У дисертації, що є закінченою науково-дослідною роботою, вирішено актуальне науково-практичне завдання, яке полягає в розробленні безвідходних технологій хімічного збагачення марганцевих шламів і залізомарганцевих руд і підвищенні ефективності використання сировинних ресурсів на основі встановлення термодинамічних і кінетичних закономірностей процесу. Основні наукові та практичні результати роботи полягають у наступному. 1. На підставі аналізу сучасного стану і напрямів розвитку технологічних схем збагачення марганцевмісної сировини показано, що для низькосортних продуктів, якими є марганцеві шлами піролюзит-псиломеланового складу, і для біметалічної сировини – залізомарганцевих руд піролюзит-гетитового складу – необхідно застосовувати хімічні методи збагачення. 2. У результаті термодинамічних досліджень рівноважного стану багатокомпонентних марганцевмісних систем, виконаних в температурному інтервалі 300-1700 К, визначені умови проведення процесу відновного випалення марганцевих шламів у присутності твердого вуглецевовмісного відновника: температура – 850-1000 К при тиску 0,1 МПа. Показано, що температуру відновного випалення шихти марганцевих шламів з вугіллям визначає стадія відновлення гаусманіту до манганозиту, яка починається лише при температурі понад 600 К. 3. Проаналізована термодинамічна можливість переходу діоксиду марганцю в сульфат при термічній обробці залізомарганцевої руди в присутності сульфату заліза, що дозволило визначити оптимальні умови проведення процесу: температура – 800-900 К при тиску 0,1 МПа. Температурний інтервал процесу сульфатизуючого випалення обмежується з одного боку температурою початку взаємодії піролюзиту з сульфатом заліза, а з іншого – початком протікання процесів розкладання сульфатизуючого агента (FeSO4) і цільового продукту (MnSO4). 4. Термогравіметричним методом установлені кінетичні закономірності вуглецевотермічного відновлення марганцевих шламів і сульфатизуючого випалення залізомарганцевих руд та визначені енергії активації для даних процесів: 21,8 і 25,9 кДж/моль відповідно. Установлено, що кінетика термохімічних процесів у області температур вищих за 800-900 К описується рівняннями тривимірної дифузії зі сферичною симетрією, що дозволило визначити тривалість процесів й можливості їх інтенсифікації. 5. Установлено, що математична модель, яка пов’язує кінетичні характеристики процесів вилуговування випалених марганцевмісних продуктів, при температурі вище за 335 К описується рівняннями дифузійної області, а нижче за 325 К процес переходить в кінетичну область і лімітується реакціями на межі розділу фаз випалений продукт – вилуговуючий агент. Це дозволило визначити умови проведення процесів вилуговування. 6. Результати експериментальних досліджень підтвердили теоретичні положення і дозволили уточнити умови проведення процесів хімічного збагачення марганцевих шламів і залізомарганцевих руд. Вуглецевотермічне відновлення марганцевих шламів необхідно здійснювати при температурі 650-700 С протягом 60 хв. при витраті відновника 11-12 % (мас.) і постійному перемішуванні шихти. При подальшому сірчанокислотному вилуговуванні випалених продуктів вилучення марганцю у розчин складає 92-95 %. Процес сульфатизуючого випалення залізомарганцевої руди необхідно здійснювати при температурі 550-600 С протягом 60 хв. і витраті залізного купоросу 110 % від стехіометрично необхідного. Вилучення марганцю у розчин при вилуговуванні випалених залізомарганцевих продуктів водою складає 96-98 %. У результаті хімічного збагачення марганцевмісної сировини утворюються продуктивні розчини сульфату марганцю, з яких після відповідної очистки можна одержати ряд високоякісних марганцевих продуктів: електролітичний металевий марганець, електролітичний діоксид марганцю, хімічний діоксид марганцю, кристалічний сульфат марганцю і т. д. 7. На підставі виконаних теоретичних і експериментальних досліджень розроблені та перевірені в напівпромислових умовах технологічні схеми хімічного збагачення марганцевмісної сировини. Визначено, що термін окупності цеху продуктивністю 10 тис. т/рік за розчином сульфату марганцю при умові реалізації вітчизняної товарної продукції на світовому ринку складе 4,1 і 4,6 років відповідно для марганцевих шламів і залізомарганцевої руди. |