У дисертації викладено теоретичні положення та обґрунтовано нові напрями підвищення ефективності функціонування підприємств аграрного сервісу. Результати роботи дають підстави для наступних висновків: 1. Аграрний сервіс розуміється як організація комплексного виробничого обслуговування та матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств у відповідності з технологіями виробництва продукції, гарантування найбільш ефективного та екологічно безпечного використання в аграрній сфері виробничих ресурсів. Його сучасна система складається з багатьох видів і форм виробничої діяльності. Вона включає: ремонт і технічне обслуговування сільськогосподарської техніки та устаткування тваринницьких ферм, матеріально-технічне забезпечення, транспортно-експедиційне, агрохімічне і зооветеринарне обслуговування, надання різних видів послуг сільськогосподарським підприємствам. 2. Підприємства аграрного сервісу виконують ряд функцій: вивчення технологічного попиту на матеріально-технічні засоби, пошук та аналіз чинників збільшення обсягів пропозиції, виконання науково-дослідної роботи, опрацювання інструктивних та методичних матеріалів про використання новітніх ресурсозберігаючих технологій, розробка стратегії та політики сільськогосподарських підприємств. 3. До раціональної системи матеріально-технічного забезпечення і виробничого обслуговування сільськогосподарських підприємств ставляться такі основні вимоги: виконання укладених з сільськогосподарськими підприємствами угод на матеріально-технічне забезпечення і виробниче обслуговування; поглиблення спеціалізації та концентрації виробництва, які гарантують впровадження інноваційних технологій; забезпечення взаємозв'язку складових аграрного сервісу; економічно ефективне та екологічно безпечне використання виробничого потенціалу агросервісних структур; пом’якшення впливу при використанні ресурсного потенціалу служби агросервісу та забезпечення підвищення його оборотності; організацією виробництва в такий спосіб, щоб гарантувати прибутковість надання агросервісних послуг. 4. Базовими принципами організації та діяльності аграрного сервісу є принцип необмеженості прогресу, принцип оптимальності, принцип кооперування принцип періодичності принцип зниження енергетичної ефективності природокористування, принцип упорядкованості та принцип відповідності між рівнем розвитку продуктивних сил і природно-ресурсним потенціалом 5. У методиці дослідження діяльності підприємств аграрного сервісу використано комплексних підхід до їх оцінки. Для досягнення максимального економічного та науково-технічного ефекту було сформовано і проаналізовано різні групи показників, з метою визначення напрямів підвищення ефективності функціонування агроформувань. При цьому дотримувались принципів автономності та відповідності ефекту (очікуваного результату) факторам впливу на нього. Проте єдиного інтегрального показника не існує, тому нами були використані показники: рентабельності, продуктивності, фондозабезпеченості, фондовіддачі, рівня спеціалізації, концентрації та рівня забезпеченості сільськогосподарських підприємств регіону послугами агросервісу, при цьому слід враховувати, що дані показники за своєю значимістю для проведення об’єктивної оцінки ефективності підприємств не є рівноцінними, але дозволяють визначити економічну ефективність діяльності окремого суб’єкта господарювання. 6. Найбільшу питому вагу у виробничих послугах сільському господарству Херсонської області займає агрохімічне обслуговування, техніко-технологічний та меліоративний сервіс і кормовиробництво. 7. Одним з головних напрямків інтенсифікації сільськогосподарського виробництва є меліорація. Для покращення еколого-меліоративного стану зрошуваних ландшафтів необхідна, в першу чергу, реконструкція існуючих, зрошувальних і дренажних систем (в тому числі і рисових зрошувальних систем), також необхідним заходом є розробка та впровадження нових конструкцій мобільної дощувальної техніки, яку можна використовувати і в умовах фермерських господарств. При цьому важливо зазначити, що фермерські господарства широко не використовують зрошення на своїх землях. З урахуванням цих обставин повинен здійснюватись розвиток фермерських та реорганізованих господарств на зрошуваних землях. В даній ситуації, провідна роль відводиться агросервісним підприємствам, які постачають послуги по зрошенню та меліорації. 8. Важливим чинником підвищення ефективності функціонування техніко-технологічного сервісу є: удосконалення технічної політики держави; розробка нової концепції і методології формування системи машин, яка передбачають перехід від системи машин до системи технологій і машин, що забезпечить виробництво конкурентоздатної продукції рослинництва за рахунок ресурсоощадних технологій; зростання технічного рівня і конкурентоздатності вітчизняної техніки; відновлення і подальший розвиток вітчизняного сільськогосподарського машинобудування. Також, пріоритетним завданням є створення умов для покращення інвестиційного клімату регіону Слід зазначити, що важливим заходом стабілізації ринку техніко-технологічних послуг на аграрному ринку є зміцнення його матеріально-технічної бази, в тому числі, за рахунок придбання техніки з частковою компенсацією її вартості, на умовах лізингу та за пільговими кредитами, нерівномірне за кількісними і вартісними показниками, що обумовлене відповідними преференціями. 9. Доцільним є об’єднання великих аграрних підприємств з комбікормовими заводами, створення комбікормових цехів технологічною потужністю від 15 до 50 т комбікормів за зміну у складі підприємств-виробників зернових, які в наступному інтегруються з виробниками тваринницької продукції. Інтеграція виробників зернових і комбікормових підприємств необхідна для виробництва високоякісних комбікормів для тваринництва та надання агросервісних послуг малотоварним сільськогосподарським підприємствам (що дозволить повністю використовувати їх виробничі потужності, скоротити витрати на транспортування). Основним економічним принципом організації ринку кормів є забезпечення між інтегрованим виробником та кінцевим споживачем біполярної структури. 10. Важливим стабілізаційним заходом при формуванні ефективного економічного механізму агросервісних структур є державне регулювання, цієї сфери. Державна підтримка аграрного сервісу, побудована на паритетних засадах, дозволить стимулювати нарощування обсягів виробництва якісної та екологічно безпечної сільськогосподарської продукції, регулювати темпи розвитку окремих галузей, заохочувати сільськогосподарських товаровиробників оновлювати частіше технічні засоби з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу (на умовах часткової компенсації її вартості або лізингу), активізувати діяльність підприємств галузі машинобудування, агрохімії та кормовиробництва шляхом державних преференцій та субвенцій, активізувати виробничу діяльність та посилити мотивацію праці робітників обслуговуючої сфери, зробити прозорою виробничу і маркетингову діяльність агросервісних структур, запобігти монополізації при наданні виробничих послуг. |