Присяжнюк Олег Іванович. Підвищення продуктивності гороху в умовах центральної підзони Лісостепу України : дис... канд. с.-г. наук: 06.01.09 / Інститут цукрових буряків УААН. - К., 2006.
Анотація до роботи:
Присяжнюк О.І. Підвищення продуктивності гороху в умовах центральної підзони Лісостепу України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Інститут цукрових буряків УААН, Київ, 2006.
У дисертації викладено результати досліджень автора по визначенню особливостей формування і реалізації генетичного потенціалу продуктивності нових сортів гороху в онтогенезі залежно від їх взаємодії з прийомами технології вирощування й факторами довкілля. Обґрунтовано параметри моделей агрофітоценозів, що обумовлюють максимальну реалізацію біологічного потенціалу сортів гороху.
Вивчена продуктивність районованих і нових сортів гороху залежно від норм висіву. Встановлено закономірності росту і розвитку та фотосинтетичних процесів нових сортів залежно від впливу абіотичних факторів і агротехнічних прийомів.
При вирощуванні сортів Ароніс і Корал рекомендовано висівати відповідно 1,8 і 1,5 млн. схожих насінин/га.
У роботі наведені розрахунки енергетичної та економічної ефективності досліджених технологічних заходів. Подані дані про результати виробничих перевірок розроблених елементів технології.
В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання підвищення продуктивності гороху в умовах центральної підзони Лісостепу України, яке передбачає використання високопродуктивних сортів, адаптованих до умов довкілля, та оптимізацію густоти посіву. Завдання вирішувалось шляхом проведення польових дослідів, у яких визначено найбільш продуктивний генотип гороху, теоретично обґрунтовано оптимальну густоту.
Найбільш швидким шляхом підвищення врожайності гороху є впровадження у виробництво нових, інтенсивних, невилягаючих, придатних до прямого комбайнування сортів гороху Ароніс і Корал та відповідно до сорту оптимальних норм висіву – 1,8 і 1,5 млн. схожих насінин /га.
Між тривалістю вегетаційного періоду певного етапу органогенезу встановлено ряд кореляційних залежностей. Так, у сорту Ароніс тривалість вегетаційного періоду пов’язана з тривалістю першого (rs=0,77) (формування конусу наростання і перших зачаткових листків) і десятого (rs =0,78) (початкова диференціація зародка насіння, утворення проембріо і закладання сім’ядоль і конусу наростання бруньки насінини) етапів органогенезу, а у сорту Корал - першого (rs =0,87), третього-четвертого (диференціація конусу наростання і формування осі суцвіття rs =0,76) і п’ятого (формування органів квітки rs =0,75).
Погодні умови впливають на швидкість проходження певних етапів онтогенезу. Зокрема, у сорту Ароніс на першому і другому етапах визначальними є середньодобова температура повітря (rs = - 0,78 і - 0,70) і сума опадів (rs =0,62 і 0,64); а третьому – сума активних температур (rs =0,68); в цілому період вегетації детермінується лише першим періодом онтогенезу (rs=0,74). Тривалість вегетаційного періоду сорту гороху Ароніс залежить від швидкості проходження ним першого і десятого етапів органогенезу, а сортів Уладівський харчовик і Корал – першого, третього-четвертого і п’ятого.
Кількість вологи, що необхідна на формування одиниці продукції, з підвищенням норм висіву зменшується. За норми висіву 0,6 млн. шт./га рослини витрачають води на формування зерна 100-120 мм /т, а за 2,1 млн. шт./га – 80-90 мм/т. Серед досліджуваних сортів Уладівський харчовик на формування одиниці продукції витрачає в середньому на 10 мм вологи більше, ніж інші сорти.
Загущення посівів сорту Ароніс сприяє зменшенню забур’янення (r=-0,96±0,10) і кількості уражених рослин (r=-0,69±0,27). Аналогічними зв’язками характеризуються також сорти Уладівський харчовик та Корал. Ступінь ураження вірусними патогенами з підвищенням норми висіву знижується.
Симбіотична активність сортів гороху залежить від площі живлення і наявності поживних речовин в ґрунті. Вона регулюється надходженням поживних речовин, що направляються рослиною до колоній бульбочкових бактерій.
Розмір асиміляційної поверхні визначається біологічними особливостями сортів; з підвищенням норми висіву площа листкової поверхні зростала в усіх сортів. З першого до дев’ятого етапів органогенезу площа листків і вусів рослин гороху збільшується, а з наступних – відбувається її поступове зменшення.
Максимальна урожайність у сорту гороху Ароніс формувалась за норми висіву 1,8 млн. шт. насінин /га (3,61 т/га), Уладівського харчовика - 1,2 млн. шт. /га (3,29 т/га) і Корал - за норми висіву 1,5 млн. шт./га життєздатних насінин (3,73 т/га).
Кількість насінин з рослини, бобів на рослині, фертильних вузлів, бобів на фертильному вузлі, насінин в бобі, загальної кількості вузлів, довжини фертильної частини рослини та маси 1000 насінин мають відповідний до переліку вклад в ознаку індивідуальної продуктивності сортів гороху - масу насіння з рослини. Похідна кількісних ознак - збиральний індекс - характеризує не тільки сортові особливості, а й густоту посіву. Для сортів гороху Уладівський харчовик і Корал зі збиральним індексом 51,4 і 51,8% оптимальною нормою висіву є відповідно 1,2 і 1,5 млн. шт. /га схожих насінин, для сорту Ароніс з індексом 50,7% - 1,8 млн. шт. /га.
Найвища економічна і енергетична ефективність вирощування сортів гороху Ароніс, Уладівський харчовик і Корал була за норм висіву відповідно 1,8; 1,2 і 1,5 млн. схожих насінин/га; умовно чистий прибуток і рівень рентабельності в цих варіантах становив відповідно 197,0, 176,3 і 200,5%, а КЕЕ - 3,47, 3,52 і 3,52.
Публікації автора:
Лич С.В., Присяжнюк О.І. Вплив густоти посіву на забур’яненість, ураження вірусними хворобами і продуктивність сортів гороху. // Науковий вісник Національного Аграрного університету. Випуск 86. – К.: 2005. – С. 98-102. (підготовка і проведення польових досліджень, аналіз матеріалів експерименту)
Ермантраут Е.Р., Кузь В.В., Присяжнюк О.І. Продуктивність міжсортових і міжвидових агрофітоценозів гороху. // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. – Кам'янець-Подільський. 2005. – С. 47-49. (підготовка і проведення польових досліджень, аналіз матеріалів експерименту)
Каленська С.М., Демидась Г.І., Ермантраут Е.Р., Іванівська Р.Т., Нідзельський В.А., Коваленко В.П., Юник А.В., Присяжнюк О.І. Особливості технології вирощування альфільних сортів гороху. Методичні рекомендації. – К.: Видавничий центр НАУ, 2005. – 71 с. (науковий пошук інформації, підготовка огляду літератури)
Ермантраут Е.Р., Присяжнюк О.І. Оптимізація густоти посівів для підвищення індивідуальної продуктивності рослин гороху. Науковий вісник Національного Аграрного університету. Випуск 91. – К.: 2005. – С. 52-60. (підготовка і проведення польових досліджень, аналіз матеріалів експерименту)
Ермантраут Е.Р., Присяжнюк О.І. Прогнозування продуктивності гороху. // Збірник наукових праць Інституту землеробства. Випуск 77. К.: 2005. – С. 76-82. (підготовка і проведення польових досліджень, аналіз матеріалів експерименту)