У дисертаційній роботі вирішено актуальне медичне завдання – підвищення ефективності первинної профілактики карієсу постійних зубів у дітей шляхом диференційованого підходу до призначення антибактеріальних і фторвмісних засобів відповідно до ступеня ризику розвитку каріозного процесу . 1. Виявлено високу розповсюдженість та інтенсивність карієсу зубів у 12-річних дітей - 97,73±0,75% і 5,04±0,04 відповідно . Показники відсоткового співвідношення індексу КПВ дорівнювали 80,36% (К) : 19,25% (П) : 0,39% (В) , що свідчить про доцільність застосування заходів первинної профілактики серед обстеженого контингенту . 2. Визначено достовірне підвищення інтенсивності карієсу постійних зубів у дітей на тлі зростання кількісного складу Str.mutans та лактобацил у ротовій рідині і погіршення гігієнічного стану порожнини рота . У 100% хворих із високою активністю карієсу ( 7,49±0,05 ) і максимальними показниками індексу Green-Vermillion (2,41±0,11) було зареєстровано найвищий рівень висівання карієсогенних штамів мікроорганізмів (>105[CFU/ml saliva] ). У 80,0±8,94% дітей із низькою інтенсивністю каріозних уражень зубів (1,86±0,06) ступінь мікробного обсіменіння ротової рідини виявився мінімальним : <103[CFU/ml saliva] . 3. Порушення фізіологічних властивостей ротової рідини : зниження рН (6,0-6,5) , буферної ємності (5,0±0,20) і швидкості її стимульованої секреції (1,46±0,08 мл/хв), сприяло зростанню інтенсивності карієсу ( 7,49±0,05 ). У дітей із низькою активністю каріозного процесу (КПВ=1,86±0,06) ці показники були достовірно вищими – 7,0-7,2; 6,78±0,15 і 2,88±0,13 мл/хв відповідно. Визначено наявність зворотнього кореляційного зв’язку між рН, буферною ємністю, швидкістю стимульваної секреції ротової рідини та інтенсивністю каріозних уражень зубів. Підвищення кількості колоній Str.mutans у ротовій рідині зворотньо корелювало зі зменшенням значення її рН . Падіння активності лужної фосфатази до 1,94±0,22нмоль/мл і до 1,60±0,24 нмоль/мг супроводжувалось збільшенням інтенсивності каріозного процесу (7,49±0,05). У контрольній групі (КПВ=1,86±0,06) активність даного ферменту дорівнювала 3,0±0,17нмоль/мл і 2,83±0,20 нмоль/мг (р<0,01). 4. Виявлено зростання інтенсивності каріозних уражень зубів у дітей на тлі достовірного зниження концентрації SІgA у ротовій рідині. Дефіцит SІgA зворотньо корелював зі збільшенням ступеня мікробного обсіменіння ротової рідини . У хворих із високою активністю каріозного процесу (7,49±0,05) зареєстроване виразне зниження SІgA (0,38±0,03 г/л) і максимальний рівень висівання Str.mutans ( >105 [CFU/ml saliva] ). У дітей із низькою інтенсивністю карієсу (1,86±0,06) ці показники становили відповідно 1,22±0,04 г/л і < 103 [CFU/ml saliva] . Зростання концентрації сироваткових IgA (0,55±0,04 г/л) та IgG (1,32±0,03 г/л) у ротовій рідині супроводжувалось вірогідним підвищенням інтенсивності каріозних уражень зубів у дітей (7,49±0,05) . У контрольній групі (КПВ=1,86±0,06) їх рівень був достовірно нижчим – 0,07±0,02г/л і 0,05±0,01г/л відповідно. Збільшення вмісту сироваткового IgG зворотньо корелювало з дефіцитом SІgA у ротовій рідині . 5. Підвищення рівня мікробного обсіменіння ротової рідини (>104 і >105 [CFU/ml saliva]), дефіцит SІgA (0,92±0,04 г/л), тенденція до падіння рівня її рН (6,0-6,5) і буферної ємності (6,37±0,18) у дітей із низькою інтенсивністю карієсу (2,15±0,07) є підставою для зарахування даного контингенту обстежених до групи ризику розвитку каріозного процесу. 6. Розроблено комплекс заходів первинної профілактики карієсу зубів у дітей , що передбачає призначення антибактеріальних і фторвмісних засобів відповідно до ступеня впливу провідних карієсогенних чинників . Його застосування у дітей групи ризику з низьким рівнем інтенсивності карієсу (2,15±0,07) сприяло суттєвому зниженню приросту інтенсивності карієсу (0,30) і забезпеченню високих показників редукції каріозних уражень зубів (84,21%), підвищенню вмісту SІgA (1,12±0,06 г/л) і зменшенню рівня висівання Str.mutans у ротовій рідині до мінімального (<103[CFU/ml saliva]) у 75,0±9,68% обстежених протягом двох років спостережень . 7. У дітей із середнім рівнем інтенсивності карієсу (4,37±0,01) висока клінічна ефективність запровадження профілактичного комплексу підтверджена показниками його приросту (0,43) і редукції (88,77%) протягом двох років спостережень , а також позитивною динамікою кількісного складу Str.mutans у ротовій рідині ( від >105 [CFU/ml saliva] у 90,0±5,48 % досліджень до <103 у 50,0±9,13% випадків ) , збільшенням значення її рН ( до 7,0-7,2 у 80,0±7,3% обстежених ) , буферної ємності (6,70±0,19) , швидкості стимульваної секреції (3,15±0,09 мл/хв) , вмісту SІgA (0,84±0,07 г/л) та активності лужної фосфатази до 2,78±0,16 нмоль/мл і 2,47±0,20 нмоль/мг. |