1. Визначення кількісного показника витрат на виробництво продукції через енергетичні одиниці (Джоулі та ккал) є необхідним не тільки в овочівництві, а й в інших галузях народного господарства, тому що тільки так можна об’єктивно порівняти вартість будь-якого продукту і кількість матеріальних і трудових ресурсів в перерахунку на енергію, яка витрачена на його виробництво. 2. Методи і показники оцінки енергоємкості технологій, обґрунтування і розробка алгоритму та програми для проведення кількісної оцінки ефективного використання техногенної енергії при виробництві продукції є суттєвим додатком до традиційних економічних методів в сільському господарстві у визначенні рівня науково-технічного прогресу, зокрема, при визначенні ступеня дотримання цінових пропорцій в АПК. 3. Аналіз розвитку галузі овочівництва в умовах реформування АПК показує чітку тенденцію до переміщення виробництва у приватний сектор, частка якого у валових зборах досягає 86%. Сільськогосподарські підприємства суспільного сектора скоротили обсяги продукції за рахунок зменшення посівних площ та зниження врожайності. Фермерські господарства знаходяться на стадії формування. 4. Вивчення методики та принципів енергетичного аналізу в рослинництві підтверджує їх доцільність для галузі овочівництва. Вдосконалення потребують такі складові системи, як розрахунок витрат на добрива шляхом застосування коефіцієнтів використання їх овочевими культурами та енергетичні еквіваленти на насіння і посадковий матеріал, які повинні містити в собі енергетичні витрати на їх виробництво та енерговміст. Згідно наших розрахунків енергетичні еквіваленти для 1 кг насіння цибулі-ріпки повинні дорівнювати 312,1 МДж, для моркви - 214,9, для буряка - 125,8; капусти пізньої – 335,2; кавуна - 652,5 МДж. 5. Одержані дані енергетичного аналізу технологій вирощування овочів свідчать про високий рівень енергоємкості галузі та низький коефіцієнт енергетичної ефективності. При цьому перевагу мають індустріальні технології, високий рівень механізації яких дозволяє зекономити на 1 ц врожаю 37-74% витрат праці та 26-57% енергії, а коефіцієнт енергетичної ефективності більший на 27-57%. Енергетичний аналіз технологій надав змогу встановити розмір та структуру ресурсів при вирощуванні безрозсадних овочевих культур. 6. За рахунок впровадження комплексної системи заходів можливо зменшити витрати енергії шляхом: впровадження у виробництво високо врожайних та ефективних сортів овочевих культур на 20-30%, застосування локального способу внесення мінеральних добрив поряд із зменшеними нормами на 10-15%, застосування енерго-економічних систем захисту рослин від бур’янів переважно у баковій суміші на 3%, застосування комбінованих агрегатів для обробітку ґрунту на 5%, механізованого збирання врожаю на 10% та зменшених поливних норм на 5%. Взагалі на 1 ц цибулі-ріпки витрати енергії можливо скоротити на 40%, для моркви – на 38% , буряка – на 11% проти фактичного рівня. Річний економічний ефект від впровадження перелічених пропозицій складатиме 6,0-11,0 тис. грн. на 1 га. 7. Для вирішення питання пом'якшення цінового диспаритету між сільським господарством та промисловістю необхідне проведення розрахунків коефіцієнтів через поелементні енергетичні витрати на вирощування овочевих культур, що дозволяє встановити зв'язок між енергетичними та економічними одиницями. Визначено ціну одного ГДж, вона становить 229 грн. 8. Впровадження у виробництво вітчизняних інновацій та пропозицій стосовно зниження енергоємкості продукції надасть можливість скоротити витрати енергії на вирощування одиниці овочевої продукції на 20-40 %, коштів на 50 %. За умови своєчасного виконання технологічних операцій, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, раціональної організації праці та усунення цінового диспаритету можливе рентабельне ведення виробництва овочевої продукції на підприємствах різних форм господарювання і, насамперед, крупно спеціалізованих. | 