Анотація до роботи:

Скляров М.В. Підвищення ефективності вакуумних підсилювачів гальмівних приводів автотранспортних засобів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.22.02 – автомобілі та трактори. – Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Харків, 2006.

Дисертація присвячена вдосконаленню властивостей вакуумних підсилювачів шляхом дослідження їх робочих процесів.

Для визначення напрямків вдосконалення виконана класифікація вакуумних підсилювачів, виділені і проаналізовані їх структурні складові.

Запропонований новий підхід до оцінки ефективності підсилювачів який базується на розроблених критеріях в основі яких знаходяться питомі показники. Оцінка ефективності залежить також від можливості використання підсилювачів на автомобілях різних класів.

На основі розроблених критеріїв і на базі складових частин підсилювачів виконаний синтез двохкамерного і модульного вакуумних підсилювачів.

Розроблена математична модель дозволяє визначати вплив параметрів підсилювача на його робочі процеси і вихідні характеристики, що також підтверджено експериментальними дослідженнями. Розробка та дослідження двохкамерного підсилювача виконана з метою впровадження в виробництво на ЗАТ Краснодонський завод «Автоагрегат» з послідуючим використанням на автомобілях УАЗ.

У процесі теоретичних і експериментальних досліджень досягнута встановлена мета і вирішені всі поставлені задачі. Основні одержані результати, полягають в наступному:

1. Існуюча оцінка ефективності підсилювачів проводиться по одному параметру – коефіцієнту посилення, під яким розуміється відношення зусилля на виході до зусилля на вході. Такий підхід закономірний, в основному, коли відсутнє підведення енергії від додаткового джерела, тобто підсилювач розглядається як перетворювач енергії. Цей підхід не дозволяє оцінити ефективність підсилювачів на автомобілях з різною масою. Розроблений комплекс критеріїв оцінки ефективності вакуумних підсилювачів гальмівного приводу дозволив всебічно оцінювати ефективність вакуумних підсилювачів.

2. В якості критеріїв оцінки ефективності пропонується використовувати:

– критерії оцінки роботи одиниці маси і одиниці об'єму , що є відношенням роботи на виході підсилювача відповідно до його маси і будівельного об'єму;

– критерії оцінки потужності одиниці об'єму і одиниці маси, які дозволяють оцінити не тільки компактність підсилювача, але і його швидкодію;

– коефіцієнт піддатливості і питомий холостий хід штовхача підсилювача, що характеризує компонувальний об'єм педального приводу.

3. Використовування запропонованого комплексу критеріїв дозволило знайти шляхи зниження об'єму і маси в розробленій автором конструкції підсилювача на 30 – 40% в порівнянні з аналогами.

4. Проведений аналіз і оцінка функціональних зв'язків елементів вакуумних підсилювачів дозволили провести його структурну оптимізацію, що виразилося в удосконаленні розподільчого, виконуючого і слідкуючого пристроїв двокамерного вакуумного підсилювача.

5. Виконані експериментальні дослідження розробленої конструкції двокамерного вакуумного підсилювача підтвердили теоретичні положення дисертаційної роботи. Зіставленням теоретичних і експериментальних результатів досліджень статичних і динамічних характеристик встановлено, що їх розбіжність не перевищує 6%.

6. Проведені на заводі виготовлювачі визначальні випробування на надійність дослідної партії підсилювачів показали збільшення на 50% ресурсу в порівнянні з серійним. Це стало можливим завдяки проведеній структурній оптимізації конструкції вакуумних підсилювачів.

7. Результати проведеного дослідження дозволили визначити перспективи розвитку вакуумних підсилювачів, розробити конструкцію двокамерного вакуумного підсилювача і запровадити в серійне виробництво в ЗАТ Краснодонський завод «Автоагрегат».

Публікації автора:

1. Скляров Н.В. Моделирование работы гидравлического тормозного привода с вакуумным усилителем // Новини науки Придніпров’я. – Дніпропетровськ: Дніпро – VAL. Науково-практичний журнал. – 2004. – №3. – С. 26-29.

2. Скляров Н.В. Влияние вакуумних усилителей гидропривода тормозов на процесс торможения автомобиля // Вестник НТУ «ХПИ». Сб. научн. тр. Тематический выпуск «Автомобиле – и тракторостроение». – Харьков: НТУ «ХПИ». – 2005. – №13. – С. 107–111.

3. С.Н. Шуклинов, Н.В. Скляров. Математическое моделирование робочих процессов вакуумного усилителя тормозов // Автомобильный транспорт. – Харьков: Изд-во ХНАДУ. Сб. научн. тр. – 2003. – №13. – С. 210–214.

Здобувач розробив математичні моделі ВПГП і гальмівного привода з ВПГП, а також виконав дослідження моделей на ПЕОМ.

4. Шуклинов С.Н., Скляров Н.В. Совершенствование конструкции двухкамерных вакуумных усилителей тормозов // Вестник НТУ «ХПИ». Сб. научн. тр. Тематический выпуск «Автомобиле – и тракторостроение». – Харьков: НТУ «ХПИ». – 2005. – №10. – С.146–150.

Здобувач виконав аналіз конструкції ВПГП і запропонував напрямки вдосконалення двохкамерного ВПГП.

5. Шуклинов С.Н., Скляров Н.В. Методика и оборудование для экспериментального исследования вакуумных усилителей // Автомобильный транспорт. – Харьков: Изд-во ХНАДУ. Сб. научн. тр. – 2004. – №15.–С.18-20.

Здобувач розробив методики і обладнання для виконання експериментальних досліджень ВПГП.

6. Шуклинов С.Н., Скляров Н.В. Критерии оценки эффективности конструкции вакуумных усилителей // Автомобильный транспорт. – Харьков: Изд-во ХНАДУ. Сб. научн. тр. – 2005. – №16. – С. 159-161.

Здобувач розробив критерії оцінки ефективності ВПГП.

7. Шуклінов С.М., Скляров М.В., Мєльнік С.П. Вимірювально-реєструючий комплекс для дослідження автомобільного гідроприводу гальм // Автошляховик України. – К.: Науково-виробничий журнал. – 2005. – №2 – С. 22-23.

Здобувач розробив методики і обладнання для виконання експериментальних досліджень ВПГП.

8. Шуклинов С.Н., Скляров Н.В. Математическое моделирование гидравлического тормозного привода с вакуумным усилителем // Транспорт, екология-устойчиво развитие. – Варна: ТУ – Варна. Сборник докладов международной технической конференции. – 2004. – №10. – С. 543-546.

Здобувач розробив математичні моделі ВПГП і гальмівного привода з ВПГП, а також виконав дослідження моделей на ПЕОМ.