У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в розробці теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності управління якістю продукції на підприємствах харчової промисловості. Дисертаційне дослідження визначеної наукової проблеми дозволило нам сформулювати такі висновки: 1. Системне дослідження теоретичних аспектів управління якістю продукції показало на необхідність удосконалення підходів щодо поліпшення управління якістю продукції на підприємствах харчової промисловості. 2. Об’єктивну оцінку на перспективу щодо підвищення якості продукції можна одержати, використавши показник спрогнозованого браку. Використання в роботі статистичного моделювання та прогнозування за квартальними показниками у динаміці на підприємствах ВАТ „Одеський коровай” за різними видами браку, а саме: виробничим, експедиційним та повернення з торгівлі - дали змогу визначити можливу кількість браку продукції при незмінних виробничих процесах й управлінні якістю продукції. Це створює умови прийняття оптимальних управлінських рішень. 3. Проведений аналіз проблем управління якістю продукції на підприємствах харчової промисловості та існуючих підходів, спрямованих на їх вирішення, дозволив автору розробити технологію ефективного управління якістю продукції. Запропоновані розробки доцільно використовувати підприємствам для створення, впровадження та поліпшення системи управління якістю відповідно до міжнародного стандарту ISO 9001:2000. 4. Експериментальне впровадження запропонованої автором технології ефективного управління якістю продукції в хлібопекарській галузі та пивоварінні дозволило визначити чинники, які негативно впливають на її конкурентоспроможність. Це знижує ринковий потенціал, а також погіршує економічні показники роботи галузі. 5. Використання статистичних методів аналізу та управління якістю продукції дозволило виявити всі чинники, що впливають на якість продукції досліджуваних підприємств харчової промисловості та провести їх ідентифікацію на першочергові й другорядні з визначенням ступеню впливу кожного з них на готову продукцію. У дисертації пропонується проведення ідентифікації у двох напрямках: 1-й - за стадіями технологічного процесу (на прикладі підприємств ВАТ “Одеський коровай”); 2-й – експертним шляхом (на прикладі ЗАТ “Пивоварня “Ефес Україна”). Даний підхід дозволяє максимально врахувати всі можливі причини отримання неякісної продукції. Такий підхід є запорукою для прийняття оптимальних управлінських рішень щодо підвищення ефективності управління її якістю. 6. Дослідження процесу виробництва хлібобулочних виробів показало, що найважливішим першочерговим чинником, що впливає на якість продукції є рівень якості сировини, другорядним – система оцінювання постачальника. З метою визначення впливу цих чинників у роботі запропоновано управлінське рішення (коригувальний захід), а саме: підприємству доцільно використовувати у виробництві продукцію (сировину) та послуги тільки тих постачальників, які відповідають вимогам виробника харчової продукції. Процес затвердження постачальників має ґрунтуватись на основі їх оцінювання. Автором запропоновано удосконалену систему оцінювання постачальника з використанням моделі прийняття типового управлінського рішення щодо його вибору та оцінювання з використанням вагових коефіцієнтів та інтегральної оцінки. 7. Проведене автором дослідження процесу підготовки тари для розливу пива показало, що важливішою першочерговою причиною неякісної продукції є ступінь забруднення тари, другорядною, що на неї впливає – зворотна тара. Результат проведеного дослідження, його апробація дозволили прийняти оптимальні управлінські рішення щодо усунення причин та впровадження коригувальних дій. Зокрема, рекомендовано таке нововведення як використання в процесі розливу тільки нової тари. 8. Порівняльний аналіз витрат на якість при дослідженні підприємства пивоваріння створює можливість диференціювати управління якістю продукції на традиційне та запропоноване. Такий підхід дисертанта забезпечує об’єктивність при прийнятті рішень щодо підвищення його ефективності. 9. Доцільність ефективного управління якістю продукції в роботі підтверджено розрахунком економічного ефекту, що забезпечує можливість достовірного прогнозування економічного стану підприємства, підвищення його конкурентоспроможності. |