Анотація до роботи:

Черниш С. С. Підвищення ефективності функціонування хлібородуктового підкомплексу АПК.

Дисертацією є рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. Тернопільська академія народного господарства, Тернопіль, 2004.

У роботі досліджені теоретичні і практичні аспекти організації ефективної роботи підприємств хлібопродуктового підкомплексу АПК регіону в умовах ринку.

У результаті досліджень проведена комплексна оцінка сировинного потенціалу регіону, ефективності роботи окремих організаційно-технологічних ланок підкомплексу і обґрунтовані напрямки підвищення економічної ефективності його роботи.

На основі отриманих результатів розроблена і частково запроваджена на окремих підприємствах хлібопродуктового підкомплексу Тернопільської області система економічних, організаційно-технологічних та інших заходів, що дозволяють підвищити ефективність і збалансованість роботи як його окремих ланок, так і господарської системи загалом.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення вітчизняної і зарубіжної теорії та практики і запропоновано нове вирішення проблем оцінки і підвищення економічної ефективності функціонування хлібопродуктового підкомплексу регіону. Це дозволяє зробити наступні висновки:

1. Хлібопродуктовий підкомплекс України є провідною ланкою агропромислового комплексу країни, джерелом хліба та хлібопродуктів для населення, сировини – для промисловості, кормів – для тваринництва. Він є полікомпонентним міжгалузевим об’єднанням, що включає: підприємства І сфери АПК (займаються виробництвом спеціалізованої сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання для зернового господарства, елеваторів, млинів, хлібозаводів і т. ін.); підприємства ІІ сфери АПК (власне сільське господарство), що займаються вирощуванням зернових і зернобобових культур; підприємства ІІІ сфери АПК, що займаються заготівлею, зберіганням, переробкою сільськогосподарської продукції та її реалізацією (підприємства елеваторно-складського господарства, борошно-круп’яної промисловості, макаронної промисловості, хлібопекарської промисловості, виробництво зерна для спирту, крохмалю, пива, харчових концентратів, мережа магазинів роздрібної торгівлі хлібом і т. ін.).

2. Емпіричні дані по хлібопродуктовому підкомплексу Тернопільщини чітко демонструють регресивні тенденції у його розвитку протягом останніх десяти років. В структурі виробництва зерна в області переважають пшениця і ячмінь. Домінуючим зерновим продуцентом продовжують залишатися колишні колективні, а нині реформовані сільськогосподарські підприємства. Фермерські господарства відіграють, поки-що, малопомітну роль. Обвальне зменшення обсягів виробництва зерна в області відбулося за рахунок зменшення посівних площ під зерновими культурами та зниження їх врожайності. Водночас в області протягом останніх 5 років відчутно зросла чисельність підприємств, що займаються переробкою зерна і виробництвом кінцевої продукції. Динамічний аналіз їх роботи виявляє три різнопланові тенденції і форми зв’язку: при відносно стабільній чисельності млинів обсяги виробництва борошна зменшуються; при збільшенні чисельності пекарень обсяги виробництва хліба зменшуються; при збільшенні чисельності крупорушок обсяг виробництва круп в області має тенденцію до повільного зростання. Продуктивний потенціал усіх підприємств і ланок підкомплексу використовується не повністю.

3. Зменшення обсягів виробництва зерна в області відбулося у системі складних причинно-наслідкових зв’язків і зумовлено цілою множиною факторів. Основними з них є зменшення посівних площ під зерновими культурами та зниження їх врожайності. Домінантний вплив на формування згаданої тенденції належить надзвичайно низькій урожайності зернових. Ринок зерна регіону представлений, з одного боку, великою кількістю виробників (продавців), що працюють фактично в конкурентних умовах, а з іншого – на цьому ж ринку працюють лише кілька покупців (трейдерів), що одержують, таким чином, відповідну виключність щодо права і можливості впливу на процес ціноутворення. Біржовий сегмент ринку розвинутий слабо.

4. Для врегулювання змісту та забезпечення паритетності у стосунках між суб’єктами господарювання, що присутні на даному сегменті ринку, необхідно запровадити, через заставні ціни, гарантований для сільськогосподарського виробника 25-процентний рівень доходності на базі розрахункового значення показника собівартості в середньому по галузі.

5. З метою формування сприятливого економічного середовища на регіональному ринку зерна та хлібопродуктів запропоновано використовувати апробовану економіко-математичну модель оптимізації асортиментно-кількісної політики фірми, що дозволить вирішити виробничі проблеми та реалізувати економічні інтереси.

6. Для забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку хлібопродуктового підкомплексу доцільно використовувати різні джерела фінансування: власні фінансові ресурси (частина прибутку після сплати податку, амортизаційні відрахування); залучені фінансові ресурси (внески фізичних та юридичних осіб в рахунок паю, кошти від реалізації цінних паперів); позичкові фінансові кошти (гранти, боргові зобов'язання, кредити банків і т. ін.); розширення кількості власників; використання фінансового та оперативного лізингу, овердрафту. Особливої уваги, у зв'язку з цим, заслуговують зовнішні джерела інвестування, сформовані за рахунок заощаджень та латентних і тіньових доходів.

7. З метою підвищення ефективного функціонування хлібопродуктового підкомплексу важливо розвивати інфраструктуру ринку зерна та продуктів його переробки, сформувати на загальнонаціональному та регіональному рівнях мережу консультативно-дорадчих служб на базі обласних (районних) управлінь сільського господарства і продовольства. Рекомендується застосовувати в управлінській практиці систему аналітичної моніторингової оцінки роботи підприємств з використанням, окрім традиційних показників (собівартість, рентабельність, продуктивність), показник Грос Мардж.

8. Для формування конкурентного середовища сприяти розвитку мережі міні-пекарень, млинів, крупорушок та інших переробних виробництв малої та середньої потужності різних типів власності та господарювання. При цьому варто водночас забезпечити їх перспективну орієнтацію на поступове (через 7-9 років) укрупнення по мірі формування цілісної інфраструктури ринку.

Публікації автора:

Публікації у фахових виданнях

1. Черниш С. С. Методика оцінки динаміки розвитку зернового підкомплексу України // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 1999. – №12 (спеціальний випуск). – С.125-126.

2. Черниш С. С. Правові проблеми інтеграційних процесів у хлібопродуктовому підкомплексі України // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Реформування земельних відносин як процес відродження українського села. Матеріали доповідей міжрегіональної науково-практичної конференції (м. Тернопіль, 29-30 червня 2000 р.) (Щорічник наукових праць). Випуск XVIII / ПАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відповідальний редактор академік ПАН України М. І. Долішній. – Львів, 2000. – С.146-149.

3. Черниш С. С. Про рівень розвитку конкуренції на регіональному ринку зерна // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2001. – №12. – С.134-140.

4. Черниш С. С. Особливості кредитування сільськогосподарських товаровиробників // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2001. – №13 (спеціальний випуск). – С.113-116.

5. Черниш С. С. Інвестиційне забезпечення реформування хлібопродуктового підкомплексу Тернопільщини: проблеми, джерела, напрямки та перспективи / Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: економіка. – №9. – 2001. – С.143-149.

6. Черниш С. С. Формування повноцінного ринку зерна // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2002. – №6. – С.162-164.

7. Черниш С. С. Аналіз грошових коштів підприємства / Наукові записки. Збірник наукових праць кафедри економічного аналізу. Випуск 11. Частина 1. – Тернопіль: Видавництво “Економічна думка”, 2002. – С.158-161.

В інших виданнях

1. Черниш С. С. Шляхи підвищення використання природних ресурсів Поділля та охорони навколишнього середовища / Ефективність реформування аграрної сфери і шляхи раціонального використання природних ресурсів Поділля: М-ли науково-практичної конференції. – Тернопіль, 1996. – С.76-77.

2. Черниш С. С. Оцінка стану і тенденцій розвитку зернового ринку України: методичні аспекти / Проблеми реформування економіки, обліку, контролю та аналізу підприємств / Наукові записки кафедри бухгалтерського обліку і аудиту в сільському господарстві ТАНГ. Випуск 1. – Тернопіль: ТАНГ, 1999. – С.217-219.

3. Стельмащук А. М., Данильченко М. Г., Черниш С. С. та ін. Інноваційна діяльність. Навчальне видання. – Тернопіль: “Економічна думка”, 2000. – С. 94-96; 121-122.

4. Черниш С. С. Структурний стан ефективності виробництва в умовах функціонування продуктових підкомплексів / Наукові записки по матеріалах всеукраїнської науково-практичної конференції на тему: “Сучасний стан та перспективи розвитку обліку, контролю та аналізу в Україні”, присвяченої 5-річчю заснування Чортківського інституту підприємництва і бізнесу ТАНГ. – Чортків, 2001. – С.121-123.

5. Гладич Б. Б., Данильченко М. Г., Стельмащук А. М., Черниш С. С. та ін. Аграрний сервіс (організаційно-технічний аспект). Навчальний посібник (за редакцією Гладича Б. Б., Данильченка М. Г., Стельмащука А. М.). – Тернопіль, “Економічна думка”, 2001. – С.25-37.

6. Гладич Б. Б., Данильченко М. Г., Стельмащук А. М., Черниш С. С. Аграрний сервіс (інформаційно-технічний аспект). Навчальний посібник (за редакцією Гладича Б. Б., Данильченка М. Г., Стельмащука А. М.). Тернопіль, “Економічна думка”, 2001. – С.7-9.

7. Черниш С. С. Сутність і показники оцінки науково-технічного прогресу / Наукові записки за матеріалами науково-практичної конференції на тему: „Україна в умовах ринкової трансформації економіки і сучасних форм господарювання". – Чортків, 2002. – С.105-107.