1. Проведений аналіз забезпечення радіаційної якості при будівництві й реконструкції житлових будинків показав, що діюча система управління якістю будівельного виробництва в Україні не повною мірою відповідає вимогам сучасної концепції радіаційного захисту людини. Це обумовлено тим, що: - не охоплені безпосереднім контролем джерела радононадходження в повітря приміщень будинку; - не визначений об'єм необхідної вихідної інформації про параметри забезпечення радіаційної безпеки при закладанні радіаційної якості будинків. 2. Проведено аналіз інноваційних напрямків будівельного виробництва, які виявили наступні особливості сучасного житлового будівництва: - змінилося відношення споживачів до комфортності житла, у тому числі й до радіаційної якості; - підвищились вимоги до теплозбереження огороджуючих конструкцій будинків; - специфіка вибору конструктивних рішень житлових будинків в умовах обмежених можливостей земельних ділянок у межах міст і значимості радононадходження із ґрунту. 3. Визначено об'єм вихідної інформації про параметри будівельного виробництва й шляхи її одержання для виконання систем радіаційного контролю й функції управління радіаційною якістю житлового будівництва. 4. Розроблено структурну модель по забезпеченню радіаційної якості житлових будинків, що проектуються і яка відповідає інноваційним напрямкам житлового будівництва та вимогам НРБУ-97. 5. На базі розробленої структурної моделі системи управління радіаційним контролем виконана оцінка радіаційної якості будинків житлового фонду м. Дніпропетровська. Отримані результати підтверджують закономірний розподіл якості по поверхах будинків (внесок у Неф становлять 60% від Н до 40% від Н ; величина Н на 75% залежить від радононадходження із ґрунту і ін.). 6. Уперше встановлені закономірності впливу конструктивних і планувальних рішень сучасного житлового будівництва на радіаційну безпеку з урахуванням застосування теплозберігаючих матеріалів і конструкцій, як одному з інноваційних напрямків. Порівняльний аналіз якості реконструкції п'ятиповерхових житлових будинків різними методами показав, що найбільш ефективним є комбінований, тому, що він забезпечує високий рівень комфортності, у тому числі і радіаційній безпеці в тій частині будинку, яка надбудовується. 7. Виявлено закономірність зміни ефективної питомої активності радіонуклідів і швидкості ексхаляції радону від кількості шарів панелей огороджуючих конструкцій з керамзито- і газобетону. Аналіз радіаційних параметрів будівельних матеріалів, які застосовуються як огороджуючі конструкції при реконструкції п'ятиповерхових житлових будинків, і відповідають вимогам по теплозбереженню, показав перевагу застосування виробів із газобетону (величини іонізуючих випромінювань в 2-3 рази менше). 8. Розглянуто методи забезпечення радіаційної якості багатоповерхових житлових будинків з урахуванням інноваційних напрямків будівництва і застосування захисних заходів архітектурно-конструктивної групи, що дозволяють на 20-35 % підвищити рівень його якості. 9. Визначено шляхи забезпечення радіаційної якості при проектуванні й будівництві малоповерхових житлових будинків з урахуванням особливостей їхніх конструктивних рішень, значимості радононадходження із ґрунту під будинком, а також підвищених вимог замовника до комфортності житла. 10. У результаті оцінки економіко-соціальних показників радіаційної якості, а саме терміну окупності витрат tокуп, і коефіцієнта економічного виграшу Квигр для сучасних напрямків житлового будівництва (зведення малоповерхових і багатоповерхових будинків, реконструкція п'ятиповерхових будинків 60-80 років забудови) встановлено, що при будівництві багатоповерхових будинків (tокуп=10-15років, Квигр. =3-7), для малоповерхових будинків (tокуп=20-30 років, Квигр. = 1-2), а при реконструкції у варіанті розширення корпусу п'ятиповерхового будинку з багатоповерховою надбудовою (tокуп= 3-7років, Квигр. = 4-6). 11. Розроблено методику забезпечення радіаційної якості житлових будинків при проектуванні і будівництві, яка впроваджена на ряді підприємств будівельного комплексу м. Дніпропетровська і дозволила одержати соціальний і економічний ефект у розмірі біля 50 тис. грн. |