1. Аналіз літературних джерел, практичний досвід організації санітарної очистки міст свідчить, що за інших рівних умовах ефективність систем поводження з ТПВ визначається її транспортним забезпеченням. Розроблені методи проектування систем поводження з ТПВ орієнтовані на розробку знешкодження ТПВ без врахування повного циклу перевезень та особливостей функціонування транспортно-технологічних схем перевезень. 2. Установлені шляхом натурних спостережень параметри характеристик вантажопотоків і транспортного процесу дозволяють з прийнятною точністю розробляти моделі формування вантажопотоків та характерних маршрутів, що надає можливість досліджувати заходи щодо удосконалення перевезень. Виявлено, що неузгодженість габаритних розмірів сміттєвозу з планувальними параметрами прибудинкових проїздів зменшує продуктивність роботи транспортних засобів, а планувальна забудова житлових мікрорайонів обмежує максимальну місткість сміттєвозів. 3. Уточнено комплекс математичних моделей транспортно-технологічних схем систем поводження з ТПВ, що відрізняються можливістю узгодження геометричних параметрів території та щільності розселення жителів міста з особливостями організації роботи транспорту і враховують усі ланки перевезень, забезпечують отримання результатів з похибкою, яка не перевищує 5,8%, та дає змогу порівнювати між собою різні схеми і виконувати пошук заходів для удосконалення перевізного процесу. 4. Для систем поводження з ТПВ, що передбачають операцію перевантаження, доведена гіпотеза щодо місця оптимального розташування пункту перевантаження, яке при 2 < N 6 збігається з центром вписаного в сектор кола, а при N 6 – співпадає зі значенням середньої відстані перевезень визначеної за кругом, що покриває площу міста. Зміна транспортної роботи при відхиленні від оптимального місця розташування пункту перевалки на відстань до 10% від радіуса описаного круга навколо міста припустима з інженерної точки зору, що надає широкі можливості проектувальникам для визначання місця його будівництва. Доведено, що оптимальна кількість пунктів перевантаження визначається розмірами території міста, обсягом надходження ТПВ та техніко-експлуатаційними параметрами сміттєвозів. Виявлено, що найбільш ефективним є сміттєвоз з максимально допустимою вантажопідйомністю, що задовольняє інші умови експлуатації. Використання сміттєвозів із заднім завантаженням є більш ефективним, ніж з боковим, яке доцільно застосовувати при дефіциті робітників. 5. Встановлено, що за параметрами систем поводження з ТПВ для міст з чисельністю жителів більше 100 тис. чол. доцільно застосовувати схеми перевезення ТПВ з перевантаженням. Шляхом варіювання значеннями факторів впливу на вартість застосування технологій поводження з ТПВ встановлена відсутність суттєвої зміни в розмежуванні областей їхнього раціонального використання. 6. Розроблена методика визначення характеристик транспортно-технологічної схеми перевезення ТПВ з використанням пунктів перевантаження, яка передбачає оптимізацію параметрів системи, забезпечує визначення найкращого варіанта удосконалення перевезень з використанням мінімальної інформації та витрат праці, а впроваджена система управління рівнем якості послуг сприяє підвищенню ефективності функціонування технології поводження з ТПВ. |