1. Аналізом результатів наукових досліджень способів сушіння і конструкцій сушарок періодичної дії встановлено, що існуючі методи і технічні засоби характеризуються відносно низькою питомою продуктивністю та підвищеною енергоємністю і матеріалоємністю (питома матеріалоємність складає 1,3-1,8 т на 1т продуктивності, загальна енергоємність складає 6-11 МДж/кг видаленої вологи). Найбільш перспективними напрямками підвищення паливно-енергетичної і технологічної ефективності згаданих сушарок є реалізація режиму підтримання крайової температури зерна протягом усього періоду сушіння шляхом зміни питомої кількості сушильного агенту у кожному циклі з періодичним відлежуванням зерна, утилізації теплоти сушильного агенту і охолоджуючого повітря. 2. Встановлено, що рециркуляція відпрацьованого сушильного агенту при сушінні зерна дозволяє знизити питомі витрати енергії на 18-26% в залежності від температурного режиму. При цьому, для високотемпературного режиму (120С) більш ефективною є пряма рециркуляція, а для низькотемпературного (75С) - з проміжним нагрівом. 3. Розроблені та вдосконалені математичні моделі і програмне забезпечення для їх реалізації, які дозволяють синтезувати раціональні режими сушіння зерна в сушарках з урахуванням раніше не врахованих факторів: періодичності зміни напрямку сушильного агенту за висотою сушильного тракту і зміни властивостей зерна. Адекватність математичних моделей реальному процесу (розбіжність 5-8%, 8-15%) перевірено у лабораторних і виробничих умовах в інтервалах зміни параметрів зерна (u=0,25-0,2 кг/кг c.р., q3=40-55С) та сушильного агенту (t=60-120С). 4. Встановлено, що використання сушильного агенту з підвищеним за рахунок рециркуляції вологовмістом (від 8 до 30 г/кг с.п.) при температурі 105-120С інтенсифікує нагрівання зерна і практично не зменшує інтенсивність процесу в цілому за цикл. При температурі сушильного агенту до 60С (насіннєвий режим) підвищення вологовмісту сушильного агенту вже до 20 г/кг с.п. спричиняє зменшення швидкості сушіння зерна в шарі. 5. Встановлено визначальний вплив характеру розподілу швидкості руху зерна за довжиною сушильного тракту на інтенсивність сушіння, нагрівання і, відповідно, на енерговитрати. Використання змінної за довжиною сушильного тракту (або часом) швидкості руху зерна дозволяє керувати розподілом температури зерна, підтримуючи її на крайовому рівні, що забезпечує підвищення питомої продуктивності зерносушарки і зниження витрат енергії за рахунок зменшення непродуктивних втрат теплоти. Теоретично обгрунтовані і експериментально перевірені режимні параметри і технологічний регламент проведення процесу сушіння; виявлено, що найбільш доцільно змінювати швидкості переміщення зерна за експоненційним законом, таким чином, щоб кінцева швидкість перевищувала початкову не менш, як у 3,2 рази, при початковій швидкості, яка забезпечує умови нагрівання зерна до крайової температури за період одного циклу. 6. Встановлено, що при 4-5 кратній циркуляції зерна найбільшу ефективність забезпечує збільшення швидкості руху зерна в 4,8-5,1 рази, при цьому продуктивність сушарки підвищується на 6-14%, випарна здатність – на 26-28%, а витрати палива зменшуються на 24,4-29,7%. 7. При сушінні зерна в колонкових сушарках в циркуляційному режимі найбільшу ефективність зниження питомих витрат теплоти (до 4515кДж/кг) та зниження нерівномірності вологості зерна до 1,4-2% забезпечує режим сушіння з 4-5 кратним перемішуванням зерна. При роботі колонкових зерносушарок у прямотечійному режимі раціональним є режим із одноразовим перемішуванням та ступінчастим зменшенням питомих витрат сушильного агенту в часі або за координатою пропорційно кількості видаленої вологи. 8. За результатами виробничих випробувань дослідного зразка бункер-сушарки встановлено, що при реалізації удосконаленої технології проведення процесу продуктивність установки збільшена до 13,1 пл.т/год., що на 3,1 т/год. перевищує проектні показники, а витрати палива зменшені до 7,6-7,8 кг рідкого палива/пл.т (тобто на 21%). 9. Результати досліджень використано при створенні нових зразків зерносушарок (бункер-сушарка) та при модернізації існуючого обладнання (переобладнання зерносушарок) на роботу з повторним використанням теплоносіїв. Фактичний економічний ефект від впровадження розробок в середньому у господаврствах становить 21400 тис. грн. в рік. |