Аналіз відтворювальних і продуктивних якостей нового селекційного досягнення – червоної білопоясої породи свиней при різних методах підбору показав високий їх прояв при чистопородному розведенні елітних тварин та при поєднанні їх з тваринами І класу, виявлені тенденції впливу материнської спадковості, а також при промисловому схрещуванні з породою ландрас, особливо, за скоростиглістю та м’ясними якостями.
При порівняльному вивченні продуктивності свиноматок піддослідних груп в аналогічних умовах годівлі і утримання встановлено, що найкращою багатоплідністю та масою гнізда в 60 днів (11,0±0,37 поросяти, 185,48±11,230 кг) визначались матки І дослідної групи (ЧБПП (Е) х ЧБПП (Е)) при чистопородному розведенні. На другому місці за цією ознакою виявились їх аналоги ІІІ дослідної групи (ЧБПП (Е)ЧБПП (І)) (10,5±0,45 поросяти, 170,77±9,920 кг). Матки цієї породи в поєднанні з кнурами ландрас за кількістю живих поросят при народженні зайняли відповідно 3 місце.
За індексом продуктивності свиноматок найкращими виявилися тварини І піддослідної групи (42,94±1,54), за яким вони перевищували своїх аналогів на 0,47…9,94%.
Етологічними спостереженнями встановлено, що помісі від кнурів ландрас V піддослідної групи відрізнялись від чистопородних аналогів не тільки кращими показниками середньої живої маси при відлученні, але виявились і більш активними за рухом у перший період постембріонального розвитку. Це в подальшому сприяло їх життєздатності та кращому росту і розвитку.
У наших дослідженнях найменшу товщину шпику на ділянці вимірювань мали свині V дослідної групи, що менше контрольної на 6,9% (Р>0,99). Дещо нижчі показники товщини шпику на рівні 6-7 грудних хребців мали тварини ІІ і IV груп, відповідно 26,5 і 28,3 мм.
Всі піддослідні тварини виявились стресостійкими і не є носіями мутантного гена, який спричиняє стрессиндром.
Середньодобовий приріст піддослідного молодняку на контрольній відгодівлі в умовах господарства до живої маси 100 кг дорівнював 581…656г, кращими виявилися тварини І – V піддослідних груп, які перевищили свої чистопородних аналогів контрольної групи на 5…12,9% (Р>0,99).
За оцінкою забійних та м'ясо-сальних якостей перевага при відгодівлі підсвинків до живої маси 100 кг за однакових умовах годівлі була у тварин І і V піддослідних груп. Вихід м'яса в їх тушах при забої в 100 кг дорівнював відповідно: 62,7% і 62,1%. Найбільш осаленими тушами були у підсвинків від свиноматок та кнурів першого класу (ІV – контрольна група), товщина шпику над 6-7 грудними хребцями 28,3-29,1 мм, вихід м'яса 58,7±0,32%, вихід сала - 29,1±1,5%,
Фізико-хімічний аналіз проб м'яса та сала показав, що їх якість від тварин різного походження знаходилась у межах норм, які відповідають існуючим загальноприйнятим параметрам. За вмістом протеїну в м’ясі підсвинки І, ІІ та V піддослідних груп переважали тварин контрольної групи на 4,37…7,30 % (Р>0,999).
Гематологічні дослідження показали, що всі показники знаходилися в межах фізіологічних норм для свиней кожної піддослідної групи, але мають певні відмінності. За кількістю холестерину перевага залишилася за тваринами, отриманими від поєднання ЧБПП (І)ЧБПП (Е) і становила 1,68±0,010 ммоль/л, що переважало контрольну групу (ЧБПП (І)ЧБПП (І)) на 0,17 ммоль/л, або на 11,25 % (Р>0,99).
Економічний аналіз результатів досліджень показав, що більш ефективними поєднаннями при реалізації м’яса були помісні тварини V піддослідної групи ЧБПП (І)Л, що дало можливість отримати 30...80 гривень додаткової продукції на одну голову на відгодівлі відповідно.
