У дисертації наведено теоретичне і практичне узагальнення, а також нові підходи до вирішення наукового завдання, яке полягає в підвищенні ефективності державного управління бюджетними коштами в Україні, а саме в удосконаленні управління місцевими фінансами та реформуванні системи фінансового обліку. Основні наукові і практичні результати роботи сформульовані у наступних висновках. 1. Нові підходи до реорганізації діяльності Державного казначейства України, які визначено в дослідженні, у контексті світової економічної науки та практики повинні стати пріоритетом у діяльності казначейської системи і, перш за все, у реформуванні системи фінансового обліку та звітності в секторі державного управління та підвищенні ефективності управління місцевими фінансами через запровадження програмно-цільового методу. 2. Обґрунтовано принципи формування бюджетної політики держави з ринковою економікою та демократичними засадами суспільного розвитку такі, як: принцип створення сприятливих фінансових відносин для пріоритетного розвитку галузей виробництва; принцип підтримки та стимулювання діяльності підприємницьких структур господарювання різних форм власності; принцип пошуку і постійного вдосконалення форм і методів мобілізації і використання фінансових ресурсів держави; принцип забезпечення раціонального використання природних ресурсів; принцип реалістичності. Всі ці принципи доповнюють принципи побудови бюджетної системи, які визначені Бюджетним кодексом України. 3. Визначено, що до основних методів бюджетної політики належить програмно-цільовий метод, який схвалений Концепцією застосування програмно-цільового методу бюджетному процесі, затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів України. Застосування програмно-цільового методу передбачає здійснення й інших організаційних заходів, зокрема, кожний головний розпорядник має розробляти стратегію своєї діяльності не лише на наступний рік, а і на середньострокову перспективу. Проте пошук методів має продовжуватись з огляду на необхідність більш чіткого визначення методів для обґрунтування пріоритетних напрямів бюджетної політики. 4. Удосконалено зміст вимог і критеріїв побудови бюджетної політики держави через доповнення таких показників, як коефіцієнт інноваційності та коефіцієнт прозорості, за допомогою яких можна забезпечити більш поглиблену оцінку проекту державного бюджету з основних його параметрів. Проте більшу увагу слід приділяти коефіцієнту інноваційності, оскільки зберігається тенденція щодо зменшення частики державних витрат на фінансування науки у ВВП, навіть не дивлячись на проголошення пріоритетності переходу економіки України на інноваційну модель розвитку. 5. Визначено проблеми державного управління, а також тенденції його розвитку, що дало змогу запропонувати заходи, які направлені на застосування загальних положень програмно-цільового методу при казначейській системи виконання бюджетів, а саме: розроблено загальний порядок взаємодії учасників бюджетного процесу в ході застосування програмно-цільового методу; внесено зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України в частині доповнення переліку законодавчих та нормативно-правових актів, якими регулюються основні положення програмно-цільового методу; розроблено та опрацьовано програмний комплекс для застосування в практиці програмно-цільового методу сумісного з автоматизованою системою запровадженою в органах державного управління для виконання державного та місцевих бюджетів; 6. Розроблено пропозиції щодо модернізації системи бухгалтерського обліку у секторі державного управління, що забезпечить формування та реалізацію єдиної облікової політики, скоординує дії його учасників, сприятиме підвищенню рівня прозорості та відкритості сектору державного управління. Модернізована система бухгалтерського обліку державного управління виступатиме обліковим інструментом інтегрованої системи управління державними фінансами, зокрема, системи планування, виконання та моніторингу за реалізацією державного та місцевих бюджетів та забезпечуватиме передумови для створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління державними фінансами. 7. Дістали подальшого розвитку концептуальні засади запровадження інституту державних бухгалтерів у державному секторі, які повною мірою забезпечать підвищення ефективності державного управління бюджетними коштами. Застосування подальших процедур з атестації керівників фінансових служб бюджетних установ з питань введення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, розроблення та запровадження механізму підвищення кваліфікації головних бухгалтерів у сфері сектора державного управління сприятиме підвищенню фінансової дисципліни та своєчасному розв’язанню спірних та проблемних питань. 8. Обґрунтовано розробку програмного комплексу, з урахуванням загальних положень та вимог для існуючої казначейської автоматизованої системи «КАЗНА», відповідно до якої здійснюються всі операції з виконання державного та місцевих бюджетів. Це, в першу чергу, дозволить реалізувати однаковий підхід до планування та виконання місцевих бюджетів всіма зацікавленими фінансовими органами, що не заважатиме складностям в спілкуванні з бюджетних питань. Розроблений новий програмний продукт забезпечить безперешкодний та безперебійний перехід до програмно-цільового методу планування фінансових ресурсів. Несвоєчасність вирішення цього питання призведе до громіздкості з формування звітності щодо виконання місцевих бюджетів, розроблення та затвердження додаткових форм звітності з відображенням проведених фінансових операцій в бюджетному процесі. | 