В результаті узагальнення теоретичних і експериментальних досліджень в дисертаційній роботі вирішено актуальну науково-технічну задачу підвищення стабільності та рівня механічних властивостей, вивчення закономірностей формування структури промислових кремніймарганцевистих сталей обробкою їх комплексними модифікаторами. 1. Показано, що з низьколегованних кремніймарганцевистих сталей найбільш поширеними є сталі групи 17Г1С, 17ГС і 16ГС, вживані для виготовлення важливих поковок суднобудування, машинобудування, будівельних конструкцій, газо- і нафтопровідних труб великого діаметру. Для отримання високих якісних показників Si-Mn-сталей актуальним є застосування комплексного модифікування, яке являється ефективним способом дії на структуру і властивості сталі. 2. В результаті експериментальних досліджень розроблений, запатентований та випробуваний склад комплексного модифікатора, який включає некондиційні відходи машинобудівних виробництв. Вивчено дію комплексного модифікатора при оптимальній витраті 0,1...0,2% мас., що дозволяє одночасно проводити процеси модифікування, рафінування і розкислювання розплаву. В Si-Mn-сталях в результаті модифікування їх розплавів новими модифікаторами знижується вміст газів і шкідливих домішок: кисню на 30...50%, азоту – на 10...35%, водню – на 10...25%, сірки – на 12...20%, фосфору – на 10...15%. 3. Встановлений механізм кристалізації Si-Mn-сталей, оброблених комплексним модифікатором, що полягає в утворенні додаткових центрів кристалізації та здрібненні аустенітного зерна у 2,5…3,0 рази в результаті взаємодії компонентів модифікатора із розплавом: титан утворює карбіди і нітриди, алюміній надає рафінуючу та розкислюючу дію, кальцій є поверхнево активною добавкою. В модифікованих сталях досягнуто збільшення кількості перліту з 29 до 37% та підвищення його мікротвердості на 11…13%. Встановлено, що ферит модифікованих сталей додатково містить титан, що підтверджує ефективність дії модифікатору. 4. Встановлено, що в модифікованих сталях у 2,0...2,5 разів зменшились кількість і розміри неметалевих включень. Вперше виявлена зміна морфології та фазового складу неметалевих включень, що полягає в утворенні дрібних глобулярних складних сульфідів, оксидів марганцю з присутністю в них Mg, Cu, Si, Ni, P, O2, а також дисперсних включень нітридів титану з вмістом в них Al і Ca, що сприятиме зміцненню сталей. 5. Вивчений вплив комплексного модифікування на механічні властивості сталей 17Г1С, 17ГС і 16ГС у литому і деформованому станах. Модифіковані стали, в порівнянні з початковими, у литому стані мають вищі міцносні і пластичні властивості: sв підвищився на 18...23%; sт – на 13...17%; d – на 8...19%; KCU – на 32...46%. Розроблений раціональний режим нормалізації при 880....900 С модифікованих деформованих сталей, що дозволило отримати високий комплекс механічних властивостей:в = 810МПа, d = 21%, y = 46%, KCU = 0,8МДж/м2. 6. Проведена статистична обробка даних хімічного складу і механічних властивостей 42 промислових плавок сталі 17Г1С заводу «Дніпроважмаш». Встановлений вплив елементів хімічного складу на sв, sт, d і KCU, що дозволило оптимізувати склад дослідженої групи сталей. Виявлено, що ударна в'язкість великогабаритних поковок має найбільшу нестабільність властивостей із-за розкиду вмісту сірки і фосфору. На основі аналізу 103 великих поковок Новокраматорського машинобудівного заводу встановлено, що для sв і sт істотним був вплив C, Mn, Si – основних зміцнювачів сталі. Для d значущими були коефіцієнти кореляції з Si, C, S, Mn; на y помітно впливали C і Si. Найбільший вплив на роботу удару здійснювали Al, P, C; при цьому збільшення концентрації Al сприяло підвищенню KCU, а збільшення концентрації P і S – її зниженню. Встановлено, що при вмісті Al < 0,005% і несприятливому співвідношенні концентрації легуючих елементів неможливо отримати необхідний рівень ударної вязкості поковок. 7. Вивчення корозійної стійкості Si-Mn-сталей показало, що модифікування зменшує швидкість пітингової корозії: після 720 годин випробувань швидкість корозії зменшилась у 2,0...2,3 рази. Проведеним кореляційно-регресійним аналізом впливу C, Si, Mn, S, P на ударну в'язкість листів сталі 17Г1С при – 40С і – 60С вперше встановлено, що модифікована сталь має найбільш високі показники ударної вязкості при низьких температурах. 8. Розроблена технологічна інструкція на виплавку і модифікування Si-Mn-ста-лей. Технологічний процес виплавки сталей, оброблених комплексними модифікаторами, був впровадженим на ДП ВО "Південний машинобудівний завод ім.О.М. Макарова". |