Кутіщев Сергій Васильович. Підвищення ефективності рибогосподарського використання континентальних водойм з нестабільною мінералізацією : дис... канд. с.-г. наук: 06.02.03 / УААН; Інститут рибного господарства. - К., 2005.
Анотація до роботи:
Кутіщев С.В. Підвищення ефективності рибогосподарського використання континентальних водойм з нестабільною мінералізацією.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 – рибництво. Інститут рибного господарства УААН, Київ, 2005.
Робота присвячена пошуку шляхів підвищення рибогосподарського використання континентальних водойм з нестабільною мінералізацією. За результатами досліджень одержані дані відносно сучасного стану фізико-хімічних та гідробіологічних параметрів середовища принципово нових для рибництва акваторій з нестабільною мінералізацією.
Встановлено вплив астатичності мінералізації води на розвиток фітопланктону, макрофітів, зоопланктону, зообентосу у зв’язку з проблемою створення високопродуктивного штучного іхтіоценозу, який фактично є своєрідною полікультурою в умовах специфічного рибництва. Запропоновані шляхи і створене підґрунтя для розробки технології рибництва на водоймах з астатичною мінералізацією води. Пропонується теоретичне обґрунтування принципово нової технології виробництва товарної риби на базі континентальних водойм півдня України з нестабільною мінералізацією води, яка передбачає одержання певної рибопродукції з окремих ділянок водойм з різним рівнем мінералізації за рахунок раціонального використання їх продукційних можливостей.
Вперше за тривалий термін наведено сучасний віковий стан, ріст, особливості харчування та харчових взаємовідносин основних представників природного та штучного компонентів іхтіоценозів досліджуємої групи водойм.
Запропонована нова, спеціальна, рибогосподарська класифікація для континентальних водойм з нестабільною мінералізацією води, в основу якої покладено якісні і кількісні критерії: астатичність мінералізації води, продуктивність і потенційна рибопродукція, дослідження супроводжувалися вперше проведеною паспортизацією вивчаємих акваторій.
Встановлено, що водойми прилеглі до морів характеризуються нестабільною мінералізації води яка коливається в сезонному, річному та багаторічному аспектах. При цьому питома вага вод з різною ступінню мінералізації зумовила виникнення на акваторіях однієї і тієї ж водойми відповідних „плям солоності”, які як було встановлено, можуть мігрувати по акваторії водойми, збільшуючись або зменшуючись за площею. За рівнем мінералізації дослідні водойми класифіковані нами на IV класи. До I класу ввійшли водойми з мінералізацією 1,1 – 8 г/дм, площею 7132 га; до II класу – водойми з мінералізацією 8,1 – 12 г/дм, площею 1420 га; до III класу – водойми з мінералізацією 12,1 – 25 г/дм, площею 16230 га і до IV класу – водойми з мінералізацією > 25 г/дм, площею 6815 га. За ступінню мінералізаціі води значна частина їх акваторій може бути використана для культивування прісноводних, солонуватоводних та морських екологічних груп риб за принципом відношення до соловього режиму.
Розглядаємі водойми мають суттєвий біопродукційний потенціал. Так за мінералізацією розвитку основних груп фітопланктону з мінералізацією води 1,1 – 8 г/дм середній багаторічний показник коливався в межах 4,1 – 18,7 г/м; з мінералізацією води 8,1 – 12 г/дм - 14,2 – 17,11 г/м; з мінералізацією 12,1 – 25 г/дм - 2,8 – 15,15 г/м і на акваторіях з мінералізацією > 25 г/м відповідно 1,06 – 35,1 г/м. В лиманах Дніпровсько-Дністровського межиріччя розвиток зоопланктону знаходиться на достатньо стабільному рівні і коливається в межах від 1,79 до 4,29 г/м в Тилігульському та від 3,35 до 6,36 г/м в Дофіновському лимані. Хаджибейський лиман значно бідніший, показники зоопланктону коливаються по зонах мінералізації від 1 до 3,2 г/м. Куяльницький лиман найпродуктивніший з причорноморських лиманів що обумовлено вегетацією Artemia salina, продукція якої становить 5580 тон. В озерах Північного Причорномор’я найпродуктивнішим по зоопланктону є озеро Круглозерне де середньосезона біомаса за багаторічними показниками складає 22,5 г/м. В інших озерах біомаса зоопланктону знаходилась в межах 1,85 – 7,05 г/м. Приморські озера, за аналогією з озерами Північного Причорномор’я, мають досить високі показники розвитку зоопланктерів (4,1 – 12,8 г/м) за винятком озер Довге і Красне. Найбільші показники продукції зообентосу нами виявлені на акваторіях з мінералізацією води 12,1 – 25 г/дм, де показники розвитку бентичних організмів сягали позначки 424,02 г/м, в основному за рахунок „твердого” зообентосу. Менш продуктивними виявились акваторії з мінералізацією води 1,1 – 8 г/дм де кількісні показники варіювали від 0,5 до 27,62 г/м.
Складом туводної та стихійно-сформованої іхтіофауни біопродукційні можливості водойм з нестабільною мінералізацією не можуть бути в повній мірі ефективно використанні за причин відсутності достатньої кількості споживачів здатних перетворювати кормові ресурси на кормову базу, специфіки розглядаємих водойм та відсутності технології рибництва. Зариблення водойм з нестабільною мінералізацією відбувається переважно до цього часу стихійно без урахування адапційних можливостей видів риб та біопродукційних можливостей акваторій.
До високопродуктивних водойм з середньо сезонною біомасою фітопланктону 8,0-16,0г/м ввійшли водойма з мінералізацією води 5,0-8,0 г/дм, які становлять на Півдні України 67,6% площею 2059 га. До низькопродуктивних водойми за продукцією зоопланктону увійшли водойми площею 21780га, які складають 62,9%. За продукцією зообентичних організмів континентальні водойми з нестабільною мінералізацією є найбільш продуктивними. Так, за середньосезонною динамікою кормових гідробіонтів до дуже високопродуктивних водойм з середньосезонною біомасою більше 16,0г/м увійшли 30152га досліджуємої групи, які становлять 95,5%.
За рівнем потенційної рибопродукції з 24452 га досліджених водойм до І класу (дуже високопродуктивні) відносяться 6440 га, з яких в межах Одеської області – 6000 га, Херсонської – 165 га і Запорізьської – 275; до другого класу (високопродуктивного) відносяться 17132 га, з яких в Одеській області 16500 га, Херсонській – 337 га і Запорізьській – 295 га; до ІІІ класу (середній за продуктивністю) відносяться 700 га які знаходяться в Херсонській області; до IV класу (низькопродуктивні) відносяться 180 га тієї ж області.
Спеціальні дослідження по вирощуванню рибопосадкового матеріалу проведені на рисових чеках та приморському озері Круглому свідчать про практичну можливість одержання високоякісного рибопосадкового матеріалу в умовах нестабільного сольового режиму при рибопродуктивності до 3140 кг/га. При цьому рибопродуктивність при вирощуванні рибопосадкового матеріалу коливалася від 1,18 до 3,14 т/га, виробництво товарної риби складало від 0,15 до 0,26 т/га.
Технології вирощування товарної риби в прісних та морських водоймах не можуть бути застосовані для групи специфічних різнотипних водойм та їх акваторій з нестабільною мінералізацією. Тому для досягнення необхідного ефекту при переході від рибальства до рибництва створена технологія виробництва товарної риби для цієї групи водойм є найбільш перспективною.
