Дубінін Микола Сергійович. Підвищення ефективності деривації сечі після цистектомії шляхом використання доліхосигми для створення ортотопічного сечового міхура : дис... канд. мед. наук: 14.01.06 / Інститут урології АМН України. - К., 2005.
Анотація до роботи:
Дубінін М.С. Підвищення ефективності деривації сечі після цистектомії шляхом використання доліхосигми для створення сечового міхура. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
за спеціальністю 14.01.06 – урологія. Інститут урології АМН України, Київ, 2005.
Дисертація присвячена проблемі підвищення ефективності лікування хворих на інвазивні форми раку сечового міхура шляхом удосконалення хірургічної технології ортотопічної реконструкції неоцисту після цистектомії за рахунок використання додаткової петлі сигмоподібної кишки.
Розроблено методику ортотопічної реконструкції сечового міхура з додаткової петлі сигмоподібної кишки (доліхосигми) – 42 спостереження, що поєднує переваги детубуляризованих резервуарів низького тиску з антирефлюксним захистом [Патент України 51360А].
Виконано комплексне динамічне дослідження еволюції мікробіоцинозу ортотопічного сечового міхура, сформованого з додаткової петлі сигмоподібної кишки, визначені якісні і кількісні характеристики трансформації біотопу і потенційно небезпечні періоди для розвитку гнійно-запальних ускладнень.
Вивчено прогностичні аспекти виживання хворих після радикальної цистектомії в залежності від стадії злоякісного процесу і ступеню гістопатологічної диференційованості пухлини.
Проведено порівняльний аналіз найближчих і віддалених наслідків запропонованої доліхосигмонеоцистопластики, динаміки релаксаційної та морфофункціональної адаптації, а також якості життя пацієнтів.
Доліхосигма присутня у 80,95% хворих на рак сечового міхура, при цьому середні показники довжини сигмоподібної кишки складають 25-65 см, ширини 5-10 см, що надає можливість раціонального використання її для ортотопічної реконструкції сечового міхура після цистектомії.
Запропонована методика ортотопічної реконструкції сечового міхура з додаткової петлі сигмоподібної кишки перед аналогами, визначається незначною операційною травмою етапу формування кишкового резервуару, достатньою його мобільністю за рахунок топічної близькості до місця переміщення, можливістю створення ємкого резервуару з наявністю потенціалу релаксації (427,9±70,1 мл) і низьким внутрішньопорожнинним тиском за рахунок детубуляризації (13,7±6,01см.водн.ст.), а також антирефлюксним захистом за рахунок привідного нетубуляризованого ізоперістальтичного сегменту.
Запропонована методика доліхосигмонеоцистопластики має порівняний з іншими варіантами інтестінонеоцистопластики рівень післяопераційної летальності (9,52%), основних видів ранніх (35,7%) і пізніх (28,9%) ускладнень, специфічної виживання пацієнтів (78,6% протягом 3-х років) і якості їх життя (денне утримання сечі – у 100,0% пацієнтів; нічне – у 81,5%).
Враховуючи переваги хірургічної технології з використанням додаткової петлі сигмоподібної кишки не виникають тяжкі порушення метаболізму в післяопераційному періоді, спостерігається низька питома вага стенозу сечовідно-міхурового співустя (2,6%), рефлюксу (13,4%) і висхідного інфікування (10,5%).
В сформованому доліхосигмонеоцисті, на тлі з встановленими дренажними системами, відбувається прогресуюче зростання рівня мікробної зараженості і формування полімікробного, полірезистентного варіанту біотопу, на 7-8 день після операції відповідно, що може служити патогенетичним фактором гнійно-запальних ускладнень.
У пацієнтів з ортотопічною доліхосигмонеоцистопластикою протягом тривалого періоду спостерігається латентна персистенція мікробного фактора, при цьому до кінця першого року післяопераційного спостереження у третини з них відбувається ерадикація бактерій, а у двох третин – встановлюється досить стабільна мікробна екосистема ортотопічного резервуару.
Рівень специфічної виживаємості хворих залежить від початкової стадії (TNM) раку сечового міхура і ступеня гістопатологічної диференційованості пухлини (G) і прогностично менш сприятливий при низько диференційованих формах рака (G3 та T2), ніж у пацієнтів з поширеною інвазією (T3 та G1-2) пухлини (медіана виживаємості 17,5 міс. проти 25,3 міс. відповідно).
Запропонована методика ортотопічної доліхосигмонеоцистопластики може служити методом вибору у хворих на рак сечового міхура, оскільки за показниками резервуарної місткості, режиму сечовипускань і здатності пацієнтів до утримання сечі, доліхосигмонеоцист максимально наближений до фізіологічних параметрів.
Публікації автора:
Лесовой В.Н., Дубинин Н.С., Гарагатый И.А., Белоус Ю.В., Омельяненко А.Л. Анализ распространенности рака моченого пузыря в северо-восточном регионе Украины на примере Харьковской области // Харківська хірургічна школа. – 2005. - №1. – С.57-59.
Дубинин Н.С. Морфометрические и морфологические аспекты использования долихосигмы для ортотопической реконструкции моченого пузыря после радикальной цистоектомии // Харківська хірургічна школа. – 2005. - №2. – С.21-25.
Гарагатий І.А., Дубінін М.С. Функціональні результати застосування ортотопічної сигмонеоцистопластики // Врачебная практика. – 2004. – №2. – С.77-81.
Гарагатый И.А., Дубинин Н.С. Антирефлюксная защита верхних мочевых путей при формировании ортотопического мочевого пузыря // Врачебная практика. – 2003. – №2. – С.44-46.
Гарагатий І.А., Дубінін М.С., Сукманський С.М., Демченко В.М.Особливості деривації ceчi після цистектомії з приводу раку сечового мixypa // Врачебная практика. – 2002. – №2. – С.64-68.
Лісовий В.М., Дубінін М.С., Гарагатий І.А., Майборода М.І. Медико-соціальна реабілітація хворих після радикальної цистектомії з приводу раку та формування ортотопічного сигмоцисту в умовах санаторію „Берміводи" // Збірник наук. статей „Актуальні аспекти санаторно-курортної реабілітації”/ Мат-ли конф. присв. 140-piччy курорту „Березовські мінеральні води".– Харків. – 2003. – С.65-66.
Лісовий В.М., Гарагатий І.А., Дубінін М.С., Бублік В.В. Наш досвід сигмонеоцистопластики після радикальної цистектомії // Рак мочевого пузыря: Материалы трудов XI Международной науч.-практ. конф. – Харьков, 2003. – С.81-86.
Гарагатый И.А., Дубинин Н.С. К вопросу подготовки кишечника для интестинальной деривации мочи после цистэктомии // Рак мочевого пузыря: Мат-лы трудов XI Международной науч. -практ. конф. – Харьков, 2003. – С.130-132.
Гарагатий І.А., Дубінін М.С. Антирефлюксний захист верхніх сечових шляхів в новому способі формування ілеального неоцисту після радикальної цистектомії // Рак мочевого пузыря: Мат-лы трудов XI Международ, науч.-практ. конф. – Харьков, 2003. – С. 151-153.
Гарагатый И.А., Дубинин Н.С. Ортотопический сигмонеоцист: варианты хирургической техники // Актуальные вопросы лечения онкоурологических заболеваний: Мат. V Всерос. науч.- практ. конф. с международным участием. – г. Обнинск: МРНЦ РАМН, 2003. – С.34-35.
Гарагатый И.А., Дубинин Н.С., Белоус Ю.В. Эволюция микробиоциноза ортотопического мочевого пузыря //„Здоровье мужчины": Мат-лы трудов XII науч.-практ. конф. урологов и сексопатологов с международным, и межрегиональным участием . Харьков: „Балдрук”, 2004. – С.519-525.
Дубинин Н.С., Гарагатый И.А., Белоус Ю.В. Качество жизни пациентов, перенесших цистэктомию с ортотопической сигмонеоцистопластикой //„Здоровье мужчины": Мат-лы трудов XII науч.-практ. конф. урологов и сексопатологов с международным, и межрегиональным участием . – Харьков: «Балдрук», – 2004. – С.526-530.
Гарагатий І.А., Білоус Ю.В., Дубінін М.С., Бублік В.В. Деякі показники інфікованості сечових шляхів у хворих на рак сечового міхура до радикального операційного лікування //”Від фундаментальних досліджень – до прогресу в медицині”: Матеріали наук.-практ. конф. з міжнародною участю, присвяченої 200-річчю з дня заснування Харківського державного медичного університету – Харків, 2005. – С.141.
Деклараційний патент України 51360А, UA А61В17/00. Cпociб деривації сечі після цистектомії / В.М. Лісовий., І.А. Гарагатий, М.С. Дубінін, В.М. Демченко (Україна); Харківський державний медичний університет (Україна). - №2002031759; Заявл. 04.03.2002; Опубл. 15.11.2002 / Бюл. №11.