У дисертації запропоновано нове вирішення важливої науково-практичної проблеми з розробки теоретичних і методологічних основ аналізу стану і перспективного інноваційного розвитку залізничного транспорту в умовах інтеграційних процесів, що перебуває в прямій залежності від підвищення інвестиційно-інноваційного потенціалу промислових підприємств з випуску продукції для залізничного транспорту. Це дозволило сформулювати наступні висновки. 1. Поступовий перехід від екстенсивних до інтенсивних факторів економічного розвитку потребує впровадження інвестиційно-інноваційної моделі економічного зростання. Вона є умовою сприйняття України як розвиненої держави європейською спільнотою. З’ясовано, що проблеми конкурентоспроможності України пов’язані з відставанням в інноваційній сфері, науковій діяльності. Відтак ключовими завданнями в прискоренні інтеграційних процесів України до ЄС визначено: динамічний розвиток інновацій, розвиненість інноваційної та інформаційної інфраструктури, поширення знань, сучасна та динамічна наука. З метою успішної інтеграції запропоновано відмовитися від наздоганяючого розвинені країни типу розвитку і створити умови впровадження власних інноваційних розробок підприємствами пріоритетних галузей економіки. 2. Визначено, що основними конкурентами в сфері перевезень є автомобільний і залізничний транспорт, перевага першого з яких суттєво відчувається в останні роки. Проте принципи Європейського транспортного законодавства передбачають заходи перерозподілу обсягів перевезень в бік залізничного транспорту, від технічного стану якого залежить можливість впровадження швидкісного руху залізницями України, розвиток національної мережі міжнародних транспортних коридорів, застосування прогресивних технологій перевезення. Доведено, що досягнення вітчизняною залізничною мережею рівня розвитку європейської безпосередньо залежить від інвестиційно-інноваційного потенціалу промислових підприємств з випуску продукції для залізничного транспорту. 3. Проведений аналіз Європейського законодавства в галузі транспорту дозволив сформулювати ключові принципи функціонування залізничної мережі України – інтеропераційність, інтермодальність та швидкість. Орієнтирами розвитку повинні бути: гнучкість, продуктивність, якість сервісу, якість, простір, час доставки, рівень експлуатаційних якостей, безпека та вартість перевезень. Розроблено перелік показників, які більш повною мірою, ніж існуючі, дозволяють оцінити відповідність вітчизняної залізничної мережі європейським вимогам. Проведено оцінку вітчизняної залізничної мережі щодо відповідності транс’європейській. Зроблено висновок про її незадовільний стан через відставання її рухомого складу від сучасних вимог. Виробництво його є предметом діяльності промислових підприємств з випуску продукції для залізничного транспорту та визначається їх можливістю впроваджувати інновації. 4. Критичний рівень спрацювання рухомого складу залізниць України вимагає швидкого оновлення, темпи якого незадовільні. Вирішення проблеми ускладнюється відсутністю взаємоузгодженості інтересів між промисловими підприємствами, що випускають рухомий склад, і керівництвом "Укрзалізниці". Як наслідок – недопостачання необхідної кількості рухомого складу для оновлення і забезпечення зростаючого обсягу перевезень при експортній спрямованості діяльності промислових підприємств з випуску продукції для залізничного транспорту. Запропоновано механізм співпраці вищезазначених суб’єктів у процесі здійснення інноваційної діяльності, що справляє багатобічний вплив на розвиток залізничного транспорту України. 5. В умовах конкурентної боротьби між видами транспорту доведено, що найбільш стійкими є інноваційні переваги. З цієї позиції запропоновано нове визначення таких понять, "конкурентна перевага залізничного транспорту" - сукупність характеристик діяльності залізничного транспорту, що надає можливість швидко реагувати на зміни у конкурентному середовищі та на вимоги ринку у сфері перевезень, яка формується на основі його інноваційного розвитку; "конкурентна перевага промислових підприємств з випуску продукції для залізничного транспорту" - характеристика діяльності, яка на основі формування і реалізації інвестиційно-інноваційного потенціалу створює певні переваги над конкурентами. Розроблено механізм досягнення конкурентних переваг залізничним транспортом, що характеризується як комплекс заходів, який забезпечує здатність залізничного транспорту домінувати на ринку внутрішніх вантажних і пасажирських перевезень та вийти на ринок міжнародних перевезень, а також визначає спроможність відповідати європейським вимогам щодо залізничних перевезень. 6. Проведений аналіз класифікаційних характеристик інновацій різних науковців визначив необхідність відокремити ті з них, які є характерними для промислових підприємств з випуску продукції для залізничного транспорту. Запропоновано нову класифікацію, що ґрунтується на врахуванні впливу інноваційної діяльності таких підприємств на впровадження прогресивних технологій транспортування, розвиток міжнародних транспортних коридорів та швидкісного руху. Наведено склад інноваційного, інвестиційно-інноваційного потенціалу промислових підприємств з випуску продукції для залізничного транспорту та визначено роль останнього в підвищенні потенціалу транспортної системи України, що полягає у створенні на основі інновацій конкурентоспроможної продукції, яка здатна забезпечити потреби розвитку залізничного транспорту на шляху євроінтеграції. 7. Перспектива комплексного ефекту на рівні галузі машинобудування та транспортної системи України свідчить про необхідність заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності через інвестиційно-інноваційний розвиток. Шляхами поліпшення інвестиційно-інноваційного потенціалу промислових підприємств з випуску продукції для залізничного транспорту визначено: інноваційний реінжиніринг, впровадження відрахувань промисловими гігантами на інноваційний розвиток залізничного транспорту, розвиток сфери венчурного фінансування та державних інститутів трансферту технологій, налагодження взаємодії з промисловими підприємствами "Укрзалізниці" та підприємствами залізничного машинобудування Росії, Казахстану, Білорусії, об’єднання підприємств у складі ПФГ. 8. Характеристиками сучасних економічних систем є тенденції до інтеграції, створення корпоративних структур. Переваги, що отримують підприємства-учасники ПФГ, дають підставу зробити висновок щодо перспективного розвитку промислового виробництва для потреб залізничного транспорту на їх основі. ПФГ запропоновано розглядати як фінансово-індустріально-комерційний комплекс з розвиненими горизонтальними і вертикальними зв’язками між учасниками, як єдиний організаційний центр, що здійснює регулювання потоками капіталу. Розкрито теоретичні і методологічні особливості функціонування ПФГ на базі промислових підприємств з випуску продукції для залізничного транспорту, обґрунтовано склад учасників, проведено моделювання вхідних і вихідних фінансових потоків та потоків науково-інноваційних розробок, технологій. Існування останніх дозволило сформувати підхід до діяльності ПФГ як до відтворювального механізму. Ефективність інноваційної діяльності ПФГ запропоновано підвищити за рахунок створення Центру інноваційного розвитку залізничного транспорту, який сприятиме вирішенню питань розробки і впровадження нових технологій, обміну технологіями та науково-інноваційними розробками, розширення та удосконалення асортименту продукції, що випускається. 9. Доведено більш ефективне функціонування підприємств у складі ПФГ. Запропоновано методику рейтингової порівняльної оцінки ефективності діяльності підприємств у складі ПФГ з окремо функціонуючими підприємствами, що характеризується наявністю не суб’єктивної думки подання експертів, а найвищих результатів, досягнутих в реальній ринковій конкуренції всієї сукупності порівнюваних об’єктів. |