1. В умовах реформування аграрного сектора економіки України особливої актуальності набуває визначення й економічне обґрунтування напрямів інтенсивного розвитку галузі молочного скотарства, яка перебуває в кризовому стані: за період 1990-2004 рр. поголів'я корів скоротилося більш як в 2 рази, валове виробництво молока зменшилось на 43,7% до 13,8 млн. т, а його споживання в 2004 році склало 226 кг, що на 40,6% менше норми. Незважаючи на збільшення продуктивності корів за вказаний період на 11,8% до 3202 кг/рік, прибутковість галузі знизилась з 32,2% в 1990 р. до (-0,4%) в 2004 році. Відродження та прискорений розвиток молочного скотарства можливий на основі послідовної інтенсифікації виробництва шляхом залучення і ефективного використання інвестиційних ресурсів. 2. В сучасних умовах, коли у потенційного інвестора сільського господарства відсутня необхідна йому достовірна інформація про конкретні об'єкти вкладення інвестицій в регіонах, доцільне створення на регіональному та районному рівнях структурних підрозділів по залученню інвестицій, які будуть виконувати роль сполучної ланки між інвестором і об'єктом, що має потребу в інвестиціях. Запропоновано інформацію про потребу в інвестиціях сільськогосподарських підприємств регіону розташовувати на спеціально створеному сайті Управління агропромислового розвитку ОДА, який би оперативно оновлювався (на відміну від існуючого печатного каталогу) і містив би повну інформацію про господарства, які прагнуть залучити інвестиції (рівень їх інвестиційної привабливості, напрямки використання інвестицій і розрахунок терміну їх окупності). 3. Інвестиційна привабливість сільського господарства є відносно невисокою внаслідок низької прибутковості капіталовкладень (особливо в умовах, коли галузь маючи від’ємну норму прибутку, по суті є фінансовим донором інших галузей, зокрема переробної промисловості й торгівлі). Тому очевидною стає необхідність створення умов для формування та розвитку конкурентоспроможного сільськогосподарського виробництва на основі різновекторної державної підтримки галузі, направленої на активізацію інвестиційних процесів. Основними напрямками державного регулювання ринку молока і молочної продукції України повинні стати: стимулююча система дотування виробника; запровадження мінімальних гарантованих цін на молоко; подальший розвиток системи пільгового кредитування галузі; стимулювання підвищення якості молока і молочної продукції, у відсотках до закупівельної ціни; підтримка програм розвитку селекційно-племінної роботи на основі запровадження Державної програми підтримки та розвитку молочного скотарства, перш за все на рівні великотоварних спеціалізованих господарств. 4. Важливим чинником прискореного розвитку молочного скотарства є переорієнтація сільськогосподарських підприємств на засади маркетингу, їх перехід від орієнтації на вимоги виробництва до орієнтації на вимоги молочного ринку, що дозволить підвищити ефективність виробництва, активізувати процес залучення інвестицій. Крім того для інвестора значним стимулом для інвестування є наявність в сільськогосподарських підприємствах служб (груп) маркетингу і кваліфікованих спеціалістів-менеджерів, які можуть ефективно працювати в ринкових умовах, здатні реалізувати інвестиційні проекти та забезпечити їх прибутковість в стислі терміни. 5. Доведено, що нестача якісної сировини на молочному ринку України приводить до того, що переробники вимушені інвестувати кошти в поліпшення процесу виробництва молока (надання консультативної допомоги в питаннях підвищення якості молока, кредитування, інвестування в обладнання для виробництва молока і виробництва кормів, закупівля племінних тварин), і перш за все, в великотоварні спеціалізовані господарства, які є найбільш привабливими постачальниками якісного молока на молокопереробні підприємства, а тому їх питома вага в молочному балансі буде підвищуватись. 6. Встановлено ступінь впливу факторів на рівень рентабельності виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах районів Харківської області. В господарствах районів першої групи (прибуткове виробництво молока) вироблено найбільшу кількість молока у розрахунку на 1 господарство – на 55,6% та 123,2% відповідно більше, ніж в господарствах районів другої та третьої груп, що свідчить про необхідність подальшого інтенсивного розвитку великотоварних господарств, тому що така концентрація виробництва значно підвищує економічну ефективність виробництва молока. 7. На основі розрахованого динамічного рейтингу за період 2002-2004 рр., сформовано чотири групи районів Харківської області за рівнем інвестиційної привабливості сільського господарства: високий (діапазон рейтингових балів районів - 18,52-20,03): Чугуївський, Красноградський; середній (27,80-31,95): Кегичівський, Золочівський, Дворічанський, Балаклійський, Печенізький, Богодухівський, Куп’янський, Харківський, Коломацький, Изюмський, Борівський; низький (33,04-35,88): Лозівський, Шевченківський, Валківський, Сахновщинський, Великобурлуцький, Зачепилівський, Краснокутський, Вовчанський, Зміївський, Близнюківський; інвестиційно непривабливі (40,62-47,43): Первомайський, Дергачівський, Нововодолазький, Барвінківський. 8. Оцінка рівня інвестиційної привабливості галузі молочного скотарства районів Харківської області дозволяє зробити висновок про доцільність поглиблення спеціалізації групи районів з високим рівнем інвестиційної привабливості щодо виробництва молока: Красноградський район (сума коефіцієнтів по розрахованих показниках склала 5,28), Чугуївський (6,16), Ізюмський (6,70), Зміївський (6,83), Харківський (7,15) у відповідністю з наявністю конкурентних переваг щодо інших районів регіону (обсяги виробництва молока, чисельність та щільність поголів’я корів, їх продуктивність, рівень рентабельності виробництва молока та його якість, фінансовий та майновий стан господарств тощо). Отже, потенційним інвесторам доцільно вкладати кошти в розвиток молочного скотарства вищенаведених районів з подальшим отриманням інвестиційного прибутку. 9. Проведено оцінку інвестиційної привабливості дослідних господарств Інституту тваринництва УААН на основі якої визначено, що ДП ДГ „Кутузівка”, „Українка Слобідська” та „Гонтарівка” належать до 3 групи II класу інвестиційної привабливості, і характеризуються позитивними значеннями всіх показників інвестиційної привабливості, тому розглядаються інвесторами як потенційно інвестиційно привабливі. ДП ДГ ім. Чапаєва належить до 7 групи III класу інвестиційної привабливості і має низький її рівень, прoтe інвестори можуть бути зацікавлені у випадках купівлі, приєднання, взяття в оренду, які б забезпечували повний контроль інвестора над господарством. ДП ДГ „Чувиріне” належить до 9 групи IV класу інвестиційної привабливості і є загалом інвестиційно непривабливим. Тому можуть виникнути підстави для реорганізації господарства шляхом зміни форми власності, його продажу, або ліквідації. 10. Капітальні вкладення в реконструкцію молочнотоварної ферми в ДП ДГ „Кутузівка” склали 251 тис. грн., що забезпечило збільшення валового виробництва молока на 3,9% за рахунок збільшення поголів’я на 2,6%, підвищення продуктивності корів на 1,2% до 5573 кг/рік. При цьому витрати праці на 1 ц молока зменшилися на 0,2%, витрати на утримання корови збільшилися на 3,5%, що призвело до зростання собівартості молока на 2,2%. В результаті додатковий прибуток за рік від реалізації виробленого молока склав 402 тис. грн., в тому числі за рахунок збільшення поголів’я на 72,1 тис. грн., а строк окупності капітальних вкладень склав 0,63 року. 11. Стратегія інтенсивного розвитку молочного скотарства повинна полягати в залученні інвестицій в конкурентноздатні галузі великотоварних сільськогосподарських підприємств з подальшим інвестуванням частини отриманого прибутку для фінансування капітальних вкладень в галузі молочного скотарства. В кінцевому рахунку така взаємодія галузей забезпечить сталий розвиток господарства в цілому, і дозволить диверсифікувати ризики сільськогосподарського підприємства щодо можливого недоотримання прибутків внаслідок несприятливих погодно-кліматичних умов та ринкової кон’юнктури. |
