1. Проведеними дослідженнями теоретично обґрунтована та практично доведена ефективність застосування йодо- селеновмісних препаратів для підвищення пір'яно-пухової продуктивності гусей та їх відтворювальних якостей. 2. Встановлено, що передінкубаційна обробка яєць (дифузійним методом) йодатом літію і йодидом калію підвищує вивід гусенят на 0,39…2,31%, збереженість молодняку до 6-тижневого віку - на 2,0…2,9%. З препаратів, що застосовувались більш позитивний вплив на інкубаційні якості яєць спричиняє йодат літію. 3. Жива маса добових гусенят дослідних груп перевищувала контрольну групу на 4,28 та 3,86 г, або на 5,7…5,2%, відповідно. У 90 діб різниця між контрольною і дослідними групами становила 0,2…0,4 кг. Сила впливу (2) йодовмісних препаратів на живу масу в добовому віці становила 5,78% у 90-добовому – 35,7%. 4. Встановлено, що пероральне введення йодовмісних препаратів разом з кормами значно підвищує відтворювальні та продуктивні якості гусей. Маса яєць гусей першої і третьої дослідних груп, батькам яких згодовували препарат йодид калію та йодид калію + селен перевищувала контрольну на 2,07 та 12,10 г, або 1,4; 8,7%. Найвищий вивід гусенят спостерігається в другій (68,33%) та третій (67,70%) дослідних групах. У раціон гусей названих груп вводили йодований жир та йодид калію + селен. Різниця на користь цих груп порівняно з контрольною склала 6,59 та 7,22%. Найбільшу живу масу в добовому віці мали гусенята другої (99,78 г) та четвертої групи (102,17 г), у віці 60 та 360 діб – третьої та четвертої груп. Різниця порівняно з контрольною групою вірогідна (Р>0,0001, Р>0,001). 5. Йодо- та селеновмісні препарати в комплексі з токоферолом сприяють підвищенню показників виводу гусенят та їх живої маси. Жива маса молодняку дослідних груп, отриманих від гусей, які разом з кормом одержували селен з вітаміном Е, у 60 - добовому віці перевищували дослідні, де згодовували тільки йодовмісні препарати, на 0,15 (третя порівняно з першої) та на 0,16 кг (четверта порівняно з другої). У 90-добовому віці ця різниця становила 0,21 та 0,32 кг відповідно. 6. Гістологічні дослідження шкіри ембріонів гусей показали значну перевагу за показниками її структуризації і розвитку, наявності в ній перових фолікул за обробки яєць препаратами йоду. У шкірі ембріонів уже спостерігаються закладені на 9 добу пухові фолікули, а товщина епідермісу складала в середньому 170 мк, шкіри 42 мк, що на 80 та 18 мк, або на 88 та 75%, більше, ніж у зразках шкіри ембріона контрольної групи. Йодат літію в якості йодовмісного препарату має певну перевагу перед водним розчином йодиду калію. У зразках шкіри першої дослідної групи кількість фолікул на площі 5 мм2 становила в середньому 103 шт, або на 9,5% більше, ніж у ембріонів контрольної групи. Йодат літію, порівняно з йодидом калію, сприяє інтенсивному формуванню фолікул та збільшенню їх кількості (густоти). 7. Встановлено, що збагачення кормосумішей препаратами йоду та селену, активізує процеси закладки та структуризації щитовидної залози. В щитовидній залозі ембріонів гусенят у віці 9 діб відбувається активніша (порівняно з контрольною групою) диференціація структурних елементів: збільшується діаметр фолікул, відбувається активне формування структурних компонентів шкіри – перових і пухових фолікул. 8. Найбільшу кількість пір'яно-пухової сировини за прижиттєвого підскубання гусенят у віці 120 діб отримано від груп, в яких гуси разом з кормом одержували препарати йоду й селену. Так, від третьої дослідної групи (йодид калію + селен) отримано по 49,69 г в розрахунку на 1 голову, від четвертої (йодований жир + селен) - 51,67 г, що на 7,6 та 11,4% більше ніж від контрольної групи. У пір'яно-пуховій сировині цих груп найбільше і найбільш цінного компоненту - пуху: 16,9 та 17,9% (проти 15,1% в контрольній). Різниця за загальним виходом пір'яно-пухової сировини і за вмістом пуху названих груп і контрольної вірогідно достовірна (Р>0,0001). Обробка яєць йодовмісними препаратами безпосередньо перед інкубацією значно менше впливає на кількісний вихід пір'яно-пухової сировини. Коефіцієнт кореляції між кількістю пір'яно-пухової сировини й кількістю фолікул у шкірі ембріонів становить +0,818, у гусей четвертої групи +0,939. На вихід пір’я і пуху в 120-добовому віці сила впливу (2) йодовмісних препаратів становила 28,74%, в 360–добовому - 29,05%. Сила впливу йодовмісних препаратів високовірогідна (Р>0,001). 9. Застосування йодо- та селеновмісних препаратів перорально забезпечує додаткові надходження коштів у сумі 605…638 грн, прибутку 393…407 грн. у розрахунку на 1000 голів родинного стада при одноразовому обскубуванні після продуктивного періоду. |
