В дисертації, яка є закінченою науковою роботою, поставлена та вирішена актуальна науково-технічна задача підвищення безпеки очисних робіт при видобутку вугілля спареними лавами, що полягає в науковому обґрунтуванні безпечних параметрів ведення очисних робіт, застосовуваних технічних засобів, вентиляційних режимів і розробці нових високоефективних схем дегазації. Найбільш важливі наукові та практичні результати, висновки і рекомендації полягають у наступному: Виконаний аналіз умов праці і стану безпеки робіт при веденні очисних робіт спареними лавами в умовах шахти «Добропільська». Ідентифіковані виробничі чинники, що обумовлюють аварійність, небезпечні і несприятливі умови праці при веденні очисних робіт спареними лавами й обмежують використання цієї системи при розробці родовищ вугілля. Встановлений взаємозв'язок газодинамічних і геодинамічних процесів при виїмці вугілля спареними лавами.
Шляхом моделювання геодинамічних процесів, що протікають у гірничих виробках при веденні очисних робіт спареними лавами, і їх експериментальних досліджень у шахтних умовах установлені закономірності впливу параметрів ведення очисних робіт і застосовуваних технічних засобів на стійкість гірничих виробок та визначені шляхи управління гірським тиском у зоні ведення очисних робіт, у тому числі:
- досліджений вплив відстані між спареними лавами на стійкість гірничих виробок, установлено, що максимальний гірський тиск, що діє на кріплення очисних вибоїв і штреків, спостерігається в місці сполучення лав із проміжним штреком при роботі лав у створі, по мірі збільшення відстані між лавами відбувається зниження величини цього тиску (аж до відстані 6 м), а при подальшому збільшенні відстані тиск відрізняється нестабільністю і носить хвилеподібний характер; - досліджений вплив параметрів технічних засобів і інтенсивності ведення очисних робіт на стійкість виробок, установлено, що після проходження першої хвилі перенапруги від випереджальної лави, зменшення величини гірського тиску приводить до появи порушень, розривів, тріщин у гірському масиві в місці сполучення лав із проміжним штреком і перерозподілу навантаження на елементи кріплення, що в подальшому інтенсифікує процеси руйнування кріплення і гірничої виробки, причому руйнування підсилюються при застосуванні податливого кріплення, а затримка робіт приводить до перерозподілу гірського тиску між лавами і викликає в наступному деформації після поновлення роботи. 3. Теоретично й експериментально досліджені газодинамічні процеси, що протікають у гірничих виробках при веденні очисних робіт спареними лавами, установлені закономірності впливу параметрів ведення очисних робіт на газовиділення на видобувній дільниці і запропоновані шляхи поліпшення провітрювання і підвищення ефективності дегазації, у тому числі: - досліджений вплив відстані між спареними лавами і послідовності ведення очисних робіт на газовиділення, встановлено, що кількість метану, який надходить зі свіжим струменем у вищерозташовану лаву, у залежності від відстані між очисними вибоями, може змінюватися більше ніж у два рази, а накопичення метану в тупику проміжного штреку, що погашається, виключається при відстані між виробками менше 8 м і випереджальному відпрацьовуванні нижньої лави; - визначена найбільш раціональна величина відстані між спареними лавами за газовим фактором (від 3 до 6 м) і величина співвідношення концентрацій метану в спарених лавах; - досліджені джерела газовиділення і запропонована оригінальна схема дегазації виїмкової дільниці за рахунок використання депресії вентилятора головного провітрювання, що дозволяє без витрат на газовідсмоктування більше ніж у два рази знизити газовиділення на дільниці і забезпечити її стабільну роботу при найвищих навантаженнях. 4. У результаті виконаних досліджень обґрунтовані параметри системи розробки технічних засобів і вентиляційних режимів, що забезпечують безпечний видобуток вугілля спареними лавами. Уперше запропоновано витримувати відстань між спареними лавами від 3 до 6 м. 5. Дана техніко-економічна оцінку ефективності використання запропонованих рішень і визначені перспективи використання системи розробки спареними лавами. Результати дисертаційної роботи впроваджені на шахті «Добропільська», що дозволило поліпшити безпеку праці на видобувних дільницях забезпечити стабільні і високі техніко-економічні показники роботи шахти. Після впровадження результатів добове навантаження на очисну дільницю перевищило 1000 тон і шахта цілком перейшла на роботу спареними лавами, довівши річний видобуток до 1 млн. 250 тис. тонн. З урахуванням результатів роботи, подальша підготовка до виїмки запасів на шахті здійснюється спареними лавами. Річний економічний ефект від упровадження результатів роботи склав 2,7 млн. грн. Основні положення та результати дисертації опубліковані у роботах: Дядюра О.И. Обеспечение безопасности очистных работ при добыче угля спаренными лавами.–Днепропетровск: Наука и образование.– 2001.– 123с. Дядюра О.И. Оценка газовой опасности в очистных забоях и способы их проветривания // Уголь Украины. - 2001, №5 - С. 38 - 39. Дядюра О.И. Эффективные способы проветривания спаренных лав // Уголь Украины. - 2000, №9 - С. 49 - 50. Дядюра О.И. Исследование взаимного влияния горного давления спаренных лав // Уголь Украины. - 2002, №2 - С. 12 - 13. Дядюра О.И. Повышение эффективности проветривания выемочного участка при работе спаренными лавами // Сб. научных тр. Национальной горной академии Украины, №5., Тр. межн. науч.-техн. конф. «Проблемы аэрологии горнодобывающих предприятий». - Днепропетровск: 1999. - С. 119 - 122. Исследование распределения давления и утечек воздуха при изолированном отводе газа // Носач А.К., Кольгин Е.И., Нестеренко В.Н., Дядюра О.И. и др. - Тр. науч.-практ. конф. «Наука – жизнь – производство». – Донецк: ДГУ, 2001. - С. 9 - 12.
7. Рішення про видачу патенту України по заявці №99115989 від 02.11.99р. Виконавчий орган бурошнекової машини // Манжула І.Т., Будьоний М.М., Борисенко О.В., Корж П.П., Дядюра О.І., Галухін М.О. - Київ: ІПВ. - 11 с. |
