимізація кількості елементів антенних решіток БС та використання канальних оцінювачів зменшеного рангу веде до загального покращення відношення сигнал/шум в радіоканалі. 4. Були уточнені критерії загального покращення завадостійкості методів адаптивного прийому в цифрових транкінгових системах стандартів TETRA і TETRAPOL за енергетичними показниками при застосуванні канальних еквалайзерів зменшеного рангу. Загальне покращення завадостійкості алгоритмів адаптивного прийому спостерігається при застосуванні методу розкладу загальної апроксимованої функції формування імпульсів. 5. Здійснена оцінка ефективності прямої та непрямої настройки еквалайзерів зменшеного рангу доводить перевагу прямого методу настройки. 6. Визначено ефективну довжину ТП для цифрових транкінгових систем TETRA та TETRAPOL за умов використання різних типів еквалайзерів. 7. Розроблені в результаті проведених досліджень методи та отримані числові дані дозволяють комплексно підійти до розв'язання проблеми підвищення системної ефективності цифрових транкінгових систем в аспекті збільшення зон обслуговування і полегшення частотно-територіального планування мереж і можуть доповнювати загальну теорію завадостійкості та оптимального прийому в цифрових транкінгових системах. Основні результати дисертації опубліковані в таких роботах: 1. Іванов В.А. До проблеми математичного моделювання радіоканалів систем рухомого зв'язку // Праці УНДІРТ. – 2001. – Вип. 1 (25). – С. 38 – 44. 2. Іванов В.А. Лінійна канальна модель цифрових транкінгових систем // Зв'язок. – 2001. – Вип. 5. – С. 21 – 25. 3. Іванов В.А. Оптимізація довжини тренувальної послідовності в цифрових транкінгових системах // Праці УНДІРТ. – 2002. – Вип. 1 (29). – С. 9 – 16. 4. Іванов В. А., Іваницький В. В. Аспекти вибору доцільного для України стандарту рухомого зв'язку 3-го покоління // Зв'язок. – 2002. – Вип. 3. – С. 9 – 15. (Особистий внесок – здійснено порівняльний аналіз технічних характеристик мереж радіодоступу та транспортних мереж систем рухомого зв’язку 3-го покоління – 0,7 д.а.). 5. Іванов В.А., Севостьяненко А.О. Україна на шляху до систем рухомого зв'язку3-го покоління // Зв'язок. – 2002. – Вип.6. – С. 30 – 33. (Особистий внесок – окреслено шляхи впровадження технології загального пакетного передавання GPRS на мережах рухомого зв’язку України – 0,41 д.а.). 6. Банкет В.Л., Іванов В.А. Аналіз ефективності систем цифрового рухомого радіозв'язку // Зв'язок. – 1999. – Вип. 6. – С. 21 – 25. (Особистий внесок – здійснено аналіз основних критеріїв ефективності систем рухомого зв’язку та запропоновано методику розрахунку зон радіопокриття – 0,36 д.а.). 7. Иваницкий В.В., Иванов В.А. Методы оценки замираний в радиоканалах системы сотовой связи CDMA IS-95 // Праці УНДІРТ. – 1999. – Вип. 3 (23). – С. 84 – 88. (Особистий внесок – здійснено класифікацію завмирань в радіоканалах рухомого зв’язку з технологією CDMA та запропоновано рівняння для їх опису – 0,47 д.а.). 8. Михайлов М.К., Іванов В.А., Гуцалюк А.К, Мухін П.В., Севостьяненко А.О., Зяблов С.В., Чистяков Ю.І., Іваницький В.В. Концепція переходу України до систем рухомого звязку 3-го покоління (проект) // Зв’язок. - 2002. Вип.4. – С. 2 – 8. (Особистий внесок – самостійно розроблено та підготовлено до друку чотири розділи Концепції – 0,55 д.а.) 9. Михайлов М.К., Гуцалюк А.К., Іванов В.А., Мухін П.В., Севостьяненко А.О., Стасюк В.І., Чистяков Ю.І. Програма переходу України до систем рухомого звязку 3-го покоління (проект) // Зв’язок. - 2002. Вип.5. – С. 2 – 5. (Особистий внесок – розроблено два розділи Програми – 0,42 д.а.) |